Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а/1570/10163/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 2а/1570/10163/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ОЛІМПУС»до Державної податкової інспекції у Малиновськом

районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2011 року №0075431701, №0005272301, №0002352340, №0005262301, №0005282301, №0005292301,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ОЛІМПУС»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2011 року №0075431701, №0005272301, №0002352340, №0005262301, №0005282301, №0005292301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси податкові повідомлення-рішення від 12.10.2011 року №0075431701, №0005272301, №0002352340, №0005262301, №0005282301, №0005292301 є незаконним, оскільки висновки та фактичні обставини, нібито в встановлені під час перевірки, які наведені в акті перевірки, не відповідають дійсності. Позивач вважає, що зроблений відповідачем висновок про завищення ПП «Олімпус»валових витрат в сумі 45 558 грн. в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»в акті перевірки податкового органу взагалі нічим не обґрунтовуються. Вважає, що посилання відповідача в акті перевірки на «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА Україні»є неправомірними, адже зазначена система є внутрішньою програмою обліку робітників податкової інспекції і не може бути задіяна в якості доказової бази. Відповідно до тверджень відповідача щодо нездійснення ПП «ОЛІМПУС»стягнення дебіторської заборгованості, позивач вважає неправомірним, з огляду на те, що згідно ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»це не є прямим обов'язком позивача. Крім того, посилання Відповідача на недодержання вимог ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 та ст. 228 Цивільного кодексу України під час вчинення правочинів між Позивачем та його контрагентом ТОВ «КФ «Гром ЛТД»та ТОВ «Вилайн»як на підставу визнання правочину нікчемним є безпідставним. На підставі зазначеного просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні не погодився з доводами позивача, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу).

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (п. 86.1 ст. 86 цього Кодексу).

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 Кодексу).

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

29.09.2011 року від 14.09.11 1469, №1470, №1471, №1472, №1473, №1474, №1475, №1476, №1477, №1478 виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси спеціалістами податкової інспекції згідно з пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ПП «Олімпус»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.10р. по 30.06.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10р. по 30.06.11р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась з 16.09.2011 року по 29.09.2012 року.

Так, відповідно до акту перевірки від 29.09.2011 року № 261/23-213/23216926/3666 ,податковим органом було встановлено порушення: 1. В порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97 - ВР від 22.05.1997, із змінами та доповненнями, п.п.14.1.13 п.14 ст.14, п.п.135.5.4. п.135.5 ст. 135, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, підприємством занижено податку на прибуток в сумі 275 576 грн., у т. ч.: в 2 кв. 2019-8133 грн., в 4 кв. 2010 -328 грн., в 2 кв. 2011 -267115 грн.; 2.В порушення пп. 7.2.1., пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.1997 р., п.п.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ підприємством занижено податку на додану вартість на 164 841 грн., в. т.ч. у травні 2010 року - на 6506 грн., у червні. 2010 року - на 34285 грн. у жовтні 2010 року - на 16176 грн., у листопаді 2010 року на 9554 грн., у квітні 2011 року на 1187 грн.,у червні. 2011 року на 97133 грн.; 3.В порушення пп. 4.1.1, 4.1.4 п.4.1 ст.4. Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " № 2181-ІП від 21.12.2000 р. до органів податкової служби податкові розрахунки по податку на прибуток за 2 - 3 кв. 2010 р. надані після 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу; 4.В порушення пп. 4 .1.1, 4 .1 .4 п.4 .1 ст.4. Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " № 2181-ІП від 21.12.2000 р., пп. 49.18 .1, п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12 .2010 № 2755-УІ до органів податкової служби податкові розрахунки по податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 р., лютий 201 1 р. надані після 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця; 5. В порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, із змінами та доповненнями встановлено неоприбуткування готівкових коштів в касі підприємства в день їх фактичного отримання у сумі 1820,00грн.; 6. В порушення п.119 .2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12 .2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до Наказу ДПА від 24 .12 .2010 року за №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» - у податкових розрахунках сум доходу, не відображались дані про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь ФОП від здійснення ними підприємницької діяльності.

На підставі акту перевірки від 29.09.2011 року № 261/23-213/23216926/3666 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0075431701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за штрафними санкціями у розмірі 1, 00 грн., № 0005272301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними санкціями у розмірі 340 грн., № 0002352340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9100, 00 грн. за порушення Постанови «Про затвердження положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 637 від 15.12.2004 п. 2.6, № 0005262301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем -275576 грн., штрафні санкції -2116 грн., № 0005282301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем -164841 грн., штрафні санкції -16632 грн., № 0005292301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями -1530 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекцієї у Малиновському районі м.Одеси винесено правомірно, в обґрунтування чого зазначає наступне.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Як вбачається із акту перевірки податкової інспекції, позивачем в порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 22.05.97р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, п.2 ст.З Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні ", із змінами та доповненнями склад валових доходів завищено в сумі 45558 грн. в т.ч. - за 2010 рік - на 45558 грн. (у 3 кв. 2010 року занижено на 123509 грн., у 4 кв. 2010 року завищено на 169067 грн.)

З акту вбачається, що ПП «Олімпус»завищило валовий доход у зв'язку з невірним відображенням даних бухгалтерського обліку по обсягам реалізації по бухгалтерському рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»( оборот по Кт.) у Декларації з податку на прибуток підприємств по рядку 01.1 „Дохід від продажу товарів, робіт, послуг ".

Так, згідно пп. 4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

Відповідно до пп.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою виникнення валового доходу відповідно до п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є дата відвантаження товарів або дата надходження грошових коштів.

Для визначення валового доходу використано дані бухгалтерського рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»(оборот по Кт.), дані бухгалтерського рахунку 361 « Розрахунки з покупцями», та дані бухгалтерського рахунку 311 „Розрахунковий рахунок у національній валюті " (оборот Дт.).

Проте в декларації з податку на додану вартість обсяги реалізації відображені у відповідності з даними бухгалтерського обліку.

Таким чином, відповідачем було правомірно встановлено завищення валових доходів на загальну сум 45558 грн., в т.ч. за 2010 рік -на 45558 грн. (у 3 кв. 2010 року занижено на 123509 грн., у 4 кв. 2010 року завищено на 169067 грн.)

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.11 по 30.06.2011 року встановлено його заниження на 582796 грн. в т.ч. в 2 кв. 2011 - в сумі 582796 грн.

Перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій „Доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.04.11 по 30.06.11 у загальній сумі 12903948 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з оптової торгівлі мукою.

Перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у 02 Декларацій „Доходи від операційне: діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)'' встановлено заниження вищевказаного показника на 582797 грн., в т.ч. в2кв. 2011-на 582797 грн.

Станом на 30.06.2011р. (кінець перевіряє мого періоду), згідно даних рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»на ПП «Олімпус»»рахується кредиторська заборгованість перед : ПП "Агор СПС", код 37008995 за отримані послуги з транспортування товару в сумі 224560,85грн.; ПП «В-2», код 36042333 за отримані ТМЦ ( папір) в сумі 31699,87грн.; ПП "КРС-Маркет", код 35992746 за отримані послуги з транспортування товару в сумі 60000грн.; ПП "Рейсмет-Юг" , код 35279722 за отримані послуги з транспортування товару в сумі 266536,35грн

За даним бази „Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", зазначені підприємства визнано банкрутами.

Крім того в ході судового розгляду відповідачем були надані карти платників податків ПП "Агор СПС" (а.с. 114), ПП "Рейсмет-Юг" (а.с.115), ПП "КРС-Маркет" (а.с. 113), ПП «В-2»(а.с. 116), відповідно до яких стан зазначених платників визначено, як припинені.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Керуючий санацією зобов'язаний: здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність.

Згідно ст. 18 цього ж Закону протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків передбачених цим Законом, який включає, зокрема, ліквідацію.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов'язаний надати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити їх про час і місце проведення зборів. Звіт керуючого санацією має містити: баланс боржника на останню звітну дату; рахунок прибутків і збитків боржника;відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника;відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалізовані права вимоги боржника; інші відомості про можливості погашення кредиторської заборгованості, що залишилася.

Відповідно пп. 14.1.13. п.14 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), безоплатно надані товари, роботи, послуги: а)товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі не відповідальне зберігання і використані нею.

Судом встановлено, що у зв'язку із тим, що процедура ліквідації підприємства ПП "Агор СПС" , ПП "Рейсмет-Юг" , ПП "КРС-Маркет" та ПП «В-2»закінчена, а стягнення заборгованості з їх дебітора -ПП «Олімпус»у ході ліквідаційної процедури не здійснено, отримані транспортні послуги та ТМЦ на загальну суму 582797, 07 грн., в т.ч. ПП "Агор СПС", код 37008995 в сумі 224560,85грн.; ПП «В-2», код 36042333 в сумі 31699,87грн. ;ПП "КРС-Маркет", код 35992746 в сумі 60000грн. ;ПП "Рейсмет-Юг', код 35279722 в сумі 266536,35грн. вважаються безоплатно наданими зазначеними контрагентами на адресу ПП «Олімус».

Відповідно пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України: Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, суд погоджується із висновком податкового органу, яким встановлено, що загальна сума заниження скоригованого валового доходу за 2 квартал 2011р. склала 582 797грн. за рахунок безоплатно отриманих послуг з транспортування товару від ПП "Агор СПС" , код 37008995, ПП "КРС-Маркет", код 35992746 ,ПП "Рейсмет-Юг", код 35279722 та отриманих ТМЦ (папіру) від ПП «В-2», код 36042333.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.10 по 30.06.11 в сумі 49556106 грн. на підставі договорів, накладних, актів виконаних робіт, виписок банків, даних кореспонденції бухгалтерських рахунків зворотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 311 «Розрахунковий рахунок Б національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 92 "Адміністративні витрати " встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 79399 грн., у т. ч. в 2 кв. 2010-32530 грн., в 4кв. 2010-46869 грн.

В ході судового розгляду встановлено, що до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надійшли акти про результати документальної невиїзної перевірки по TOB «КФ «Гром ЛТД», код за ЄДРПОУ 36919850 з питань дотримання вимого податкового законодавства від 08.04.2011 №1/152/36919850, по TOB "Вилайн", код за ЄДРПОУ 26248140, з питань дотримання вимого податкового законодавства від 18.03.2011 №1112/2350/26248140. В ході перевірок вищевказаних підприємств встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003р. (зі змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «КФ «Гром ЛТД», TOB "Вилайн", як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

Так, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.215 ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, ст. 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч 1. ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2.цієї статті).

Таким чином, враховуючи приписи зазначених норм, суд дійшов висновку, що, по-перше, правочини між позивачем та його контрагентом не породжують ніяких юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю; по-друге, суд вважає, що договори, укладені між відповідними сторонами, мають ознаки нікчемності та відповідно до Цивільного кодексу України не потребують визнання судом його недійсним.

Так, суд вважає, що правочини між позивачем та його контрагентами порушує публічний порядок та спрямовані на пошкодження майна держави.

Адже, відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету -податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Стаття 68 Конституції передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відтак, суд вважає, що позивач, незаконно включив до складу валових витрат витрати по взаєморозрахунках з TOB «КФ «Гром ЛТД»та TOB "Вилайн" в результаті чого неправомірно занизив податок на прибуток, не здійснює свій обов'язок щодо справляння податкових надходжень в дохід держави, тим самим порушує приписи Конституції України.

Окрім того, варто зазначити, що відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відповідно до п 2.1 вищезазначеного Положення первинні документи -це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формуванням податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підпунктом 5.3.9 (абзац 4), пункту 5.3, статті 5 цього ж Закону «Про оприбуткування прибутку підприємств» визначено: Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно дійшов до висновку про порушення п. 5.1, п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97- ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого п підприємством було завищено валові витрати у сумі 33825 грн. в тому числі у 2 кварталі 2010 - на 32530 грн. , у 4 кварталі 2010 - на 1295 грн.

Перевіркою відображених у рядку 05 Декларацій „Витрати операційної діяльності " показників за період з 01.04.11 по 30.06.11 у загальній сумі 12053121 грн. встановлено, що на формування даного показника мало вплив формування собівартості реалізованих товарів та продукції (витрати на сировину та товар та інш).

Перевіркою відображеного у рядку 05.1 Декларацій „ Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" показника за період за II квартал 2011р. у загальній сумі - 12'053'121 грн. на підставі таких документів: журнали - ордери по рахункам бухгалтерського обліку, оборотно - сальдові відомості, виписки банку по розрахунковому рахунку, акти виконаних робіт , - встановлено його завищення в сумі 485663 грн.

Перевіркою встановлено, що внаслідок порушення п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12 2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), підприємством де складу валових витрат були віднесені витрати на загальну суму 485664грн. ( без урахування ПДВ) по придбаним послугам транспортування товару та ТМЦ у попередніх звітних періодах, від :

ПП "Агор СПС", код 37008995 в сумі 187134грн. ( без урахування ПДВ);

ПП «В-2», код 36042333 в сумі 26417грн. ( без урахування ПДВ);

ПП "КРС-Маркет", код 35992746 в сумі 50000грн. ( без урахування ПДВ);

ПП "Рейсмет-Юг", код 35279722 в сумі 222113грн. ( без урахування ПДВ) при відсутності компенсації вартості вказаного товару постачальникам у будь якій формі, що привело до завищення валових витрат підприємства за 2 квартал 2011р. на 485664грн.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) - витрати , що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування , складаються із : витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати",затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 ,із змінами та доповненнями, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Так як, як було встановлено судом та зазначалось вище, у звітному періоді - 2 кварталі 2011р., відбулось зменшення зобов'язань на суму 485664грн. (без урахування ПДВ) у зв'язку з ліквідацією контрагентів-постачальників, по яким числились зобов'язання, то безоплатне отримання послуг транспортування та ТМЦ не визнається витратами, так як отримання зазначених послуг не призводить до зменшення власного капіталу підприємства.

Таким чином, суд вважає, валові витрати підприємства за 2 квартал 2011 завищено на 485664 грн.

Враховуючи порушення п. 5.1, п. п. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97 - ВР від 22.05.1997, із змінами та доповненнями, п.п.14.1.13. п.14 ст. 14, п.п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, викладені в п. 3.1.1, 3.1.2 акта перевірки, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в сумі 275576 грн., у т. ч.: в 2 кв. 2010-8133 грн., в 4 кв. 2010-328 грн., в2кв. 2011 -267115 грн.

Перевіркою дотримання термінів сплати податку на прибуток за період з 01.04.10 .по 30.06.11 встановлено: в порушення п.п. 4.1.1, 4.1.4 п.4.1 ст.4, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " № 2181-III від 21.12.2000 р. до органів податкової служби податкові розрахунки по податку на прибуток за 2 - 3 кв. 2010 р. надані після 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Згідно п. «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 цього Закону Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Доказів спростовуючих наявність зазначеного порушення позивачем в ході судового розгляду надано не було.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.10 по 30.06.11 встановлено його завищення на загальну суму 164841 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»показників за період з 01.04.10 по 30.06.11 у загальній сумі 10812657 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання зерна та муки.

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 188 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів-дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Так за результатами перевірки податкової інспекції було встановлено, що ПП «Олімпус»було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість без підтвердження податковими накладними: ПП «Абісаль», червень 2010 року, сума ПДВ -34 285 грн.; ПП «СВ-Інтерконтракт», жовтень 2010 року, сума ПДВ -16176 грн.; ТОВ «ПРК Тесса-С», листопад 2010 року, сума ПДВ -9295 грн.; ТОВ «Степл-Пром», квітень 2011 року -1187 грн.

Як зазначено в акті перевірки, зазначені податкові накладні не відображені в реєстрі податкових накладних за червень, жовтень, листопад 2010 року, квітень 2011 рок та суму податку на додану вартість в розмірі 60943 грн. віднесено до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість у відповідних періодах.

Позивачем в ході судового розгляду не було надано доказів спростовуючи вищевикладене порушення норм податкового законодавства.

Актом перевірки було також встановлено, що внаслідок порушення п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) підприємством у червні 2011р. не проведено коригування податкового кредиту на суму ПДВ - 97133грн. при відсутності компенсації за поставлені послуги з транспортування товару від ПП "Агор СПС", код 37008995, ПП "КРС-Маркет", код 35992746 ,ПП "Рейсмет-Юг" , код 35279722 та отримані ТМЦ (папір) від ПП «Б-2», код 36042333.

Так, згідно п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.п192.1.1. п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатамиподаткового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Таким чином, суд вважає, що ПП «Олімпус»податковий кредит підприємства за червень 2011р. було неправомірно завищено на 97133 грн.

Перевіркою дотримання строків сплати податку на додану вартість за період з 01.04.10 року по 30.06.11 встановлене: з порушення п. п. 4.1.1, 4.1.4 п.4. ст.4. Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІЇІ від 21.12.2000 р., п. п. 49.18.1, п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ до органів податкової служби податкові розрахунки по податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 р., лютий 2011 р. надані після 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Перевіркою оприбуткування готівки «Олімпус»вставлено, що згідно наданих первинних документів, а сама касової книги за 2010 рік (прибутковий орден від 29.04.2010 року на суму 1820 грн.) оприбуткування готівки в касі підприємства не проведено в день її фактичного надходження.

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно ( у день одержання готівкових коштів)та в повній мірі оприбутковуватися.

Згідно ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95 Установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, відповідачем будо правомірно визначено суму штрафних (фінансових ) санкцій ПП «Олімпус»у розмірі 9100 грн. ( 1820*5) за порушення 2.6 Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Окрім іншого, перевіркою встановлено порушення п.119.2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до Наказу ДПА від 24.12.2010 року за №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»- у податкових розрахунках сум доходу, не відображались дані про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь ФОП від здійснення ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ст. 71 КАС передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, оцінюючи подані сторонами докази, керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх єдності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, та які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що відповідачем оскаржувані повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та на законних підставах.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладено на відповідача-орган владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Таким чином відповідачем доведено правомірність складеного рішення, а позивачем на наддано доказів спростовуючи висновки податкового органу , у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 -163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «ОЛІМПУС»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2011 року №0075431701, №0005272301, №0002352340, №0005262301, №0005282301, №0005292301 -відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 30 липня 2012 року року.

Суддя О.В. Колесниченко м.Одеса

.