Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а-6687/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2012 р. (12:19) Справа №2а-6687/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Бордуленко М.Ю., за участю представників сторін:

від позивача - Юрій В.І., Луговський О.Г.,

від відповідача - Прокоф'єва Л.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопського районного споживчого товариства

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

Обставини справи: Красноперекопське районне споживче товариство звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення №156/10/23-30 від 01 березня 2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підстави, викладені в позовній заяві, основні з яких такі, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки базуються виключно на суб'єктивних припущеннях, а не на матеріалах справи. Порушення, вказані в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам, які мали місце на час перебування перевіряючих у господарській одиниці позивача, з огляду на що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним.

Ухвалою суду від 04.07.12р. відкрито провадження по справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки №0022/01/07/23/01757544 від 22.04.2012 р. на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, обґрунтовуючи свої доводи відповідно до підстав та обставин, викладених в письмових запереченнях, в яких з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що під час перевірки позивача були встановлені порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», внаслідок чого до позивача були застосовані штрафні санкції. Враховуючи зазначене, зазначив про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопське районне споживче товариство є юридичною особою (код ЄДРПОУ 01757544), яке зареєстроване Красноперекопською районною державною адміністрацією 31.03.1997р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 5).

На податковому обліку в Красноперекопській об'єднаній ДПІ перебуває з 01.04.1997р. № 96 (а.с. 7).

Посадовими особами відповідача з 15.02.12 по 22.02.12 на підставі наказу №132 від 09.02.12, направлення від 09.02.12 №54-23-30 та №58/23-30 була проведена фактична перевірка господарської одиниці Красноперекопського районного споживчого товариства магазину №2, розташованого за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Тавричеська, 2.

За результатами перевірки було складено акт № №0022/01/07/23/01757544 від 22.04.2012 р., згідно з п. 2.2.14 якого при перевірці встановлено, що на пляшці шампанського «Імперія Крим» 0,75л акцизна марка наклеєна не належним чином. Що унеможливлює її розрив в час відкриття чи відкупорювання товару, чим порушено вимоги п. 1,4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництв і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р., №481 та п. 20, 21 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. №1251, та на підставі зазначеного, відповідно до абз.14 ст. 17 Закону 481 відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №156/10/23-30 від 01.03.12 у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Не погодившись з висновками та рішенням відповідача позивач 09.03.12 р. за вих. №136 подав скаргу до ДПА в АРК, за результатами розгляду якої останньою прийнято рішення №14 від 28.03.12р. про розгляд первинної скарги та її залишення без задоволення, а рішення відповідача без змін.

06.04.12 р. за вих. №184 позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, розглянувши яку останній, повідомив позивача про залишення скарги без задоволення.

Не погодившись з зазначеним висновком позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим в якому просить визнати протиправним та скасування рішення №156/10/23-30 від 01 березня 2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Обґрунтовуючи власну правову позицію, позивач посилається на те, що в матеріалах перевірки відсутня яка би то ні була інформація про те, як була наклеєна акцизна марка на пляшці шампанського «Імперія Крим» і чому вона не була розірвана під час відкриття чи відкупорювання товару. Твердження відповідача ґрунтуються на припущеннях, а не на матеріалах перевірки.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №156/10/23-30 від 01 березня 2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, в тому числі - у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Так, зокрема, в п. 2.2.14 акту перевірки № 0022/01/0723/01757544 від 22.02.12 р. вказано про встановлення факту зберігання та реалізації алкогольної продукції, маркованої маркою, цілісність якої порушена, а саме на пляшці шампанського «Імперія Крим» 0,75 л акцизна марка наклеєна не належним чином, що унеможливлює її розрив в час відкриття чи відкупорювання товару.

Перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_4, яка з актом перевірки ознайомлена та підписала його без зауважень, один екземпляр акту отримала, надала пояснення відносно виявленого порушення, а саме що, акцизну марку відірвано, тому що вона пересохла від потоку повітря, яким дме кондиціонер, встановлений в магазині, про що остання зазначила в письмових поясненнях Начальнику Красноперекопської ОДПІ.

Відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно ст. 9 Закону № 481/95-ВР спирт етиловий, алкогольні напої і тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затвердженим і зареєстрованим у у встановленому порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Частиною 1 статті 11 Закону № 481/95-ВР встановлена обов'язковість та порядок маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні.

Відповідно до підпункту 2 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання (підпункту 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі по тексту Правила № 854) основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування визначаються цими Правилами.

Пунктом 12 Правил № 854 встановлено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 5 Положення № 1251 марки для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором.

Розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв становить 0,103 гривні, для тютюнових виробів - 0,055 гривні.

Марки для алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного виробництва мають фіолетовий колір, вітчизняного - зелений.

Наскрізна нумерація на марках складається з двох цифр індексу регіону України за місцезнаходженням виробника продукції (для маркування вітчизняної продукції), серії та окремого для кожної марки номера. Така нумерація наноситься паралельно довшій стороні марки. Індекси регіонів наведено у додатку.

Крім того, на кожну марку наносяться такі реквізити: для тютюнових виробів - напис, що складається з початкових літер слів "тютюн імпортний" ("тютюн вітчизняний") - "ТІ" ("ТВ"), двозначного та однозначного числа (рік і квартал, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями; для алкогольних напоїв - напис, що складається з початкових літер слів "алкоголь імпортний" ("алкоголь вітчизняний") - "АІ" ("АВ"), двох двозначних чисел (місяць і рік, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями, та зазначення суми акцизного податку, сплаченої за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.

Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв з вмістом спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Відповідно до пунктів 19, 20 Положення № 1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Пунктом 22 цього ж Положення встановлено, що марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.

У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Таким чином, перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою зазначеного в акті перевірки маркованого маркою акцизного податку з порушенням пункту 22 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251.

Відповідно до п.п. 226.2, 226.3 ст. 226 Податкового кодексу України від 02.02.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі Податковий кодекс) наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до Положення № 1251, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Положення №1251 встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції вважаються такими, що немарковані.

Пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу передбачено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери. Продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

В свою чергу, відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і довів правомірність своїх дій щодо прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №156/10/23-30 від 01.03.12 року у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. відносно позивача за фактом виявленого під час перевірки правопорушення.

Дослідивши обставини справи, докази у їх сукупності, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, судовий збір сплачений ним при зверненні до суду, відповідно до статті 94 КАС України, не повертається.

В судовому засіданні 30.07.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 06.08.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.