Постанова

від 26.07.2012 по справі 2а/1570/8953/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 2а/1570/8953/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»(надалі -ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2011 року № 0000162301, № 0000172301, № 0000182301, № 0000192301, № 0000315701, № 0000316701.

В судовому засіданні 16.05.2012 року позивач надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив суду визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 20.10.2011 року № 0000162301, № 0000172301, № 0000182301, № 0000192301, № 0000315701.

В судовому засідання 22.05.2012 року прокольною ухвалою суду було замінено неналежного відповідача по справі у зв'язку з його реорганізацією на Березівську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було неправомірно та всупереч нормам діючого законодавства прийняті повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000162301, № 0000172301, № 0000182301, № 0000192301, № 0000315701.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду судом повідомлявся належним чином, проте надіслав на адресу суду клопотання в якому просив суд справу розглядати за відсутністю представника ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»з урахуванням письмових дебатів, які подані окремо.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду судом повідомлявся належним чином, причини неприбуття суду не повідомив, в ході судового розгляду справи надав суду запереченні, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 12.09.2011 року № 41, 42, 43, 44, згідно із п. 77.4 ст. 74 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, згідно наказу по Березівській МДПІ № 390 від 28.05.2011 року та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання за 3 квартал 2011 року проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»вимог податкового законодавства в період з 09.02.09 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.02.09 по 30.06.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась з 12.09.11 по 07.10.11 року.

За результати перевірки був складений акт від 14.10.2011 року № 835/23-00/35404011 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС», код за ЄДРПОУ 35404011, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.02.09 по 30.06.11, валютного та іншого законодавства за період з 09.02.09 по 30.06.11 р.

Перевіркою було встановлено порушення:

Як описано в розділі 3.2.2 акту перевірки, оскільки на ПП «Грузовозофф»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи те, що у ПП «Грузовозофф»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1,5 ст. 203, п.1,2 ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені угоди мають ознаки нікчемності.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 09.02.2009 30.06.2011 встановлено їх заниження в сумі 19982,00 грн.,в тому числі : в лютому 2011року в сумі 19982,00 грн. , чим порушено п. 187.1 ст. 187 ПКУ № 2755-VI від 02.12.2010р.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 09.02.2009 по 30.06.2011 встановлено його завищення всього у сумі 21230,82 грн., в тому числі за вересень місяць 2010 року в сумі 5266,67 грн., за жовтень місяць 2010 року в сумі 1633, 33 грн., за березень місяць 2011 року в сумі 4083,33 грн., за червень 2011 року в сумі 10247,49 грн., чим порушено ст.7.4.5 ст.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. та п. 198.6 ст.198 ПКУ № 2755-У1 від 02.12.2010р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.139.1.9 ст.139 ПКУ № 2755-У1 від 02.12.2010р .та п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 09.02.2009 по 30.06.2011 встановлено заниження всього у сумі 13329,10 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 1544,50 грн. та в 2 кварталі 2011 року в сумі 11784,60 грн.

Порушення п.1.8 п.1.15, ст. З, ст.4 , ст.7 , ст. 8, ст.22 п22.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-1У та ст.. 163,167,168 ПКУ № 2755/У1 від 02.12.2010р. , донараховано податку з ходів фізичних осіб в сумі 4026,49 грн.

За результатами планової виїзної перевірки згідно Акту від 14.10.2011 року № 835/23-00/35404011 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 року № 0003151701 про визначення суми грошового зобов'язання з податку доходів найманих працівників за основним платежем -4026, 49 грн., штрафні санкції -1006, 62 грн.; № 0000192301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 13329, 1 грн., штрафні санкції -3332, 28 грн.; № 0000182301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) за основним платежем -19982 грн., штрафні санкції -499, 5 грн.; № 0000172301 про збільшення суми грошового зобов'язання з з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) за основним платежем -14330, 82 грн., штрафні санкції -3582, 71 грн.; № 0000162301 про збільшення суми грошового зобов'язання з з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) за основним платежем 6900 грн., штрафні санкції -1725 грн.

Не погодившись з прийнятими відповідачем податковими повідомлення-рішеннями, ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»звернулось до суду з метою їх оскарження із даними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000162301, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на суму 8625, 00 грн., з яких 6900 грн. основного платежу та 1725, 00 грн., - штрафні санкції, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Як вбачається із акту перевірки податкової Березівської міжрайонної державної податкової інспекції в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»включено податкові накладні, які були відсутні на момент перевірки, а саме: у вересні 2010 року включено до податкового кредиту податкові накладні на придбання ТОВ «Клепсідра»№ 22409 від 24.09.2010 року на суму 1633, 33 грн., № 62909 від 29.09.2010 року на суму 1633 грн., № 72909 від 29.09.2010 р. на суму 2000, 00 грн. -всього на суму 5266, 57 грн.; у жовтні 2010 року включено до податкового кредиту податкову накладну на придбання № 21510 від 15.10.2010 року ТОВ «Лантбуд»на суму 1633, 33 грн.

Таким чином, податковим органом був зроблений висновок про завищення ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»податкового кредиту у 2010 року на загальну суму 6900 грн. та на підставі з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу був накладений штраф у розмірі 25% завищеної суми податкового зобов'язання, тобто 1725 грн. ( 6900*25%).

Проте суд вважає зазначене податкове повідомлення рішення протиправним у зв'язку із наступним.

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проте в ході судового розгляду справи позивачем була надана податкова накладна від 29.09.2010 року № 72909 на суму 2000 грн. (т. 1 а.с.94), від 29.09.2010 року № 62909 на суму 1633 грн. (а.с.95), від 24.09.2010 року на суму 1633 грн. (т. 1 а.с.96) та від 15.10.2010 року № 21510 на суму 1633 грн. (т. 1 а.с. 97), що в повній мірі спростовують висновок податкового органу про завищення ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»податкового кредиту у 2010 року на загальну суму 6900 грн., у зв'язку із тим, що податковий кредит за зазначений період позивачем було сформовано у відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість».

З приводу податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000172301, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 17913, 53 грн., з яких 14 330, 82 грн. -основного платежу та 3582, 71 грн. -штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, Позивачем в порушення п. 198.7 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту включено податкову накладну, яка була відсутня на момент перевірки, а саме в березні 2011 року до податкового кредиту включено податкову накладну на придбання № 31036 від 31.01.2011 року ПП «Вайлід»на суму 4083, 33 грн.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проте в спростування зазначено висновку Березівської міжрайонної державної податкової інспекцій, позивачем в ході судового розгляду була надана податкова накладна № 31036 від 31.03.2011 року ПП «Вайлід»на суму 4083, 33 грн.( т. 1 а.с.98), у зв'язку із чим позивачем податковий кредит за зазначений період було сформовано у відповідності із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Крім того, як вбачається і акту перевірки, позивачем була включена по податкового кредиту сума податку на додану вартість у зв'язку із взаємовідносинами з ПП «Грузовозофф»в червні 2011 року, яка складає 10 247, 49 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ ««КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»та ПП «Грузовозофф»укладалися договори на перевезення металоконструкцій і постачання будівельних матеріалів.

На виконання умов зазначених договорів ПП «Грузовозофф»були виписані податкові накладні від 30.06.2011 року № 30617 на суму ПДВ 3997, 50 грн., від 30.06.2011 року № 30616 на суму ПДВ 35333, 33 грн., від 24.06.2011 року № 24061 на суму ПДВ 2133, 33 грн., від 20.06.2011 року № 20061 на суму ПДВ 583, 33 грн.( т. 1 а.с. 89-102).

Відповідно до п.201.1.ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи по взаємовідносинам позивача з ПП Грузовозофф»складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім того, як вбачається із акту перевірки, висновок Березівської МДПІ Одеської області про протиправне формування суми податку на додану вартість за червень 2011 та включення вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту за червень 2011 року , що угоди між позивачем та ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»та ПП «Грузовозофф» були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України є нікчемними.

Оскільки позивач фактично отримав товари від поставщиків у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, в тому числі й суми ПДВ, отримав податкові накладні за встановленою формою, як було встановлено в судовому розгляді, що надало позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ у зазначених періодах, що і було ним зроблено у податковій декларації з ПДВ у сумі 10 247, 49 грн.

Укладання вищезазначених угод та їх подальше виконання сторонами свідчить про намір виконавця виконати роботи, а замовника прийняти ці роботи, що підтверджується податковими накладними, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, як вбачається із акту перевірки, висновок про протиправне включене позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Грузовозофф»у червні 2011 року, був зроблений на підставі отриманої від ДПА в Овідіопольскому районі акта про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання № 6/23-2/35640933 від 15.09.2011 ПП «Грузозозофф». Відповідно до зазначеного акту у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності , відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. В ході перевірки не підтверджено наявність постановок товарі (послуг) від підприємства постачальника за червень 2011 року, що свідчить про те,що правочини між ПП «Грузозозофф»та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків . Отже зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійністю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 ГКУ, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідно органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»та ПП «Грузовозофф» у встановленому законом порядку недійсними.

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Грузовозофф».

У зв'язку із чим суд приходить до висновку про відсутність завищення податкового кредиту ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»на суму 14 339, 82 грн., у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000172301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000182301, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 24977, 5 грн., з яких 19982, 00 грн. основного платежу та 4995, 5 грн. -штрафні (фінансові) санкції, суд зазначає наступне.

Перевіркою визначення податкових зобов'язань встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку № 1Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків», а саме до складу податкових зобов'язань не включено в лютому 2011 року ПДВ на суму 19982 грн., чим порушено п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується із зазначеним порушенням норм Податкового кодексу у зв'язку із наступним.

Так судом встановлено, що 24.01.2011 року ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»та ТОВ «Бетен Енженьері»був укладений договір на виконання інжинірингових послуг. Згідно з п. 1.1 цього договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Підрядник здійснює комплекс інжинірингових робіт, визначених в п. 1.2 Договору, а Замовник приймає та оплачує Роботи ( т. 1 а.с. 167-173).

На виконання умов зазначеного договору сторонами були складені податкові накладні від 17.02.2011 року № 7 (т. 1 а.154), від 17.02.2011 року № 6 (т. 1 а.с.155), підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт від 16.03.2011 року (т. 1 а.с. 159), рахунки -фактури від 01.02.2011 року (т.2 а.с. 68-69).

Згідно п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця; ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж; е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Згідно п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу (що був дійсний на момент виникнення спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування операції з постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги те, що на момент здійснення правовідносин ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»з ТОВ «Бетен Енженьері»діяли норми п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу, позивач цілком обґрунтовано не обклав ПДВ суми авансів за інжинірингові послуги, оскільки зазначені послуг на той момент не були об'єктом оподаткування ПДВ.

У зв'язку із чим податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000182301, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 24977, 5 грн., з яких 19982, 00 грн. основного платежу та 4995, 5 грн. -штрафні (фінансові) санкції, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000192301, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій всього на суму 16 661, 38 грн., з яких 13329,1 грн. основного платежу та 3 332, 28 грн. -штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за перевіряє мий період вставлено, що в позивачем завищено валові витрати на загальну суму 57415, 00 грн. в тому числі за І квартал 2011 року в сумі 6178, 0 грн. та у ІІ кварталі 2011 року в сумі 51237, 45 грн.

Так перевіркою встановлено, що в порушення п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України та п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»взаємовідносини позивача із фізичною особою-підприємцем Шкуренком Л.В. не підтверджені відповідними розрахунками платіжними та іншими первинними документами, в результаті чого позивачем в 1-му кварталі 2011 року завищено валові витрати у розмірі 6178, 00 грн.

Проте в спростування зазначених висновків податного органу, позивачем була надана копія договору на надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»та Шкуренко Л.В. від 01.01.2010 року. Крім того сторонами був підписаний додаток до договору на надання правової допомоги від 01.01.2010 року (а.с.238).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем була надана копія платіжного доручення № 29 з сумою платежу 4992 грн. від 29.03.2011 року (т.1 а.с.104), № 32 від 31.03.2011 року з сумою платежу 1 186, 00 грн. (т. 1 а.с. 106), рахунку від 24.03.2011 року за виконання послуг з консультування з питань комерційної діяльності та управління та надання інших комерційних послуг за період з 23.10.2010 року по 24.03.2011 року (т. 1 а.с. 107), акту прийому-передачі виконаних послуг на загальну суму 6178 грн. 00 грн. від 24.03.2011 року (т. 1 а.с.108).

Так, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи по взаємовідносинам з Шкуренко Л.В. складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Таким чином, виходячи із аналізу зазначених норм Податкового кодексу України та наданих в ході судового розгляду первинних документів по взаємовідносинах ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»з Шкуренко Л.В. , які, як було встановлено в процесі судового розгляду, відповідають вимогам чинного законодавства та складені у відповідності з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно включено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинах Шкуренко Л.В. за перевіряє мий період у сумі 6178, 00 грн.

Крім того, з акту вбачається, що перевіряючи встановлено, що ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»в порушення п. 139.1. 9 ст. 139 ст. 139 Податкового кодексу України та п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»без підтверджуючих документів включив у 2 кварталі 2011 року витрати на придбання у ПП «Грузовозофф»у розмірі 51 327, 45 грн., в результаті чого Позивачем завищено валові витрати у розмірі 51 237 45 грн.

З приводу зазначеного порушення суд вважає необхідне наголосити на тому, що в судому рішенні вже було встановлено та зазначено, що, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Грузовозофф», надані до суду первинні документи по взаємовідносинам позивача з ПП Грузовозофф»складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості, а в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»та ПП «Грузовозофф» у встановленому законом порядку недійсними.

Приймаючи до уваги те, що витрати по взаєморозрахунках позивача з ПП «Грузовозофф» підтверджені відповідними первинними документами,які відповідають вимогам чинного законодавства, позивачем було правомірно включено зазначені витрати до складу валових витрати у зальному розмірі 51 237, 45 грн. у відповідності із вимогам п. 139.1. 9 ст. 139 ст. 139 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене, податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року № 0000192301, винесене Березівською МДПІ Одеської області, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 р. № 315701, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 5033,11 грн., з них 4026,49 грн. основного платежу та 1006,62 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд налоголошує на наступному.

В акті перевірки зафіксовано порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв на момент здійснення правовідносин Позивача з приватним нотаріусом Бобошко Н.Є., а саме неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 383,29 грн.

Так, в позивачем в ході судового розгляду була надана довідка № б/11 від 26.04.2010 року, видана приватним нотаріусом Бобошко Н.Є., відповідно до якої ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС» за вчиненні нотаріальні дії , а саме за посвідчення договору купівлі-продажу, сплачено плату у розмірі 2172 грн., з яких 694 грн. - податок та 138, 97 грн. -відрахування до Пенсійного фонду України. (т.1 а.с. 244).

На сторінці 65 акту перевірки зафіксовано порушення Позивачем у 2010році п. 1.8 ст.1, ст. ст. 3, 4, 7, 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(діяв на момент здійснення правопорушення), а саме виплата доходів суб'єктам господарювання - фізичним особам без утримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 3385 грн. В результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 507,75 грн. (3 385 X 15%).

У 2011 році Позивачем здійснено аналогічне порушення, а саме виплата доходів без утримання податку на доходи фізичних осіб, чим порушено ст. 163, 164, 167, 168 Податкового кодексу України. Всього було виплачено доходів на загальну суму 20 903 грн. В результаті донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 3135,45 грн.(20903 X 15%). Таким чином загальна суму донарахованого відповідачем податку складає 383,29 + 507,75 + .45 = 4026,49 грн.

Так, згідно пп.4.3.25 п. 4.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

Згідно п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування.

Проте в ході судового розгляду позивачем були надані підтверджуючи документи про сплату податків до бюджету, що підтверджують підприємницьку діяльність зазначених в акті фізичних осіб, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Шкуренко Л.В. (т.1 а.с. 110), свідоцтво про сплату єдиного податку Шкуренко Л.В (т.1 а.с. 111, 113), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Ястремського Д.Я. (т.1 а.с.117), свідоцтво про сплату єдиного податку Ястремського Д.Я. (т. 1 а.с.118), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Жмай О.В. (т.1 а.с.122), свідоцтво про сплату єдиного податку Жмай О.В. (т. 1 а.с.123), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Чернієнко О.С. (т. 1 а.с. 130), свідоцтво про сплату єдиного податку Чернієнко О.С. (т. 1 а.с. 131, 135), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Чабан О.С. ( т.1 а.с. 138), свідоцтво про сплату єдиного податку (т.1 а.с.139), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Троценко В.К. (т. 1 а.с. 142), свідоцтво про сплату єдиного податку Троценко В.К. (т.1 а.с. 143), ), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Строменко В.В. (т. 1 а.с. 147), свідоцтво про сплату єдиного податку Строменко В.В. (т.1 а.с. 148), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Міньковського В.Г. (т. 1 а.с. 152), свідоцтво про сплату єдиного податку Міньковського В.Г (т.1 а.с. 152).

Таким, дослідивши надані позивачем в ході судового розгляду документи, суд прийшов до висновку про відсутність порушень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та норм Податкового кодексу України, регулюючих питання оподаткування податку з доходів фізичних осіб, з боку ТОВ «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС УКРАЇНА»,у зв'язку із податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 р. № 315701, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 5033,11 грн., з них 4026,49 грн. основного платежу та 1006,62 грн. - штрафні (фінансові) санкції, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності своїх дій по донарахуванню позивачу податкових зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАН ЛОГІСТІК СЕРВІС»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 20.10.2011 року № 0000162301, № 0000172301, № 0000182301, № 0000192301, № 0000315701.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.26 липня 2012 року

Суддя О.В. Колесниченко

.

.