Рішення

від 18.07.2012 по справі 5011-71/6769-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-71/6769-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-71/6769-2012 18.07.12 За позовом    Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикутник - 2000» про                  стягнення заборгованості в розмірі 54 496,35 грн.                                                                                                                                                                                                                                 Суддя Нечай О.В. Представники сторін: Від позивача:      Кунченко В.Л., довіреність № 155/1/23-2489 від 05.06.2012 р. Від відповідача:  Губерський К.С., довіреність б/н від 15.12.2011 р.                                                       ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикутник - 2000»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 54 496,35 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору № 72 «Про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів»від 01.06.2001 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем. Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/6769-2012, розгляд справи призначено на 20.06.2012 р. 11.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6769-2012 та заяву про збільшення позовних вимог. 12.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи для долучення до матеріалів справи. 15.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи на виконання вимог ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6769-2012. 20.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи. У судове засідання 20.06.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6769-2012 позивач виконав частково. Представник відповідача у судове засідання 20.06.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6769-2012 відповідач виконав. Клопотання про відкладення розгляду справи, подане представником відповідача, судом задоволено. Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 20.06.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі  № 5011-71/6769-2012 та задоволенням судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 18.07.2012 р. 21.06.2012 р. представником позивача подані документи для долучення до матеріалів справи. 12.07.2012 р. представником позивача подані через відділ діловодства господарського суду міста Києва заперечення на письмовий відзив відповідача. У судове засідання 18.07.2012 р. представник позивача з'явився, надав суду клопотання про припинення провадження у справі № 5011-71/6769-2012 в частині заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 8 500,00 грн., в іншій частині позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання 18.07.2012 р. з'явився, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.            Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд міста Києва, -                                                                     ВСТАНОВИВ: 01.06.2001 р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(далі –позивач, дирекція) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трикутник-2000»(далі –відповідач, абонент) був укладений Договір «Про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів»№ 72 (далі - Договір), предметом якого є надання  послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем та їх абонентських уводів на умовах, передбачених цим Договором в нежилому будинку (приміщенні) за адресою: пр. Лісовий, 25 (п. 1.1 Договору). Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що позивач зобов'язаний надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню орендарів «Енергопостачальною організацією»за спожиту теплову енергію (Додаток № 2). Відповідно до п. 2.3.2. Договору відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку № 3 до цього Договору. Згідно з п. 2 Додатку № 3 до Договору Абонент (відповідач) щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Дирекції по експлуатації нежилих будинків за адресою:           вул. Чапаєва, 9 Б, розрахункова група, тел. 235-97-88, 235-97-90, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Як вбачається з п. 3 Додатку № 3 до Договору, сплату за вказаними в п. 2 цього Договору документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця. Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за послуги, надані позивачем. На підтвердження розміру заборгованості в розмірі 37 850,44 грн. відповідача позивачем надані облікові картки за період з листопада 2011 р. по лютий 2012 р., тобто виставлені постачальниками табуляграми, відповідно до яких відповідач мав сплатити за фактично отримані комунальні послуги. В свою чергу надані позивачем відповідачу послуги за щомісячні періоди з листопада 2011 р. по лютий 2012 р. включно, були оплачені відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, таким чином відповідачем порушено п. 2 Додатку № 3 до Договору, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача за надані та спожиті послуги. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.    Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Судом досліджені всі наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме виставлені позивачем табуляграми (облікові картки) за спірний період. Позивачем була надіслана відповідачу вимога на сплату 20 866,43 грн. № 155/23-09/97 від 16.02.2012 р. Позивачем наданий суду Акт звіряння за 2011-2012 роки, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 20 866,43 грн. 11.06.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг за несплату наданих послуг в розмірі 51 581,09 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Судом встановлено, що подана позивачем заява про збільшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим судом приймається до уваги вказана заява. З огляду на вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем за фактично спожиті останнім послуги, становить 51 581,09 грн., відповідно до заяви позивача про збільшення позовних вимог. У своєму письмовому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що відповідачу не надходили листи з повідомленням про зміну тарифів. Судом не приймається до уваги дане твердження відповідача з огляду на наступне. Відповідно до п. 2.1. Договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України. Згідно з п. 2.2.4. Договору в разі зміни тарифів дирекція зобов'язана повідомляти абонента у п'ятиденний термін з моменту отримання від «Енергопостачальної організації» відповідного розпорядження держадміністрації м. Києва. У матеріалах справи наявні копії листів позивача про зміну тарифів з доданими до кожного такого листа реєстрами відправленої кореспонденції та реєстрами видачі повідомлень про зміну тарифів на теплову енергію згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У зв'язку з наявністю у матеріалах справи вказаних документів у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не був належним чином повідомлений про зміну тарифів на теплову енергію. Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 2 281,54 грн., 3% річних в розмірі 441,59 грн. та інфляційні втрати в розмірі 192,13 грн. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Пунктом 2.3.6 Договору передбачено, що за сплату передбачених цим Договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочи, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу. Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір пені. З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто пеню в розмірі 2 281,54 грн. Статтею 625 Цивільного кодексу встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом здійснено перерахунок 3 % річних за інфляційних втрат за спірний період та встановлено, що позивачем вказані суми розраховані вірно. З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 441,59 грн. та інфляційних втрат в розмірі 192,13 грн. підлягають задоволенню.           18.07.2012 р. в судовому засіданні представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі 5011-71/6769-2012 в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 8 500,00 грн.           З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі                   № 5011-71/6769-2012 в частині сплати відповідачем заборгованості за фактично отримані послуги в розмірі 8 500,00 грн. підлягає припиненню з огляду на наступне. Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У зв'язку з сплатою відповідачем позивачу заборгованості за фактично отримані послуги за Договором в розмірі 8 500,00 грн. предмет спору в даній частині відсутній.            Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за фактично отримані послуги в розмірі 43 081,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 192,13 грн., 3 % річних в розмірі 441,59 грн. та пені в розмірі 2 281,54 грн. підлягають задоволенню.            Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.            Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ:          1. Припинити провадження у справі № 5011-71/6769-2012 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикутник - 2000»на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»заборгованості за надані послуги в розмірі 8 500,00 грн.           2.  В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикутник-2000»(02166,  м. Київ, просп. Лісовий, 25-А, ідентифікаційний код: 31090911) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ-034, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код: 03366500) заборгованість в розмірі 43 081 (сорок три тисячі вісімдесят одна) грн. 09 коп., інфляційні втрати в розмірі 192 (сто дев'яносто дві) грн. 13 коп., 3 % річних в розмірі 441 (чотириста сорок одна) грн. 59 коп., пеню в розмірі 2 281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.           Повне рішення складено 23.07.2012 р.       Суддя                                                                                                             О.В. Нечай