Постанова

від 20.07.2012 по справі 2а/1270/4748/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4748/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс" до державної податкової інспекції у м. Лисичанську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301 від 03.01.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську (ДПІ у м. Лисичанськ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301 від 03.01.2012.

На обґрунтування заявленого позову зазначив наступне.

01.12.2011 року відповідачем був виданий наказ № 865 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПСК-Донбас» (код за ЄДРПОУ 37218415) за період з 01.08.11 по 30.09.11.

16.12.2011 без перевірки первинних бухгалтерських документів позивача по перевіряємому питанню, відповідач склав акт перевірки № 107/23-36403600 висновками якого встановлено порушення:

« 1. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст.198 розділу V. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями за період з 01.08.11 по 30.09.11 ТОВ «ХІМНАФТОТРАНС» завищено сума податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 196 310,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 60833,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 135477,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ПСК-Донбас» по угоді яка є нікчемною.

2. Відповідно до частини 1 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.207, п.1 ст. 216 ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, Правочини, укладені між ТОВ «ХІМНАФТОТРАНС» та ТОВ «ПСК - Донбас» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Єдиною підставою та єдиним доводом для таких висновків акта перевірки, відповідач зазначає інформацію отриману ним, ще до початку перевірки позивача, а саме: листи ДПІ в м.Сєвєродонецьку (вхід.№ 5236 від 03.11.11р., № 5692 від 30.11.11р.) та акти «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПСК-Донбас» № 44/23-37218415 від 01.11.11 р. та № 77/23-37218415 від 29.11.11р.

Саме на підставі зазначеної інформації відповідач під час перевірки ТОВ «Хімнафтотранс», здійснив висновок щодо ТОВ «ПСК-Донбас» м.Сєвєродонецька - про нікчемність усіх операцій купівлі-продажу ТОВ «ПСК-Донбас» з контрагентами та визнав дані, відображені ТОВ «ПСК-Донбас» у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.08.11 до 31,08.11 про обсяги поставки, податкове зобов'язання на користь контрагентів не дійсним» (абзац 1 та 2 сторінки 14 акту перевірки).

Ігноруючи доводи заперечення позивача і доводи посадових осіб ТОВ "ПСК-Донбас", які були присутні при розгляді заперечень позивача, відповідач 03.01.2012 приймає стосовно ТОВ «Хімнафтотранс» податкове повідомлення-рішення № 0000012301 на загальну суму 245387,5 грн.

ТОВ «Хімнафтотранс» вважає податкове повідомлення-рішення від 03,01.2012 року №0000012301 на загальну суму 245387,50 грн. таким, що підлягає скасуванню тому, що прийняте на підставі акту перевірки, який містить недостовірні данні та суперечить вимогам чинного законодавства, отже є незаконним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що статтею 16 Закону України «Про інформацію» №2657 -ХІІ від 02.10.1992 визначено поняття податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З вищевикладеного, відповідачем відхиляється твердження позивача по справі, що «в акті перевірки не наведено жодного з доказів, що підтверджує нікчемність первинних документів ...» .

Так, на адресу ДПІ 02.11.11( вх. №5236 від 03.11.11) та 29.11.11 ( вх. №5692 від 30.11.11) надійшли листи від ДПІ в м.Сєвєродонецьку із актами «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПСК-Донбас» ( код ЄДРПОУ 37218415) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011року № 44/23-37218415 від 01.11.11 та акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПСК-Донбасс» ( код ЄДРПОУ 37218415) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2011 року» № 77/23-37218415 від 29.11.11 для вжиття заходів згідно чинного законодавства з причини відсутності за юридичною адресою на наявності запису у Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 3/89.

Крім того, в процесі виконання алгоритму «Деталізація окремих етапів алгоритму відпрацювання СГД доведених наказом ДПАУ від 08.08.2011 року №475-ДСК було здійснено вихід за юридичною адресою вказаного СГД. Встановлено, що за юридичною адресою ( м.Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 3/89) ТОВ «ПСК-Донбас» не знаходиться.

Довідкою ж №6/23-37218415 від 27.09.2011р. зустрічної звірки ТОВ «ПСК-Донбас» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ фірма «ЛІССЄВ» за червень 2011 року визначено, що у ТОВ «ПСК-Донбас» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1,5 ст.203, п.1.2 ст.215 , ст.228 Цивільного кодексу України, угода, якою було сформовано податкові зобов'язання в червні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ фірма «ЛІССЄВ», мають ознаки нікчемності.

На підставі вищевикладеного ,перевіркою встановлено, що ТОВ "ПСК-Донбас" не здійснювало і не могло здійснювати операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців, а отже, правочини з придбання та продажу таких товарів, укладені ТОВ "ПСК-Донбас" з постачальниками та покупцями суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства, вчинені особами, що не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

20.01.2011 між позивачем ТОВ "Хімнафтотранс" (покупець) та ТОВ "ПСК-Донбас" (постачальник) було укладено договір поставки №9.

На підтвердження виконання умов договору позивачем додано до позовної заяви наступні документи, оригінали яких дослідження в судовому засіданні:

договір поставки №9 від 20.01.2011 (а.с. 33);

видаткові накладні: №264 від 04.08.2011 (бензин А-76 на суму 94558,14 грн. (ПДВ 15759,69 грн.), №265 від 08.08.2011 (дизпаливо на суму 270441,60 грн. (ПДВ 45073,60 грн.), №5 від 02.09.2011 (дизпаливо на суму 265831,80 грн. (ПДВ 44305,30 грн.), №15 від 06.09.2011 (дизпаливо на суму 271978,20 грн. (ПДВ 45329,70 грн.), №19 від 12.09.2011 (дизпаливо на суму 275051,40 грн. (ПДВ 45841,90 грн.), відповідно до яких постачальником ТОВ "ПСК-Донбас" передавалося покупцю ТОВ "Хімнафтотранс" дизельне паливо та бензин марки А-76(а.с. 34-38);

товарно-транспортні накладні: №264 від 04.08.2011, №265 від 08.08.2011, №005 від 02.09.2011, №015 від 06.09.2011, №019 від 12.09.2011, відповідно до яких автопідприємством ТОВ "Кабріолет" здійснювалося транспортування дизельного палива та бензину від вантажовідправника ТОВ "ПСК-Донбас", вантажоотримувачу ТОВ "Хімнафтотранс" (а.с. 39-43);

податкові накладні №0408533 від 04.08.2011 (бензин А-76 на суму 94558,14 грн. (ПДВ 15759,69 грн.), №0808533 від 08.08.2011 (дизпаливо на суму 270441,60 грн.(ПДВ 45073,60 грн.), №0209533 від 02.09.2011 (дизпаливо на суму 265831,80 грн. (ПДВ 44305,30 грн.), №0609533 від 06.09.2011 (дизпаливо на суму 271978,20 грн. (ПДВ 45329,70 грн.), №1209533 від 12.09.2011 (дизпаливо на суму 275051,40 грн. (ПДВ 45841,90 грн.), виписані ТОВ "ПСК-Донбас" (а.с. 44-48). Як вбачається з оглянутих документів відомості щодо найменування та кількості товару, його вартості та сум ПДВ у складі ціни товару зазначені в видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних відповідають один-одному. Зазначені первинні документи досліджувалися і податковим органом під час проведення перевірки, про що зазначено на аркуші №4 акту перевірки;

виписки з банківського рахунку за серпень-вересень 2011 року на підтвердження перерахування коштів ТОВ "ПСК-Донбас" за нафтопродукти та ТОВ "Кабріолет" за надані транспортні послуги (а.с. 63-69);

акт звірення розрахунків від 01.11.2011, відповідно до якого між ТОВ "ПСК-Донбас" та ТОВ "Хімнафтотранс" не має розходжень сум за договором №9 від 20.01.2011 (а.с. 70).

Крім того, позивачем надано акти приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання АОЗТ "МКЛ" на підтвердження зберігання дизельного палива від 08.08.2011, 02.09.2011, 06.09.2011 та 12.09.2011, тобто від дат, коли здійснювалося постачання дизельного палива ТОВ "ПСК-Донбас", та документи, що підтверджують наступний продаж нафтопродуктів ПАТ "Сєвєродонецьке об"єднання "Азот", ТОВ "Торговий дім "Азот", ТОВ "Геккон-плюс" за серпень-вересень 2011 року (а.с. 49-62).

Також судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Лисичанську №865 від 01.12.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту ТОВ "Хімнафтотранс" по взаємовідносинам з ТОВ "ПСК-Донбас" за період з 01.08.2011 по 31.09.2011. За результатами перевірки складено акт за № 107/23-36403600 від 16.12.11, згідно висновків, викладених у якому встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями та завищення суми податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 196310,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 60833,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 135477,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ПСК-Донбас» по угоді яка є нікчемною.

Як вбачається з акту, перевірка проводилася на підставі, вже зазначених вище первинних документів - податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних, а також певної податкової інформації, а саме актів ДПІ у м. Сєвєродонецьку про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "ПСК-Донбас". Натомість, відповідачем навіть не було надано суду зазначені акти ДПІ у м. Сєвєродонецьку, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, зазначені акти були отримані відповідачем електронною поштою, разом із супровідним листом, а тому містяться лише в електронній формі.

На підставі акту перевірки №107/23-36403600 від 16.12.2011 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 03.01.2012 про збільшення ТОВ "Хіинафтопродукт" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 196310 грн., за штрафними санкціями 49077,50 грн. (а.с. 31)

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Дослідивши у судовому засіданні первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ "ПСК-Донбас" та ТОВ "Хімнафтопродукт" з приводу придбання останнім нафтопродуктів, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ за вказаними операціями до складу податкового кредиту за серпень, вересень 2011 року

Висновки акту перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 03.01.2012 цілком ґрунтуються за посиланнях на акти ДПІ у м. Сєвєродонецьку про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПСК-Донбас", оригінали яких, так і не були надані суду в ході судового розгляду справи, що взагалі ставить під сумнів їх існування.

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано відповідних доказів, що спростовують факт отримання позивачем нафтопродуктів від ТОВ "ПСК-Донбас". Викладені в письмових запереченнях на позов доводи стосовно вчинення правочину особами, що не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності взагалі ніяким чином необґрунтовані та не підтвердженні посиланнями на будь-які докази.

Крім того, не можна не взяти до уваги судове рішення в адміністративній справі №2а-9951/11/1270 яким визнано протиправними дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку щодо неприйняття як податкової звітності податкових декларацій ТОВ "ПСК-Донбас" за серпень, вересень 2011 року та зобов'язано прийняти зазначені декларації. Оскільки, як можна помітити, в акті перевірки ТОВ "Хімнафтопродукт" податковим органом здійснено висновок про необґрунтованість формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "ПСК-Донбас" як раз за серпень, вересень 2011 року, тобто за період за який ДПІ у м. Сєвєродонецьку протиправно не було прийнято податкові декларації від ТОВ "ПСК-Донбас".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно, без врахування наявності всіх необхідних первинних документів, та ґрунтується лише на припущенні про неможливість здійснення господарських операцій, викладених в актах про неможливість проведення зустрічних звірок, сам факт існування яких так і не доведений відповідачем.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2453,87 грн., у той час як сплаті підлягало 2146 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Оскільки в даному випадку судове рішення прийнято на користь позивача, йому належить відшкодувати як суму судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду з даним позовом, так і суму переплати. Таким чином стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума 2453 грн. 87 коп.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс" до державної податкової інспекції у м. Лисичанську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301 від 03.01.2012 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську №0000012301 від 03.01.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс", ід. код 36403600, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Артемівська, буд. 24 витрати зі сплати судового збору в сумі 2453 грн. 87 коп. (дві тисячі чотириста п'ятдесят три гривні 87 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 25.07.2012.

СуддяА.М. Каюда