Рішення

від 26.07.2012 по справі 18/5007/686/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/5007/686/12 УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ від "26" липня 2012 р.                                                     Справа № 18/5007/686/12 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А. , за участю представників сторін: від позивача:      Дмитренко О.В., довіреність від 09.07.2012р.; від відповідача: Тібякін С.В. - фізична особа-підприємець,                                Куровський О.О. - адвокат; розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясень-3000" (м.Київ) до Фізичної особи-підприємця Тібякіна Сергія Вікторовича (с.Вирля, Баранівський район,  Житомирська область) про стягнення 43000,00грн. Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 43000,00грн. заборгованості, з яких: 23000,00грн. попередньої оплати та 20000,00грн. - завдатку. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі контракту від 28.12.2011р. ФОП Тібякін С.В. (відповідач) зобов'язався продати у встановлений договором строк ТОВ "Ясень-3000" (позивач)  пиломатеріали на умовах FCA UA. Вказує, що на виконання умов контракту позивач перерахував відповідачу 23000,00грн., проте у встановлений договором строк відповідач продукцію не поставив, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 43000,00грн., яка складається із суми попередньої оплати у розмірі 23000,00грн. та 20000,00грн. завдатку. Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, повідомили, що контракт на поставку пиломатеріалів №28122011 від 28.12.2012р. є фіктивним договором та складеним без додержання істотних умов господарського договору, а саме в ньому не зазначено ціну за одиницю продукції, кількість продукції, що підлягала поставці та термін дії договору. Таким чином вважають позовні вимоги ТОВ "Ясень-3000" безпідставними, оскільки контракт на поставку пиломатеріалів укладено позивачем без наміру його виконання. В судове засідання представник відповідача подав зустрічну позовну заяву (копія якої долучена до матеріалів справи, а.с.33-35), в якій відповідач - ФОП Тібякін С.В. просить визнати недійсним і скасувати контракт на поставку пиломатеріалів №28122011 від 28.12.2012р., укладений між ТОВ "Ясень-3000" та Фізичною особою-підприємцем Тібякіним Сергієм Вікторовичем, за ознакою його фіктивності, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином. Суд відмовив у прийнятті зустрічного позову, оскільки він поданий після того як суд перейшов до розгляду справи по суті, що суперечить приписам ч.1 ст.60 ГПК України, якою передбачено, що відповідач має право лише до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Відповідач подав зустрічний позов 26.07.2012р., а суд перейшов до розгляду справи по суті 10.07.2012р., що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.29). Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується представниками  сторін, між сторонами підписано контракт на поставку пиломатеріалів №28122011 від 28.12.2011р.   (а.с.10-13). В предметі контракту вказано, що продавець (ФОП Тібякін С.В., відповідач) продає, а покупець (ТОВ "Ясень-3000", позивач) купує пиломатеріали  згідно додатків (1,2,3,4). Кількість товару визначається у відповідності з міжнародною автотранспортною накладною і є обов'язковою для обох сторін (розділ 1 контракту). Пунктом 5 передбачили, що пиломатеріали по контракту повинні бути поставлені продавцем до 15.01.2012р. і оплачені у повному обсязі. Датою поставки вважається дата підписання акту приймання-передачі товару в цілому. У випадку порушення строків оплати або поставки (на строк більше 14 календарних днів), сторона, яка порушила умови контракту відшкодовує іншій стороні фактично понесені збитки, пеню, упущену вигоду. Розділом 6 контракту від 28.12.2011р. встановлено, що продавець повідомляє покупця, орієнтовно за 3 дні до дати повної готовності продукції. Згідно п.9 контракту оплата здійснюється поетапно, двома платежами: перший платіж складає 20000,00грн. та сплачується в момент підписання контракту та вноситься в якості завдатку; другий платіж здійснюється покупцем після отримання продукції в момент підписання акту приймання-передачі товару в цілому. Також між сторонами підписано договір про завдаток від 28.12.2011р. (а.с.13), в якому зазначено, що з метою точного виконання зобов'язань по контракту №28122011 від 28.12.2011р. передбачена ним передплата в розмірі 20000,00грн. має статус задатку. Дослідивши умови вказаних договорів, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що вказані договори  є неукладеними з огляду на наступне: Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Судом встановлено, що між сторонами  підписано змішаний договір, оскільки він містить елементи різних договорів - договору купівлі-продажу (поставки) та  договору підряду. Так, згідно з пунктом 1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Разом з тим, стаття  837 ЦК України передбачає, що  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.    Оскільки умовами договору передбачено, що відповідач за завданням позивача та своїми силами спочатку виготовлює для позивача (замовлену по спеціальним, індивідуальним розмірам, зазначеним у специфікаціях, які є невід'ємною частиною   договору) лісоматеріали, а потім продає її позивачу, - підписаний договір за своєю правовою природою є договором підряду та договором купівлі-продажу. Приписами ст.180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у  б у д ь - я к о м у   разі погодити   предмет, ціну та строк  д і ї   д о г о в о р  у. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Судом встановлено, що у вказаних договорах строк дії сторонами не погоджено, отже неможливо встановити час, протягом якого  сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, тобто неможливо встановити час, протягом якого позивач вправі вимагати від відповідача поставки замовленої лісопродукції, в тому числі в судовому порядку. Як вже зазначалось, умовами договору сторони лише передбачили, що у випадку порушення строків оплати або поставки (на строк більше 14 календарних днів), сторона, яка порушила умови контракту відшкодовує іншій стороні фактично понесені збитки, пеню, упущену вигоду; однак умов припинення зобов'язання в договорі не зазначено. При цьому слід зазначити, що в контракті не встановлений конкретний порядок повідомлення про готовність продукції (лист, телеграма, засоби факсимільного зв'язку, тощо). Крім того, сторони в договорі не визначили номенклатуру, асортимент, кількість продукції, об'єм і вид робіт, вартість виконаних робіт та строк дії договору, а отже  сторонами не додержано вимог ч.ч.1-4 ст.180 ГК України щодо погодження істотних умов договору. Також відповідно до приписів п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, зокрема, відсутня згода за всіма істотними умовами договору. Враховуючи вищевикладені норми та обставини справи, господарський суд  дійшов висновку, що контракт від 28.12.2011р. є неукладеним (таким що не відбувся), оскільки в ньому відсутні передбачені правом загальні умови, необхідні для здійснення угоди. Положеннями  ч.8 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір  вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила  ф а к т и ч н і   д і ї  щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Коментована частина даної статті передбачає, що правові наслідки визнання господарського договору неукладеним (таким що не відбувся) повинні регулюватися нормами глави 83 ЦК України (ст.1212-ст.1215 ЦК України) про зобов'язання, які виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Оскільки, як встановлено судом та не заперечується сторонами, ТОВ "Ясень-3000"  здійснив фактичні дії щодо виконання контракту (а саме сплатив відповідачу 23000,00грн. попередньої оплати, а.с.3, 4), правові наслідки таких дій визначаються нормами ст.1212 Цивільного кодексу України. Неукладення  контракту від 28.12.2011р. зумовлює відсутність правової підстави володіння ФОП Тібякіним С.В. коштами, сплаченими ТОВ "Ясень-3000" у розмірі 23000,00грн. За таких обставин, станом на день звернення позивача з позовом до суду відповідач без достатньої правової підстави зберігає майно позивача, а саме - грошові кошти в розмірі 23000,00грн. попередньої оплати, тому суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача даної суми. Позовні вимоги про стягнення завдатку у розмірі 20000,00грн. ґрунтуються на контракті №28122011 від 28 грудня 2011р. Статтею 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.  Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Угода про завдаток має бути укладена в письмовій формі. В такій угоді повинно бути чітко визначено, що сума, яка передається в рахунок належних за договором платежів, є саме завдатком. В разі, якщо це не буде встановлено, сплачена сума буде вважатися авансом, тобто звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. В разі невиконання зобов'язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. З огляду на вищевказані норми, за якими контракт на поставку пиломатеріалів від 28.12.2011р. є неукладеним (таким що не відбувся), неукладеним є і договір задатку, в якому, до того ж, зокрема, відсутній прозорий предмет договору. За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 20000,00грн. завдатку. Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). На виконання  припису ст.42 ГПК України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що  ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, господарський суд вважає, що позовні вимоги заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню частково на суму 23000,00грн. Разом з тим, позивач  не довів  обставин, на які він посилається в позовній заяві як на підставу своїх вимог в частині вимоги про стягнення 20000,00грн. завдатку, тому  суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в цій частині за необґрунтованістю. Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тібякіна Сергія Вікторовича (12730,  Житомирська область, Баранівський район, с.Вирля, вул.Лісна, 11, ідентифікаційний код 3167025536 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясень-3000" (03126, м.Київ, бульвар Івана Лепсе, 34-В, кв.48, код 38022193) - 23000,00грн.; - 860,90грн. - судового збору. 3. В позові відмовити в частині стягнення 20000,00грн. завдатку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. Суддя                                                                     Соловей Л.А.   Віддрукувати: 3 прим. 1- в справу 2,3- сторонам (рек. з повід.)