Ухвала

від 26.07.2012 по справі 2а/0270/1768/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1768/12

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Елеватормлинмонтаж" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2012 року приватне підприємство "Елеватормлинмонтаж" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352350 від 14.03.2012 року.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Від представників сторін до початку розгляду справи надійшли заяви, в яких вони просять розгляд справи провести в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що ПП "Елеватормлинмонтаж" як юридична особа зареєстроване 18.03.2003 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 144648 (код ЄДРПОУ № 32407622), взяте на облік у ДПІ у м. Вінниці 21.03.2003 року за № 835 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 01851636 від 23.03.2004 року.

На виконання наказу ДПІ у м. Вінниці № 557/23 від 17.02.2012 року, згідно із направленнями від 17.02.2012 року за № 548/23, № 549/23 та на підставі ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України з 17 по 27 лютого 2012 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Елеватормлинмонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 12.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 854/2310/32407622 від 03.03.2012 року, яким зроблено висновки про нікчемність договору будівельного підряду від 25.03.2011 року, укладеного між позивачем з однієї сторони та ТОВ "БК "АРМІС" з іншої. Крім того, податковим органом встановлено порушення ПП "Елеватормлинмонтаж"п. 198.6 ст. 198 , п. 201.4 ст. 201 ПК України у зв'язку із завищенням податкового кредиту в сумі 17 345 грн. за травень 2011 року внаслідок включення до нього будівельних послуг за вказаним договором та порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 17 345 грн. за II квартал 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000352350 від 14.03.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 681 грн., в тому числі 17 345 грн. основного платежу і 4336 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність наданих позивачем первинних, платіжних, звітних документів та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій та їх реальність та не дає підстав для сумніву у реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору підряду № 2503 від 25.03.2011 року ПП "Елеватормлинмонтаж" замовило у ТОВ "БК "АРМІС" виконання будівельних робіт, а саме монтаж даху корівника у с. Вівсяники Козятинського району Вінницької області, на загальну вартість 104 072,63 грн., в тому числі ПДВ -17 345 грн. (а. с. 73-77).

На підтвердження реальності здійсненої господарської операції позивачем надано суду наступні первинні документи: кошторис будівельних робіт (а. с. 78-79); акт приймання виконаних будівельних робіт від 16.05.2011 року (а. с. 80-83); розрахункові документи (а. с. 85, 132-133); податкову накладну № 1605013 від 16.05.2011 року на загальну суму 104 072,63 грн., в тому числі ПДВ - 17 345, 44 грн., (а. с. 84); свідоцтво про реєстрацію ТОВ "БК "АРМІС" платником податку на додану вартість № 100208491 від 14.03.2009 року (а. с. 88); свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "БК "АРМІС" як юридичної особи серії А01 № 305249 та ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ № 458859 від 27.02.2009 року про надання даному товариству дозволу на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а. с. 86-87).

Крім того, позивачем надано також договір підряду № 10 від 25.02.2011 року, укладеним між СВК "Вівсяницький" (замовник) та ПП "Елеватормлинмонтаж" (підрядник) на реконструкцію даху корівника у с. Вівсяники Козятинського району Вінницької області, на виконання умов якого з ТОВ "БК АРМІС" позивачем було укладено договір підряду № 2503 від 25.03.2011 року (а. с. 107-109); кошторис будівельних робіт до договору підряду № 10 від 25.02.2011 року (а. с. 115-116); акт приймання виконаних будівельних робіт від 31.05.2011 року, відповідно до якого замовник СВК "Вівсяницький" прийняв у генпідрядника ПП "Елеватормлинмонтаж" виконані будівельні роботи з реконструкції (монтажу покрівлі) даху корівника (а. с. 110-114); докази на підтвердження придбання позивачем будівельного матеріалу для виконання ТОВ "БК "АРМІС" будівельних робіт згідно із умовами договору підряду № 2503 від 25.03.2011 року (а. с. 119-124); докази на підтвердження відповідності господарських операцій з ТОВ "БК АРМІС" основним видам діяльності позивача та наявності господарської мети у зв'язку із придбанням у даного контрагента послуг з виконання будівельних робіт (а. с. а. с. 117-118).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання послуг, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, а отримання послуг пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Матеріалами справи також підтверджується те, що контрагент позивача - ТОВ "БК "АРМІС" було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а також ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Згідно з актом перевірки №854/2310/32407622 від 03 березня 2012 року підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 17345 грн. стали висновки акту від 04 липня 2011 року №797/23-7/34356397 невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Арміс", складеного державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року.

Згідно з вказаним актом перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БК "Арміс" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень та травень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та вимог Податкового кодексу України.

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року N 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення зазначених вимог податковим органом не були досліджені первинні документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Факт виявленого порушення податкового законодавства викладено на підставі лише даних акту перевірки контрагента позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за даних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352350 від 14.03.2012 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.