Рішення

від 17.07.2012 по справі 40/504-57/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/504-57/281   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  40/504-57/281 17.07.12 За позовом          Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській                                         області до                    1) Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств                     2) Аграрного союзу України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів –                     Менський санаторій "Остреч" про                    визнання недійсним договору за участі прокуратури м. Києва                                                                                 Колегія суддів у складі:                                                                                 Головуючий суддя          Гулевець О.В.                                                                                 Суддя                              Івченко А.М.                                                                                                    Суддя                              Пригунова А.Б. Представники сторін: Від позивача:                    Амельченко Ю.В. (Дов.) Від відповідача 1:           не з'явився Від відповідача 2:          Магаляс Б.П. (Дов.) Від третьої особи:          Магаляс Б.П. (Дов.) Від прокуратури:          Лиховид О.С. (посвідчення)  У судовому засіданні 17.07.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ : На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств та Аграрного союзу України про визнання недійсним договору відступлення частки в статутному капіталі № 3/08 від 05 серпня 2008 року, укладеного між Чернігівським обласним союзом сільськогосподарських підприємств та Всеукраїнським союзом сільськогосподарських підприємств. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. по справі № 40/504, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р., в позові відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011р. у справі № 40/504  рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. у справі № 40/504 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанова Вищого господарського суду України від 14.07.2011р. у справі № 40/504  мотивована тим, що розглянувши спір по суті, судами обох інстанцій не досліджено обставин  скликання зборів та їх проведення, судам слід з'ясувати, чи могла відсутність учасника (акціонера) (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення. В результаті автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. суддею О.В. Гулевець справу № 40/504 прийнято до свого провадження, присвоєно справі № 40/504-57/281 та призначено її розгляд на 02.09.2011р. 31.08.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи. В судовому засіданні 02.09.2011р. представник відповідача 2 –Аграрного союзу України надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі №13/33, що находиться в провадженні Господарського суду Чернігівської області. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р., в зв'язку з неявкою в  судове засідання представника відповідача 1, розгляд справи № 40/504-57/281 відкладено на 20.09.2011р. 19.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 –Аграрного союзу України надійшли додаткові пояснення по справі. В судовому засіданні 20.09.2011р. представником позивача –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області надано суду пояснення по справі. В судовому засіданні 20.09.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.10.2011р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 40/504-57/281. 03.10.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 –Аграрного союзу України надійшли додаткові пояснення по справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011р. призначено колегіальний розгляд справи № 40/504-57/281. Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 04.10.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 40/504-57/281 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Бойко Р.В., Івченко А.М. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Бойко Р.В., Івченко А.М прийнято справу № 40/504-57/281 до свого провадження та призначено її розгляд на 04.11.2011р. за участю представників сторін. В судовому засіданні 04.11.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.11.2011р. В судовому засіданні 18.11.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.11.2011р. Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 25.11.2011 року в зв'язку з відпусткою судді Бойко Р.В. передано справу № 40/504-57/281 на розгляд колегії суддів у складі суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М.,  Пригунова А.Б. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Пригунова А.Б. прийнято справу № 40/504-57/281 до свого провадження та призначено її розгляд на 13.12.2011р. за участю представників сторін. Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 13.12.2011 року в зв'язку з хворобою судді Івченка А.М. передано справу № 40/504-57/281 на розгляд колегії суддів у складі суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б. прийнято справу № 40/504-57/281 до свого провадження та призначено її розгляд на 27.01.2012р. за участю представників сторін. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. зупинено провадження у справі  № 40/504-57/281 до вирішення Господарським судом Чернігівській області справи № 13/33 та набрання відповідним рішенням законної сили. 22.06.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 –Аграрного союзу України надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №40/504-57/281. З зазначеного клопотання вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2012р. та частково задоволено вимоги Асоціації "Украгромайно ВССП", скасовано наказ ФДМУ по Чернігівській області №518 від 02.11.2009р. "Про затвердження акту комісії з визначення державної частки в майні санаторію "Остреч". Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2012р. у справі №13/33 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. В підтвердження вищевикладених обставин, відповідачем 2 долучено до клопотання про поновлення провадження у справі копії зазначених постанов. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012р. поновлено провадження у справі № 40/504-57/281 та призначено її до розгляду на 17.07.2012р. Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 17.07.2012р. у зв'язку із відпусткою судді Дідиченко М.А., справу № 40/504-57/281 передано до розгляду колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Пригунова А.Б. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Пригунова А.Б. прийнято справу № 40/504-57/281 до свого провадження та призначено її розгляд на 17.07.2012р. за участю представників сторін. Представник позивача в судовому засіданні 17.07.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві. Представник відповідача 1 –Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств в судове засідання 17.07.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача 2 –Аграрного союзу України  в судовому засіданні 17.07.2012р. позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів –Менський санаторій "Остреч" позовні вимоги заперечив. Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.08.2008 р. між Всеукраїнським союзом сільськогосподарських підприємств (правонаступник Аграрний союз України) та Чернігівським обласним союзом  сільськогосподарських підприємств було укладено договір відступлення частки у статутному капіталі Менського санаторію “Остреч”№3/08. Позивач стверджує, що відповідно до Установчого договору про створення та діяльність Менського санаторію "Остреч"  від 03.03.2000р., відповідачу 1 –Чернігівському обласному союзу сільськогосподарських підприємств належить частка в санаторії "Остреч". Відповідно до п. 12 Статуту Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств до виключної компетенції загальних зборів відноситься питання щодо прийняття рішень стосовно використання майна союзу. Позивач зазначає, що рішення загальними зборами обласного союзу про відступлення частки на користь відповідача 2 –Аграрного союзу України напередодні укладення договору від 05.08.08 р. не приймалось. Крім того, наказом ФДМ України №2921 від 03.11.2005р. “Про затвердження плану-графіка проведення передприватизаційної підготовки міжгосподарських підприємств та об'єднань агропромислового комплексу” до плану-графіка було включено Менський санаторій "Остреч". Наявність, укладеного із грубим порушенням закону, договору відступлення частки в статутному капіталі Менського санаторію "Остреч"  №3/08 від 05.08.2008р. не дозволяє позивачу завершити процес перетворення санаторію, оскільки ставить під сумнів легітимність та правомочність його учасників, що в свою чергу не дозволить стверджувати про законність процедури створення господарського товариства на базі санаторію. Позивач, посилаючись на ст.ст. 16, 92, 203, 215 ЦК України, просить суд визнати недійсним  договір відступлення частки в статутному капіталі №3/08 від 05.08.2008 р. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги рекомендації зазначені в Постанові Вищого господарського суду України від 14.07.2011р. у справі № 40/504, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до п. 3.1 Статуту міжколгоспного санаторію "Остреч"  Менського району Чернігівської області в редакції 1990 р. кошти Санаторію створюються з пайових внесків господарств, що входять до складу його учасників в будівництві, відрахувань з прибутку, одержаного від своєї діяльності, амортизаційних відрахувань та інших джерел. Згідно Установчого договору про створення та діяльність Менського санаторію “Остреч”, затвердженого установчими зборами засновників протоколом №1 від 03.03.2000 р. та зареєстрованого Державною адміністрацією Менського району Чернігівської області розпорядженням № 48 від 21.02.2001р., Рада колективних сільськогосподарських підприємств Чернігівської області є одним із засновників санаторію з внеском у статутний фонд у розмірі 3828000,00 грн.. Відповідно до п.п. 3.1., 5.1.,3.3. Статуту Менського санаторію "Остреч", в редакції 2000 р., Менський санаторій є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Статутний фонд Менського санаторію становить 10009,7 тис. грн. Майно Менського санаторію "Остреч"  складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображено на балансі Менського санаторію "Остреч" (п.п. 3.1.,3.3., 5.1. Статуту в редакції 2000р.). Згідно Постанови Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств “Про передачу функцій з управління лікувально-оздоровчим закладом міжколгоспним санаторієм "Остреч"  Раді колективних сільськогосподарських підприємств Чернігівської області” №1/5 від 11.02.2000 р. вирішено передати в управління Раді колективних сільськогосподарських підприємств Чернігівської області частку в Міжколгоспному санаторії "Остреч", створеному з використанням коштів, виділених з централізованого фонду соціального страхування колгоспників. Постановою встановлено, що вирішення майнових питань при реорганізації, ліквідації зазначеного лікувально-оздоровчого закладу, відчуження, передачі чи будь-якої іншої дії з майном здійснюється виключно за погодженням з Всеукраїнською радою колективних сільськогосподарських підприємств. Відповідно до Статуту Аграрного союзу України, затвердженого рішенням конференції представників Засновників 06.11.2009 р., Аграрний союз України є правонаступником Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, є недержавною, неприбутковою, незалежною, самоврядною та добровільною організацією. 04.08.2008 року на зборах засновників Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств було розглянуто вимогу Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств та вирішено передати безоплатно Всеукраїнському союзу сільськогосподарських підприємств частку в статутному капіталі Менський санаторій "Остреч"  в розмірі 3828000,00 грн.. Передачу частки вирішено здійснити за відповідним договором про відступлення частки в статутному капіталі. В подальшому, 05.08.2008 року між Чернігівським обласним союзом сільськогосподарських підприємств (сторона-1), який є учасником Менського санаторію "Остреч", в особі відповідального секретаря Лаврентьєва С.В., що діє на підставі довіреності та Всеукраїнським союзом сільськогосподарських підприємств (сторона-2), в особі першого заступника голови Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств Ярошовця В.С., що діє на підставі статуту, було укладено Договір відступлення частки у статутному капіталі № 3/08, відповідно до умов якого, з метою збереження, розвитку, прискорення реформування матеріально-технічної бази санаторно-курортних закладів, створених за рахунок коштів Централізованого фонду соціального страхування колгоспників, недопущення порушення майнових прав членів колективних сільськогосподарських підприємств, сторона-1 передає стороні-2 свою частку у статутному капіталі Менського санаторію "Остреч". Розмір вкладу становить 3828000,00 грн. (п. 1.2.5. Договору). Згідно п. 2.1 Договору встановлено, що відступлення частки за цим договором є чинним і сторона-2 вважається повноправним учасником санаторію з моменту підписання цього договору. Цей договір підписаний сторонами є належним підтвердженням факту передачі частки. Як зазначено судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. по справі № 40/504, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р., в позові відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що посилання позивача на ту обставину, що підписання спірного договору представником відповідача 1 відбулось з перевищенням повноважень і без винесення вказаного питання на розгляд загальних зборів засновників, спростовано наявними в матеріалах справи доказами. Інших доказів та підстав визнання спірного договору недійсним позивачем не надано, а тому позов не підлягає задоволенню. Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011р. у справі № 40/504  рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. у справі № 40/504 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанова Вищого господарського суду України від 14.07.2011р. у справі № 40/504  мотивована тим, що розглянувши спір по суті, судами обох інстанцій не досліджено обставин скликання зборів та їх проведення, судам слід з'ясувати, чи могла відсутність учасника (акціонера) (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення. Під час нового розгляду справи, згідно вказівок зазначених в постанові Вищого господарського суду України від 14.07.2012р., спірним питанням в даному спорі є з'ясування  обставин скликання зборів та їх проведення та з'ясування, чи могла відсутність учасника (акціонера) (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення. Враховуючи наведене при новому розгляді справи судом досліджено зазначені питання та дано оцінку зазначеним обставинам справи. Так, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним договору відступлення частки в статутному капіталі № 3/08 від 05 серпня 2008 року, укладеного між Чернігівським обласним союзом сільськогосподарських підприємств та Всеукраїнським союзом сільськогосподарських підприємств, позивач посилається на свій наказ № 518 від 02.11.2009р. "Про затвердження акту комісії з визначення державної частки в майні санаторію "Остреч", який базується на Акті комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Менський санаторій "Остреч" від 18 вересня 2009 р. та рішенні про визначення державної частки в майні Менського санаторію "Остреч", що оформлене Протоколом № 1/2-2009  від 18.09.2009р. засідання комісії з визначення державної частки в майні Менського санаторію "Остреч". Під час розгляду справи № 40/504-57/281 ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. зупинено провадження у даній справі до вирішення Господарським судом Чернігівській області справи № 13/33 про про визнання недійсними актів відповідача, а саме: визнання недійсним наказу Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області від 02.11.2009 р. № 518 "Про затвердження акту комісії з визначення державної частки в майні санаторію "Остреч"; визнання недійсним Акту комісії з визначення частки держави в майні Підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Менський санаторій "Остреч" від 18.09.2009 р.; визнання недійсним рішення про визначення державної частки в майні Менського санаторію "Остреч" в розмірі 98,67 %, що оформлене протоколом № 1/2-2009 від 18.09.2009 р. засідання комісії з визначення державної частки в майні Менського санаторію "Остреч" та набрання відповідним рішенням законної сили. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р., залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2012 р. у справі 13/33, скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2012 р. та частково задоволено вимоги Асоціації "Украгромайно ВССП", а саме скасовано наказ ФДМУ по Чернігівській області № 518  від 02.11.2009 р. "Про затвердження акту комісії з визначення державної частки в майні санаторію "Остреч". Вищевказаною Постановою Київського апеляційного господарського суду встановлено, що 02.11.2009р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області видано наказ № 518 "Про затвердження акту комісії з визначення державної частки в майні санаторію "Остреч", відповідно до п.1 якого було затверджено акт комісії з визначення державної частки в майні Менського санаторію "Остреч", створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання від 18.09.2009р. та встановлено, що державна частка в майні Менського санаторію "Остреч" є наявною і складає 98,67 %. 09.12.2010р. загальними зборами засновників (учасників) затверджено Статут Менського санаторію "Остреч" в новій редакції. Згідно з п. 5 Статуту розмір статутного капіталу санаторію складає 4808 926 грн., який розподіляється між засновниками, зокрема частка у розмірі 85,939% належить Асоціації "Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств", частка у розмірі 14,061% належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільгоспздравниця". Таким чином, Асоціація "Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" є власником частки в статутному капіталі Менського санаторію "Остреч" у розмірі 85,939 %. Наказ позивача –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області № 518 від 02.11.2009р., виданий останнім під час реалізації ним своїх повноважень щодо встановлення наявності та визначення розміру корпоративних прав держави в майні Менського санаторію "Остреч". Зазначений наказ впливає на корпоративні права позивача щодо Менського санаторію "Остреч", а саме на обсяг цих корпоративних прав стосовно санаторію, зокрема, управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) тощо, оскільки, частка Асоціації "Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" як учасника санаторію складає 85,939 %, а наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області визначено наявність та розмір державної частки в майні санаторію у розмірі 98,67 %, що, в свою чергу, має наслідком зміну обсягу корпоративних прав учасників названого підприємства, у тому числі Асоціації "Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств", незалежно від часу прийняття спірного наказу. Згідно Статуту міжгосподарського санаторію "Остреч" 1990 року, Установчого договору від 03.03.2000р. та Статуту Санаторію, серед засновників (учасників) Санаторію відсутні державні органи та державні підприємства (організації). Відповідно до п. 1.1 Статуту від 26.12.1990р. Санаторій створений колгоспами/господарствами шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових та матеріально-технічних ресурсів і за рахунок централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспів, який не є державним фондом. Згідно з п. 3.1 Статуту кошти Санаторію створюються з пайових внесків господарств, що входять до складу його учасників в будівництві, відрахувань з прибутку, одержаного від свої діяльності, амортизаційних відрахувань та інших джерел. При цьому, у даному Статуті відсутнє визначення розміру статутного фонду (капіталу) Санаторію. Відповідно до ст. 1 Установчого договору та п.п. 1.1, 5.1 Статуту Санаторію від 03.03.2000р. засновниками визначено Колективні сільськогосподарські підприємства Менського району Чернігівської області, а також колективне підприємство Чернігівська обласна шляхово-проектно-будівельна фірма агропромислового будівництва "Агрошляхбуд" та Рада колективних сільгосппідприємств Чернігівської області зі статутним фондом у розмірі 10009,70 грн., серед засновників відсутні державні органи або державні установи, підприємства та організації. Також, під час прийняття наказу № 518 "Про затвердження акту комісії з визначення державної частки в майні санаторію "Остреч" Фонд керувався Порядком встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності, та підготовки їх до приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 1229 від 24.07.2007р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.07 за № 926/14193. Згідно з п. 1.2 Порядку відповідно до п. 20 Закону України "Про Державну програму приватизації" та цього Порядку підготовці до приватизації підлягають господарські організації, засновані на змішаній формі власності (далі - Підприємства). Згідно з п. 4.1 Порядку частка держави в статутному (пайовому) капіталі Підприємства (далі - частка держави) визначається виходячи з розміру державних внесків, які були здійснені при створенні Підприємства (далі - первинні внески) та подальшій його діяльності (далі - додаткові внески): - центральними та місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів Державного, Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів; - державними підприємствами й установами за рахунок власних коштів; - внаслідок злиття за рішенням органів виконавчої влади цілісних майнових комплексів державних підприємств та підприємств інших форм власності або окремих структурних підрозділів таких підприємств; - шляхом безоплатної передачі на баланс недержавних підприємств державного майна тощо. Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що визначення частки держави та недержавних засновників здійснюється в декілька етапів шляхом проведення: - початкового розрахунку часток держави та недержавних засновників відповідно до їх первинних внесків при створенні Підприємства; - перерахування початково визначених часток держави та недержавних засновників (учасників) відповідно до їх додаткових внесків до статутного (пайового) капіталу Підприємства. Відповідно до п. 4.8 Порядку початковий розрахунок часток держави та недержавних засновників (учасників) здійснюється пропорційно до розміру їх первинних внесків до статутного (пайового) капіталу Підприємства при його створенні. Таким чином, визначення частки держави у майні підприємства відповідно до наведених положень має відбуватись з обов'язковим використанням розрахунків, здійснених на підставі первинних внесків держави, однак, як встановлено апеляційним судом, доказів первинних внесків держави чи передачі державного майна на час створення Санаторію матеріали справи не містять. Відповідно до п.п. "г" п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень Фонду державного майна України віднесено встановлення наявності та визначення розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України. У ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України наведено визначення корпоративних прав, якими є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Отже, наявність корпоративних прав держави виникає лише з частки держави чи державної установи, підприємства, організації у статутному фонді (майні) господарської організації на момент її створення за участю держави та з урахуванням додаткових внесків. З положень ст. 63 Господарського кодексу України вбачається, що підприємство, засноване на змішаній формі власності, - це підприємство, яке утворено на базі об'єднання майна різних форм власності. За приписами ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Разом з тим, у п. п. 1.1, 3.1 Статуту від 26.12.1990р. встановлено, що санаторій створений колгоспами/господарствами шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових та матеріально-технічних ресурсів і за рахунок централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспів. Кошти санаторію створюються з пайових внесків господарств, що входять до складу його учасників в будівництві, відрахувань з прибутку, одержаного від свої діяльності, амортизаційних відрахувань та інших джерел. Отже, статутний фонд підприємства, який створюється за рахунок внесків засновників (учасників) цього підприємства, є лише однією із складових частин майна підприємства та не є тотожним поняттю "майно підприємства". При цьому, формування майна Санаторію здійснювалося в тому числі і за рахунок недержавних коштів Централізованого фонду соціального страхування колгоспників, а внески, здійснені за рахунок коштів цього фонду, можна вважати внесками у майно Санаторію на час його створення. Пунктом 2 Положення про Централізований фонд соціального страхування колгоспників Української РСР, затвердженого постановою Ради колгоспів УРСР від 27.03.1991 року, постановою Президії ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу від 27.03.1991 року № 2/5, визначено, що Централізований фонд соціального страхування колгоспників Української РСР є джерелом для здійснення соціального страхування колгоспників і знаходиться в розпорядженні ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу України, Ради колгоспів УРСР. Одним із головних завдань централізованого фонду соціального страхування колгоспників є, в тому числі, фінансування будівництва і реконструкції міжколгоспних оздоровчих і спортивних закладів. Відповідно до Положення про Раду колгоспів Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 13.01.72 № 15 (в редакції постанови Ради Міністрів УРСР від 06.02.85 № 54) Рада колгоспів Української РСР є республіканським виборним громадським органом колгоспів, до компетенції якої було віднесено, зокрема, вирішення разом з Українським республіканським комітетом профспілки працівників сільського господарства питань, пов'язаних з використанням коштів, виділених з Централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників. Наведені вище обставини свідчать, що централізований фонд соціального страхування колгоспників УРСР, який утворений за рахунок частини коштів від внесків на державне соціальне страхування колгоспників, знаходився у розпорядженні Центрального комітету профспілки працівників агропромислового комплексу України, за участю якого здійснюється розпорядження коштами цього Фонду, та не містив державних коштів у своєму складі. Також, відповідно до протоколу № 1 засідання комісії з визначення державної частки в майні Санаторію від 01.07.2008р.  за участі членів комісії, які в подальшому відповідно до наказів відповідача були виведені зі складу комісії з різних підстав, прийнято рішення про припинення роботи комісії з урахуванням відсутності документів, що підтверджували б внески держави у майно санаторію. Водночас, в подальшому у 2009 році комісія у зміненому складі прийняла рішення про наявність державної частки у майні санаторію. Згідно з п. 3.1 Порядку орган приватизації для перевірки наявності державної частки у статутному капіталі Підприємства створює комісію з визначення частки держави у майні Підприємства та підготовки його до приватизації (далі - Комісія) за участю на принципах рівного представництва представників органу приватизації, Підприємства, недержавного органу управління, відповідного міністерства (державного органу управління), територіальних підрозділів фінансового органу та податкової адміністрації за місцезнаходженням Підприємства, місцевих органів виконавчої влади (за їх згодою). Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Разом з тим, як свідчать матеріали справи згідно зі Статутом Санаторію від 03.03.2000р., в редакції, що діяла на момент винесення оспорюваного наказу Фонду № 518 від 02.11.2009р., управління Санаторієм здійснюють Збори Засновників та директор, а вищим органом Санаторію є Збори засновників (розділ 7 Статуту). Фонд при створенні комісії з визначення частки держави у майні підприємства (Санаторію), та у подальшій роботі комісії, в тому числі прийняття нею відповідних рішень, відповідно до п. 1.3 Порядку зобов'язаний був включити до складу комісії уповноважених представників підприємства (директора або уповноважену ним за довіреністю особу), а також недержавного органу управління (згідно з рішенням зборів засновників), проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, органом приватизації не було вирішено питання залучення представника недержавного органу управління. Таким чином, Фондом не дотримано вимог розділу 3 Порядку щодо створення та діяльності комісії з визначення частки держави у майні Санаторію, а також розділу 4 порядку стосовно визначення в установчих документах санаторію (підприємства) наявності та розміру державної частки (паю). Також, відповідно до Постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. у справі №13/33 зазначено, що визначення частки держави здійснено на підставі документів, які не передбачені як джерела інформації про здійснені внески, відомості, які містяться в розрахунку та довідках, не підтверджені іншими належними джерелами, а відтак визначення частки здійснювалось з порушенням встановленого порядку. Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З огляду на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області не є засновником чи учасником Менського санаторію "Остреч", визначення частки здійснювалось з порушенням встановленого порядку, а докази здійснення внесків держави чи передачі державного майна на час створення Менського санаторію "Остреч" відсутні, то суд вважає, що, права та законні інтереси позивача в результаті укладення договору відступлення частки в статутному капіталі Менського санаторію "Остреч" №3/08 від 05.08.2008 р. жодним  чином не можуть бути порушені, а посилання позивача на те, що укладення вказаного договору не дозволяє Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області завершити процес перетворення санаторію є безпідставним та не доведеними в порядку передбаченому ст.ст. 33,34 ГПК України. Суд, також зазначає, що відповідач 1 –Чернігівський обласний союз сільськогосподарських підприємств у відповідності до постанови Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств № 1/5 від 11.02.2000 p., не являється власником зазначеної частки, а вона була передана йому в оперативне управління, а тому погодження від учасників відповідача 1 для повернення частки не потрібне. Крім того, під час нового розгляду справи №40/504-57/281 судом встановлено, що згідно з протоколом зборів засновників відповідача 1 –Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств від 27.01.2010 р. схвалено рішення попередніх зборів від 04.08.2008 р. про відступлення частки в статутному капіталі Менського санаторію "Остреч" згідно Договору № 3/08 від 05.08.2008 р. Також, в матеріалах справи міститься протокол загальних зборів засновників Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств від 18.03.2010 р. підписаний особисто засновниками відповідача 1 –Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств, відповідно до якого зазначено, що частку відповідача 1 в статутному капіталі Менського санаторію "Остреч" передано відповідачу 2 –Аграрному союзу України та скасовано рішення прийняті на загальних зборах засновників відповідача 1 06.08.2008 p., пов'язані з безоплатною передачею згаданої частки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста Менського району. Щодо тверджень позивача, що підписання Договору представником зі сторони відповідача 1 –Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств відбулося з перевищенням повноважень, суд зазначає наступне. Довіреність від 01.08.08 на ім'я Лаврентьєва С.В., на підставі якої останній підписав спірний договір, ні законом ні у судовому порядку не визнаний недійсним, та є належним доказом, яким підтверджується повноваження представника відповідача 1 –Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств на укладення спірного договору. В матеріалах справи також міститься завірена копія постанови Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств № 8 від 01.08.2008р., якою покладено виконання обов'язків голови Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств на відповідального секретаря - Лаврентьєва С.В. З огляду на викладене, доводи позивача щодо підписання Договору представником зі сторони відповідача 1 –Чернігівського обласного союзу сільськогосподарських підприємств відбулося з перевищенням повноважень визнаються судом необґрунтованими. Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про визнання недійсним договору відступлення частки в статутному капіталі №3/08 від 05.08.2008 р., укладеного між Чернігівським обласним союзом сільськогосподарських підприємств та Всеукраїнським союзом сільськогосподарських підприємств є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, - ВИРІШИВ: У задоволенні позовних вимог відмовити.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено:      23.07.2012р. Головуючий суддя                                                                                          О.В. Гулевець Суддя                                                                                                              А.М. Івченко Суддя                                                                                                              А.Б. Пригунова