1896-2011 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ УХВАЛА 27.07.2012Справа №5002-33/1896-2011 За позовом Заступника прокурора м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114; ЄДРПОУ 00048113) до відповідачів Ялтинської міської ради (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1; ЄДРПОУ 25149223) товариства з обмеженою відповідальністю “Дубрава ЮБК” (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Фурмана, 2, кв. 18; ЄДРПОУ 32450458) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства “Лівадія” (98655, АР Крим, смт. Лівадія, вул. Виноградна, 2; ЄДРПОУ 00412760) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки за скаргою Державного підприємства “Лівадія” (вул. Виноградна, 2, смт. Лівадія, АР Крим, 98655) на дії Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим (вул. Я.Булевського, 1а, м. Ялта, 98655) Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю “Дубрава ЮБК” (вул. Фурмана, 2, кв. 18, м. Ялта, АР Крим, 98600) Зацікавлена особа : Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1, м. Ялта, АР Крим, 98600) Суддя Радвановська Ю.А. Представники сторін: Від заявника: Бикова Людмила Миколаївна, представник, довіреність № 01-07/107 від 09.01.2012р., Державне підприємство “Лівадія”; Від ВДВС: Гущак Наталія Василівна, старший державний виконавець, довіреність б/н від 19.01.2012р., Відділ Державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим; Від боржника: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю “Дубрава ЮБК”; Від зацікавленої особи: не з'явився, Ялтинська міська рада. Обставини справи: Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Ялтинської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю “Дубрава ЮБК” про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,3001 га (кадастровий №0111900000:01:016:0062), яка розташована за адресою: м. Ялта, укладеного 26 червня 2008 року між відповідачами, та спонукання повернути вказану земельну ділянку у користування Державного підприємства “Лівадія”. Рішенням господарського суду АР Крим від 12 липня 2011 року по справі № 5002-15/1896-2011 позов був задоволений у повному обсязі, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, укладений 26 червня 2008 року між Ялтинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Дубрава ЮБК”, повернуто вказану земельну ділянку у користування Державному підприємству “Лівадія”. 27 липня 2011 року господарським судом на примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 12 липня 2011 року по справі №5002-15/1896-2011 були видані відповідні накази. 20 липня 2012 року до суду надійшла скарга Державного підприємства “Лівадія” на дії Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим, в якій заявник просить суд поновити строк на оскарження постанови від 11 червня 2012 року, прийнятої на примусове виконання наказу господарського суду АР Крим у справі № 5002-15/1896-2011, скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду АР Крим по справі № 5002-33/1896-2011 про повернення ДП «Лівадія» земельної ділянки, площею 0.3001 га, що розташована за адресою: м. Ялта, а також роз'яснити порядок та спосіб виконання наказу господарського суду АР Крим у даній справі. За розподілом автоматизованої системи діловодства зазначена скарга передана на розгляд судді Радвановській Ю.А.. Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 липня 2012 року скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду. Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлені підстави та порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. До судового засідання, призначеного на 27 липня 2012 року, представники боржника та зацікавленої особи не з'явилися, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило. Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка боржника, стягувача, боржника, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (частина 2 статті). У судовому засіданні 27 липня 2012 року представник скаржника підтримав скаргу та надав заяву про усунення описки у тексті наказу, наведеного у прохальній частині скарги, виклавши його у вірній редакції: «Повернути земельну ділянку, площею 0.3001 га, що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта між вул. ПБШ та хлібокомбінатом, у користування ДП «Лівадія». Також, представник скаржника підтримав наведене у скарзі клопотання про відновлення строку на звернення із даною скаргою. Представник Відділу Державної виконавчої служби заперечував проти задоволення скарги та надав заперечення, в яких вказав, що оскаржувану постанову відділом було повернуто правомірно. Проти поновлення строку на подання скарги представник виконавчої служби заперечував (а.с. 144-145). Так, в обґрунтування свого клопотання про поновлення строку представник ДП «Лівадія» зазначив про неможливість своєчасного вирішення питання щодо подання скарги за відсутності керівництва на підприємстві, яке знаходилося у відпустці, що підтверджується відповідними наказами (а.с. 132-134). Суд, дослідивши матеріали скарги, встановив, що вказана постанова була отримана 27 червня 2012 року представником Державного підприємства «Лівадія» Биковою Л.М., про що свідчить її підпис на супровідному листі Відділу державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим від 11 червня 2012 року вих.. № 12465-4. (а.с. 146), тоді як із даною скаргою заявник звернувся 16 липня 2012 року, про що свідчить штамп на поштовому конверті (а.с. 137). Отже, враховуючи наявність доказів поважності причин пропуску строку, встановленого частиною 1 статті 121-2 ГПК України, а також незначність такого терміну, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання скаржника про відновлення йому строку на оскарження постанови Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим від 11 червня 2012 року (а.с. 132 - 134). Крім того, дослідивши матеріали справи та скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав також і для часткового задоволення скарги Державного підприємства “Лівадія”. Так, судом було встановлено, що 11 червня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим винесена постанова про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу : наказ 5002-15/1896-2011 (а.с. 119). Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця під час винесення ним постанови про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження не можна визнати правомірними та такими, що відповідають вимогам закону, у зв'язку із наступним. Так, державний виконавець винесення вказаної постанови обґрунтував тим, що в результативній частині виконавчого документа не вказаний спосіб та порядок виконання рішення суду та відсутня письмова заява стягувача про відкриття виконавчого провадження. У судовому засіданні державний виконавець обґрунтовував винесення вказаної постанови посиланнями на пункт 2 та 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Так, дійсно, однією з підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», є, зокрема, неподання заяви про відкриття виконавчого провадження. Однак, слід зазначити про невідповідність даного висновку державного виконавця дійсним обставинам справи, з огляду на наявність у матеріалах справи листа Державного підприємства «Лівадія» з проханням відкрити виконавче провадження згідно наказів господарського суду АР Крим а саме: наказу від 12 серпня 2011 року по справі № 5002-34/1935-2011 та наказу від 27 липня 2011 року по справі № 5002-15/1896-2011 (а.с. 147). При цьому, факт надходження даного листа разом із наказами представником ДВС у судовому засіданні не заперечувався, однак, він надав пояснення, згідно з якими, оскільки заява надійшла разом із двома виконавчими документами, вони відокремили її та долучили до другого наказу. На запит суду, чим державний виконавець керувався, вирішуючи, до якого наказу повинна бути долучена ця заява, представник ДВС відповів, що це питання вирішувалося випадково. Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд не може погодитися із твердженням державного виконавця про те, що заявником не було подано заяви, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а отже така підстава для повернення виконавчого документу у даному випадку відсутня. Крім того, як стверджував представник ДВС не був зрозумілий порядок та спосіб виконання даного наказу, а отже державним виконавцем було зроблено висновок про те, що даний виконавчий документ не відповідає вимогам статті 18 спеціального Закону, а відтак підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 26 Закону. Суд також визнав такий висновок безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне. Так, згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Судом був досліджений зміст наказу, виданого господарським судом АР Крим 27 липня 2011 року по справі № 5002-15/1896-2011, та встановлено, що він в повній мірі відповідає вищенаведеним вимогам, тоді як незрозумілість порядку та способу виконання наказу, не передбачено у якості підстави для повернення виконавчого документу ані статтею 18, ані 26 вказаного Закону. Одночасно, відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України також встановлений порядок зміни способу та порядку виконання рішення у разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Таким чином, суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку про відсутність підстав, наведених державним виконавцем у своєї постанові від 11 червня 2012 року для повернення наказу, виданого господарським судом АР Крим 27 липня 2011 року по справі № 5002-15/1896-2011, а отже таку постанову не можна визнати такою, що прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Частиною 3 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено право боржника на оскарження рішень державних виконавців в судовому порядку. За таких умов, суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця під час винесення ним постанови про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу не можна визнати правомірними та такими, що відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим оспорювана постанова підлягає скасуванню. Одночасно, суд не знайшов підстав для задоволенні скарги ДП «Лівадія» в частині роз'яснення порядку та способу виконання наказу господарського суду АР Крим від 27 липня 2011 року у справі № 5002-15/1896-2011, оскільки нормами чинного законодавства, а саме - статтею 89 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість роз'яснення тільки рішення або ухвали. Норм, які б передбачали порядок або можливість роз'яснення саме наказу господарським процесуальним законодавством не визначено. Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд У Х В А Л И В : 1. Поновити заявнику, ДП «Лівадія», строк на оскарження постанови Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим від 11 червня 2012 року про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу, наказу, виданого господарським судом АР Крим 27 липня 2011 року по справі № 5002-15/1896-2011. 2. Скаргу Державного підприємства «Лівадія» на дії Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим задовольнити частково. 3. Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського державного управління юстиції АР Крим від 11 червня 2012 року про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу, наказу, виданого господарським судом АР Крим 27 липня 2011 року по справі № 5002-15/1896-2011, в резолютивній частині якого зазначено : «Повернути земельну ділянку площею 0,3001 га що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, між ПБШ та хлібокомбінатом у користування ДП «Лівадія». 4. В частині вимог про роз'яснення порядку та способу виконання наказу господарського суду АР Крим від 27 липня 2011 року по справі № 5002-15/1896-2011, в резолютивній частині якого зазначено : «Повернути земельну ділянку площею 0,3001 га що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, між ПБШ та хлібокомбінатом у користування ДП «Лівадія» - в задоволенні скарги відмовити. Суддя Ю.А. Радвановська
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2012 |
Оприлюднено | 02.08.2012 |
Номер документу | 25447762 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Ю.А. Радвановська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні