Ухвала

від 25.07.2012 по справі 5011-5/9049-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-5/9049-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа №  5011-5/9049-2012 25.07.12 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія" до                    1. Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97"           2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" про          стягнення 140 585, 50 грн.             Суддя Ломака В.С. Представники сторін: від позивача:         Нор А.Г. за довіреністю б/н від 01.06.2010 р.; від відповідача-1: не з'явився; від відповідача-2: Лімонтов В.Б. за довіреністю № 2 від 23.01.2012 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія" (далі –позивач, ТОВ "Петрус-Інвесткомпанія") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач-1, ПрАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" (відповідач-2, далі –ТОВ "Транс-Вест-Експедиція") про стягнення   140 585, 50 грн., в тому числі з відповідача-1 – 129 541, 80 грн. основного боргу, 1 657, 50 грн. 3% річних, 8 386, 20 грн. пені, з відповідача-2 –1 000, 00 грн. боргу за договором поруки, та з відповідачів судові витрати в розмірі 2 811, 71 грн. Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти в сумі                              140 585, 50 грн., які знаходяться на належному ПрАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97" розрахунковому рахунку № 260030131511 в ПрАТ "ДП Сбербанк Росії", МФО 320627 та на інших виявлених державним виконавцем банківських рахунках. Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що відповідач-1 намагатиметься відчужити належне йому майно з метою уникнення відповідальності перед позивачем. Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/9049-2012 та призначено розгляд справи на 25.07.2012 р. В судовому засіданні 25.07.2012 р., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або  з  своєї  ініціативи  має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається  в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем-1 взятих на себе згідно з Договором поставки № 10/97 від 10.11.2011 р. зобов'язань щодо оплати поставлено позивачем товару. При цьому, часткова відповідальність відповідача-2 зумовлена укладеним між ним та позивачем Договором поруки № 1 від 11.11.2012 р., згідно з яким він поручився перед позивачем за невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань з лімітом відповідальності в розмірі 1 000, 00 грн. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом,  визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення  яких  він  вживається.  Оцінка  такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не  повинні  мати наслідком  повне  припинення  господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою  чергу,  не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна  чи зниження його вартості. Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів. У даному випадку накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 в межах заявленої до стягнення суми, про що просить позивач даною заявою в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача-1. Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України  позов забезпечується  шляхом накладення арешту на майно або грошові  суми, що належать відповідачеві. При цьому, як на тому наголошено в п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у  позовному  провадженні  піддані арешту  кошти слід обмежувати  розміром  суми  позову  та  можливих  судових  витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки  боржника  чинним законодавством   не  передбачене,  але  господарський  суд  вправі накласти  арешт  на  кошти,  які  обліковуються  на   рахунках   у банківських  або  в  інших кредитно-фінансових установах,  у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових  витрат. Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-1 у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Водночас, суд звертає увагу на те, що позивачем до відповідача-1 заявлено позовні вимоги на загальну суму в розмірі 139 585, 50 грн., а не 140 585, 50 грн., в межах якої він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти відповідача-1, оскільки на решту суми боргу в розмірі 1 000, 00 грн. заявлено позовні вимоги до відповідача-2. При цьому, при формулюванні позовних вимог до відповідача-2 позивач не зазначає про солідарну відповідальність, у зв'язку з чим, суд вважає, що позивач на вказану суму позовних вимог вирішив звернутись виключно до відповідача-2. Отже, враховуючи, що спір у даній справі виник, у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язання щодо оплати поставленого товару, беручи до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині накладення арешту на грошові кошти останнього у розмірі 139 585, 50 грн. Враховуючи вищевикладена та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1.          Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія" про вжиття заходів до забезпечення позову  задовольнити частково. 2.          З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили накласти арешт на грошові кошти в розмірі 139 585 (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 50 коп., які знаходяться на належному Приватному акціонерному товариству "Херсонський оптовий торговий дім-97" (73000, місто Херсон, Комсомольський район, вулиця Ілліча, будинок 86, квартира 88, код ЄДРПОУ 24121211) розрахунковому рахунку № 260030131511 в ПрАТ "ДП Сбербанк Росії", МФО 320627, а також на будь-якому іншому рахунку виявленому державним виконавцем. 3.          В іншій частині заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити. 4.          Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження". 5.          Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія" (03115, місто Київ, Святошинський район, вулиця Святошинська, будинок 32, код ЄДРПОУ 35080975). Боржник: Приватне акціонерне товариство "Херсонський оптовий торговий дім-97" (73000, місто Херсон, Комсомольський район, вулиця Ілліча, будинок 86, квартира 88, код ЄДРПОУ 24121211). 6.          Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 25.07.2012 р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. 7.          Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття. 8.          Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Суддя                                                                                                              В.С. Ломака