Ухвала

від 25.07.2012 по справі 5011-62/8193-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-62/8193-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа №  5011-62/8193-2012 25.07.12 за позовом: Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі 1. Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141 2. Київської міської державної адміністрації, м.Київ, ЄДРПОУ 00022527 3. Комунального підприємства «Київський метрополітен», м.Київ, ЄДРПОУ 03328913 до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «ДОК-3», м.Київ, ЄДРПОУ 04012106 до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс», м.Київ, ЄДРПОУ 35974910 про визнання договору недійсним  Суддя Любченко М.О. Представники:                         від позивача 1: не з'явився від позивача 2: не з'явився від позивача 3: Ковтун Т.О. –нач.від. від відповідача 1:  не з'явився від відповідача 2: не з'явився В засіданні суду брали участь: прокурор: Карпенко Н.М. –по посв. вільний слухач: Гавриш А.Г. –по посв. Заступник прокурора м.Києва в інтересах держави в особі 1. Київської міської ради, м.Київ, 2. Київської міської державної адміністрації, м.Київ, 3. Комунального підприємства «Київський метрополітен», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача 1. Публічного акціонерного товариства «ДОК-3», м.Київ, відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс», м.Київ про визнання недійсним договору про співробітництво від 21.01.2010р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «ДОК-3»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс». В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивачі посилаються фіктивність спірного правочину з огляду на те,  що Публічне акціонерне товариство «ДОК-3»21.01.2010р. уклало договір співробітництва з Товариством з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»в частині здійснення модернізації, ремонту, експлуатації і обслуговування нежитлових будівель за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, 78, від права власності на які відповідач 1 мав відмовитися на підставі договору №158-ДБМ від 29.12.2008р. (з урахуванням додаткової угоди від 12.08.2009р.). 25.07.2012р. до господарського суду надійшла заява №08/1-21/12г від 25.07.2012р. заступника прокурора м.Києва про зміну підстав позову, за змістом якої прокурор зазначає, що сторонами договору від 21.01.2010р. не визначено власних прав та обов'язків, з огляду на що вказаний правочин має бути визнано недійсним в силу норм ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, оскільки сторонами не узгоджено всіх істотних умов договору. Крім того, за твердженням прокурора спірний правочин порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. До позову прокурором було додано заяву №08/1-21/12г від 20.06.2012р. про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони державному реєстратору Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації та будь-якій іншій особі вчиняти будь-які дії щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Обґрунтовуючи вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, прокурор стверджує, що припинення підприємницької діяльності відповідача 2 не дасть можливості захистити майнові державні інтереси. Розглянувши матеріали позову та заяву №08/1-21/12г від 20.06.2012р., суд дійшов висновку, що заява прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення з одночасним прийняттям судом за власною ініціативою заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу 2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс», з огляду на таке: За змістом ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За приписами  ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі №01-8/2776 від 12.12.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову». Одночасно, у п.47 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність    передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками,  які можуть  настати  в результаті невжиття цих заходів,  з урахуванням відповідності  права  чи  законного  інтересу,  за  захистом  яких заявник  звертається до суду,  та майнових   наслідків   заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише  в межах   предмета  позову  та  не  повинні  порушувати  прав  інших акціонерів (учасників) товариства. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»). Як свідчать матеріали справи, 29.12.2008р. між Комунальним підприємством «Київський метрополітен»та Відкритим акціонерним товариством «ДОК-3»(Публічне акціонерне товариство «ДОК-3»згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.2012р.) було підписано договір №158-ДБМ (з урахуванням змісту додаткової угоди від 12.08.2009р.) щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій Відкритому акціонерному товариству «ДОК-3», пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р.Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м.Києві. За змістом п.1.1 вказаного договору сторони прийняли на себе зобов'язання щодо врегулювання усіх земельних, технологічних та майнових питань комбінату, пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р.Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену, а саме: досягнення згоди з вирішення питання щодо розміру земельної ділянки та площі виробничих будівель, споруд і інженерних мереж (або їх частини), які підпадають в зону відчуження за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, 78; умови їх вилучення і надання відповідної компенсації комбінату, в тому числі, шляхом часткової реконструкції комбінату, метою якої є забезпечення нормального і безперебійного функціонування об'єктів комбінату, як єдиного технологічного і майнового комплексу, як під час будівництва так і в подальшій експлуатації Подільського мостового переходу через р.Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену. Пунктом 2.1 договору №158-ДБМ від 29.12.2008р. сторони погодили, що на його умовах комбінат зобов'язується відмовитись від права власності на комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, 78, а підприємство зобов'язується сплатити комбінату компенсацію. За змістом п.2.9 вказаного договору комбінат на умовах цього договору зобов'язується відмовитись від права користування земельною ділянкою загальною площею 1,87 га по вул.Межигірській, 78 у м.Києві. Згідно із п.2.7  підписаної позивачем 3 та відповідачем 1 угоди розмір грошової компенсації становить з урахуванням ПДВ 50832257 грн. Відповідно до п.3.1 договору №158-ДБМ від 29.12.2008р. за відмову комбінату від права власності на об'єкт, підприємство сплачує комбінату суму грошової компенсації, визначену в п.2.7 договору, з них зобов'язання на 2008 рік складають з урахуванням ПДВ 10810000 грн. Як вказує прокурор, на підставі  платіжного доручення №793 від 29.12.2008р., на виконання умов договору №158-ДБМ від 29.12.2008р. Комунальне підприємство «Київський метрополітен»перерахувало на користь відповідача 1 грошові кошти в сумі 10810000 грн. Одночасно, як свідчать матеріали справи, 21.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «ДОК-3»(сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»(сторона 2) було підписано договір про співробітництво, предметом якого згідно із п.1.1 було визначено співробітництво сторін щодо здійснення модернізації, ремонту, експлуатації і обслуговування нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, 78. Пунктом 2.5 договору від 21.01.2010р. передбачено, що за умови виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань сторони отримують у власність по 50% в об'єкті модернізації –нежитлових будівлях, які знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, 78 (заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А), загальною площею 1745,1 кв.м; будівля механічного цеху (літера С), загальною площею 392,4 кв.м; будівля лісоцеху (літера Ь), загальною площею 1975,9 кв.м) або грошові кошти пропорційно розміру частки, виходячи з балансової вартості об'єкту модернізації на дату виділення частки. Згідно із ч.ч.1, 5 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Відповідно до п.7 постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму  Верховного Суду України  «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»за змістом статті 216 Цивільного кодексу України та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Як зазначено Верховним Судом України в узагальненні «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст.16 Цивільного кодексу України як один із способів захисту, проте, норма ч.1 ст.216 вказаного Кодексу є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Як вказувалося вище, предметом позовних вимог є визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про співробітництво від 21.01.2010р. Тобто, у разі задоволення позову прокурора може бути встановлено, що укладання вказаного правочину не створює будь-яких правових наслідків для відповідачів, а по відношенню до сторін договору від 21.01.2010р. має бути застосована реституція. Одночасно, виходячи зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»перебуває в стані припинення підприємницької діяльності. За таких обставин, у разі завершення процедури припинення вказаної юридичної особи під час розгляду справи №5011-62/8193-2012, господарський суд на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України буде зобов'язаний припинити провадження по справі відносно відповідача 2, що унеможливить проведення дій з повернення сторін правочину у стан, який існував до підписання договору від 21.01.2010р. та, як наслідок, може призвести до порушення прав держави в особі позивачів. Як зазначалося вище, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. За висновками суду, вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу 2 та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»пов'язано з предметом позовних вимог, є співмірним та адекватним заходом у розглядуваній справі. Наразі, вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивачів на час вирішення спору в суді, а у разі задоволення позову та застосування реституції забезпечить можливість виконання рішення суду. За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду про те, що визначені судом заходи до забезпечення позову повністю узгоджується з принципами розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів перебування відповідача 2 у стані припинення підприємницької діяльності, суд вважає за необхідне за власною ініціативою застосувати заходи до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу 2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс». Заява №08/1-21/12г від 20.06.2012р. заступника прокурора м.Києва про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони державному реєстратору Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації та будь-якій іншій особі вчиняти будь-які дії щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підлягає залишенню без задоволення, виходячи з того, що, за висновками суду, визначений прокурором захід до забезпечення позову не є достатнім та необхідним заходом, спроможним забезпечити захист прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також виконання рішення по справі №5011-62/8193-2012 у разі задоволення позову. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: Заяву №08/1-21/12г від 20.06.2012р. заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі 1. Київської міської ради, м.Київ, 2. Київської міської державної адміністрації, м.Київ, 3. Комунального підприємства «Київський метрополітен», м.Київ про вжиття заходів до забезпечення позову, залишити без задоволення. Вжити за ініціативою суду наступні заходи до забезпечення позову по справі №5011-62/8193-2012: Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»(02217, м.Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 10, ЄДРПОУ 35974910) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»(02217, м.Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 10, ЄДРПОУ 35974910). Стягувачі: 1. Київська міська рада (01044, м.Київ, Шевченківський район, вулиця Хрещатик, будинок 36, ЄДРПОУ 22883141), 2. Київська міська державна адміністрація (01044, м.Київ, Шевченківський район, вулиця Хрещатик, будинок 36, ЄДРПОУ 00022527), 3. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (03055, м.Київ, Солом'янський район, проспект Перемоги, будинок 35, ЄДРПОУ 03328913). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс»(02217, м.Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 10, ЄДРПОУ 35974910). Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 1 (одного) року з дня набрання ухвалою законної сили. Суддя                                                                                                       Любченко М.О.