Рішення

від 03.05.2012 по справі 18/326/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/326/12 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua             ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я 03.05.2012р.                                                                                          Справа №  18/326/12           за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томіл", вул. Верещагіна 16, м.Ужгород, Закарпатська область, 88006 до  Приватного підприємства "Шале", вул.Котлова, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39621 про стягнення 37033,60 грн.                                                                         Суддя  Іваницький Олексій Тихонович                                                                                     секретар судового засідання Жадан Т.С.           Представники:           від позивача: не з"явився           від відповідача:  не з"явився СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 37033,60 грн. за договором № 24 від 01.10.2010 року, із яких: основний борг - 29190,78 грн., інфляційні нарахування - 2126,69 грн., 3% річних - 926,94 грн., пеня - 4789,19 грн., судовий збір - 1477,50 грн. Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 24.02.2012 року про порушення провадження у справі не виконав. Ухвала суду від 24.02.2012 року яка була направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві ( вул. Котлова, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39621) 07.03.2012 року повернулася до суду з відміткою пошти " за зазначеною адресою не проживає". Ухвалою суду від  20.03.2012 року на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів. 03.05.2012 року за вхідним № 5896д(канцелярії суду) в.о.директора  ТОВ "Томил", Петричка В.В. надав клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника позивача, та додаткові документи. Суд надане клопотання та додаткові документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи. 03.05.2012 року за вхідним № д(канцелярії суду) в.о.директора  ТОВ "Томил", Петричка В.В. надав  заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Суд надану заяву прийняв до розгляду та  ухвалою суду 03.05.2012 року відмовив в забезпеченні на підставі  ст.66 ГПК України та Закону України "Про судовий збір". З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується  на всебічному, повному  і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів,  у нарадчій  кімнаті суд задовольняє  позовні вимоги  виходячи з наступного: 01 жовтня 2010 року між  товариством з обмеженою відповідальністю "Томіл" (далі - ТОВ "Томіл", Позивач) та Приватним підприємством "Шале" (далі - ПП "Шале", Відповідач") укладено договір №24 (далі -Договір). Відповідно до п. 1.3 Договору, Постачальник (ТОВ "Томіл")  забезпечує Покупця (ПП "Шале") Продукцією  належної якості в  необхідній кількості і по попередньо обумовлених цінах. Покупець приймає  Продукцію проводить її оплату відповідно до умов  даного Договору. Поставка продукції проводиться на основі поданих Покупцем письмових замовлень у відповідності  з типовими бланками замовлень(п.1.4 Договору). Прийом продукції по кількості і якості  проводиться на складі Покупця на основі супровідних  документів перевізника і накладних Постачальника (4.1 Договору). За умовами Договору,  Підставою для оплати продукції є накладна. Оплата Продукції проводиться шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 днів, починаючи з дати поставки, що відповідно до п. 3.4  Договору вважається  дата прийняття Продукції на складі Покупця з відповідною  відміткою на накладній Поставщика, або шляхом передоплати (п.6.2). Відповідно до умов Договору до зобов"язань Покупця належить  своєчасно і в повному об"ємі оплачувати вартість поставленої продукції (п.8.3 Договору). Відповідно до наданих Позивачем видаткових накладних  №т-00000018 від 19.11.2010 року та №т-00000042 від 10.12.2010 року (а.с.26-27) ним було поставлено  ПП "Шале" Продукцію на суму75 869,12 грн. Відповідач за поставлений товар  розрахувався частково в розмірі  46 678,34 грн. ( виписки по рахунку а.с.28-29). Позивач листом  від 20.07.2011 року №05, звертався до Відповідача з проханням погасити  прострочену заборгованість  за поставлений товар, та вказаний лист залишений  Відповідачем без реагування. На день розгляду справи по суті Відповідачем за поставлену Продукцію не сплачено  29 190,78 грн. Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.           Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           Згідно зі статтею 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання). Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно приписів статей 549-552  ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно  виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно  від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від  виконання свого обов'язку в натурі. Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені  за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін. Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Враховуючи викладене, Позивачем нарахована Відповідачу пеня в розмірі  4789,19 грн. (розрахунок а.с.3). Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до розрахунків наданих Позивачем  (а.с.3) 3 % річних за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання за Договором становить 926,94 грн., інфляційні витрати - 2126,69грн. Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України. Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю. Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47і, 49, 69, 75, 77,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -                                       В И Р І Ш И В:           1. Позовні вимоги задовольнити повністю.           2.Стягнути з   Приватного підприємства "Шале", код ЄДРПОУ 31194373 (вул.Котлова, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39621; р/р 260081942 в КФ АБ "Полтава-банк", МФО 331423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томіл", код ЄДРПОУ 35498225 (вул. Верещагіна 16, м.Ужгород, Закарпатська область, 88006; р/р 26001050005518 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) заборгованість в сумі 37033,60 грн., а саме: 29190,78 грн.- основного боргу, 2126,69 грн. - інфляційних втрат, 926,94 грн., 3% річних, 4789,19 грн. - пені, а також  судовий збір в розмірі -1477,50 грн.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.           Повне рішення складено 10.05.2012 р.           СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.           Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.