Ухвала

від 03.07.2012 по справі 2а/1270/1915/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року справа №2а/1270/1915/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

секретар судового засідання Сульженко А.В.

за участі представників позивача Кисельова О.М., Бут Д.В.

представника відповідача Артюхової Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/1915/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НБ Синтез" до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «НБ Синтез» звернулось до суду з позовом до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби (далі - Інспекція), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року № 0000022301, яким ТОВ «НБ Синтез» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 5.714.470,00 грн., у тому числі за липень 2011 року у розмірі 3.087.332,00 грн., за серпень 2011 року у розмірі 2.627.138,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2.857.235,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем було отримано Інспекції від 18 січня 2012 року за № 33/2301/36140013 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НБ Синтез» (код ЄДРПОУ 36140013) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень, серпень, вересень 2011 року», яким було встановлено, що на порушення підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу (далі - ПК) України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у т.ч. по періодам: за липень 2011 року на 3.087.332,00 грн.; за серпень 2011 року на 2.627.138,00 грн. Висновки, викладені у акті від 18 січня 2012 року за № 33/2301/36140013 про результати позапланової невиїзної перевірки, ґрунтуються на тому, що, на думку відповідача, заявлені позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість за вказані періоди неможливо підтвердити у зв'язку з не підтвердженням даних сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання (підприємства, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, а також підприємства, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту («податкові ями»), тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях контрагентів по ланцюгу постачання).

20 січня 2012 року на підставі акта від 18 січня 2012 року за № 33/2301/36140013 Інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000022301, яким ТОВ «НБ Синтез» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 5.714.470,00 грн., у т.ч. по періодам: за липень 2011 року на 3.087.332,00 грн.; за серпень 2011 року на 2.627.138,00 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції у розмірі 2.857.235,00 грн.

Позивач вважає, що перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства, висновки відповідача, що наведені у акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам законодавства України, а тому податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 20 січня 2012 року № 0000022301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/1915/2012 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 20 січня 2012 року № 0000022301.

Суд першої інстанції встановив, що ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту - наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної та (або) митної декларації. Право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Податкове законодавство не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість стало порушення ТОВ «НБ Синтез» підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, серпень 2011 року на 5.714.470,00 грн. у зв'язку з неотриманням належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість постачальниками для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 ПК України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Згідно із статтею 200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4);

- платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7);

- до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (пункт 200.8);

- протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10);

- за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11);

- орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12);

- на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13);

- якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14);

- у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.15);

- джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (пункт 200.17);

- суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

ТОВ «НБ Синтез» (ідентифікаційний код 36140013) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 21 жовтня 2008 року за № 1 390 102 0000 000697, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 186456 (Т.1 а.с.15).

Як платник податків ТОВ «НБ Синтез» перебуває на обліку в Інспекції, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 22 жовтня 2008 року за № 964 (Т.1 а.с.16).

Відповідно до вимог Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 1 січня 2011 року) ТОВ «НБ Синтез» зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 361400112127, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 7 листопада 2008 року № 100149475 (Т.1 а.с.17).

На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 50.1 статті 50, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (який був чинним з 4 березня 2011 року до 10 січня 2012 року), ТОВ «НБ Синтез» подало до Інспекції:

- 20 липня 2011 року податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року зі всіма обов'язковими додатками до неї (Т.1 а.с.92-93, 218, 220, 222, 224);

- 12 серпня 2011 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року (Т.1 а.с.95-96, 226-227, 229);

- 19 серпня 2011 року податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року зі всіма обов'язковими додатками до неї, у тому числі із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Т.1 а.с.113-114, 231, 233, 235, 237, 239);

- 21 вересня 2011 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року (Т.1 а.с.116-117);

- 20 вересня 2011 року податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року зі всіма обов'язковими додатками до неї, у тому числі із з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Т.1 а.с.153-154, 239, 241, 243, 245, 247).

У відповідності із вимогами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України Інспекцією проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НБ Синтез» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за липень 2011 року, результати якої оформлено актом від 14 жовтня 2011 року № 348/2301/36140013 (Т.1 а.с.51-72).

Згідно акта від 14 жовтня 2011 року № 348/2301/36140013, перевіркою відображення у декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2011 року по імпортним та експортним операціям порушень не встановлено, за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «НБ Синтез» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними. Перевіркою нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено. Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає за червень 2011 року 3.088.422,07 грн. Із врахуванням зазначеного та даних додатка 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «НБ Синтез» постачальникам та/або до Державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів), складає 3.087.332,00 грн. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «НБ Синтез» віднесло до податкового кредиту червня 2011 року суми податку на додану вартість у зв'язку з не підтвердженням сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання (підприємства, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, а також підприємства, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту («податкові ями»), нікчемність взаємовідносин, тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях контрагентів по ланцюгу постачання). З урахуванням викладеного, зроблено висновок про те, що платник податків неправомірно одержував податковий кредит, а відтак суми із Державного бюджету України будуть йому відшкодовані за рахунок сумлінних платників податків. Основним завданням податкового органу в даному випадку є упередити безпідставне відшкодування сум податку на додану вартість із бюджету. Стаття 21 ПК України визначає обов'язки посадових осіб контролюючих органів та зобов'язує посадових осіб контролюючих органів забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень. Таким чином, у ході перевірки ТОВ «НБ Синтез» Інспекцією встановлено, що підприємство згідно автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» має в ланцюгах постачання постачальників з ознаками «ризику». У мережі постачання, починаючи з другої ланки, є підприємства з ознаками «ризику» і незадовільними станами та такі, що мають розбіжності. На підставі вищенаведеного, в акті перевірки зроблено висновок про не підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факту сплати суми податку на додану вартість по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України, а також про те, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. Враховуючи вищенаведене та той факт, що аналіз даних автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» не підтверджує факт сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету України, Інспекцією зроблено висновок щодо не підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками та завищення ТОВ «НБ Синтез» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 3.087.332,00 грн. (Т.1 а.с.56-58, 61-72).

У відповідності із вимогами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України Інспекцією проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НБ Синтез» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, результати якої оформлено актом від 21 листопада 2011 року № 638/2301/36140013 (Т.1 а.с.78-90).

Згідно акта від 21 листопада 2011 року № 638/2301/36140013, перевіркою відображення у декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року по імпортним та експортним операціям порушень не встановлено, за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «НБ Синтез» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними. Перевіркою нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено. Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає за липень 2011 року 2.880.469,88 грн. Із врахуванням зазначеного та даних додатка 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «НБ Синтез» постачальникам та/або до Державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів), складає 2.627.138,00 грн. Перевіркою підтверджено відображене ТОВ «НБ Синтез» у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 2.627.138,00 грн. (Т.1 а.с.84-85, 88-90).

У зв'язку із ненаданням ТОВ «НБ Синтез» пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит Інспекції від 30 грудня 2011 року за № 3781-2301 протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, Інспекцією на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України із дотриманням приписів пункту 79.2 статті 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НБ Синтез» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень, серпень, вересень 2011 року, результати якої оформлено актом від 18 січня 2012 року № 33/2301/36140013 (Т.1 а.с.21-43; Т.3 а.с.250; Т.4 а.с.1, 2, 3).

Згідно акта від 18 січня 2012 року № 33/2301/36140013 перевіркою встановлено порушення ТОВ «НБ Синтез» підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року на 3.087.332,00 грн., за серпень 2011 року на 2.627.138,00 грн. Висновок щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року вмотивований тим, що Інспекцією не отримано належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податкових деклараціях. Заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість неможливо підтвердити у зв'язку з не підтвердженням даних сплати податку по ланцюгу постачання (підприємства, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, а також підприємства, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту («податкові ями»), нікчемність взаємовідносин, тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях контрагентів по ланцюгу постачання). В ході перевірки встановлено, що у мережі постачання, починаючи з другої ланки, є підприємства з ознаками «ризику» і незадовільними станами та такі, що мають розбіжності. За даними операціями не підтверджено факти виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факту сплати сум податку на додану вартість по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «НБ Синтез» віднесло до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з не підтвердженням сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання (підприємства, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, а також підприємства, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту («податкові ями»), тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях контрагентів по ланцюгу постачання). З урахуванням викладеного, у акті зроблено висновок про те, що платник податків неправомірно одержував податковий кредит, а відтак суми із Державного бюджету України будуть йому відшкодовані за рахунок сумлінних платників податків. Основним завданням податкового органу в даному випадку є упередити безпідставне відшкодування сум податку на додану вартість із бюджету. Стаття 21 ПК України визначає обов'язки посадових осіб контролюючих органів та зобов'язує посадових осіб контролюючих органів забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень. У ході перевірки ТОВ «НБ Синтез» Інспекцією встановлено, що підприємство згідно автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» має в ланцюгах постачання постачальників з ознаками «ризику». У мережі постачання, починаючи з другої ланки, є підприємства з ознаками «ризику» і незадовільними станами та такі, що мають розбіжності. На підставі вищенаведеного, в акті перевірки зроблено висновок про не підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факту сплати суми податку на додану вартість по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України. Відшкодуванню з Державного бюджету України підлягають лише ті суми, що були фактично сплачені до бюджету, тобто, суми, що приймали участь у формуванні доходної частини Державного бюджету України. Основна функція податку на додану вартість ґрунтується на його обов'язковому внеску до бюджету, а економічний зміст - наповненню такого бюджету. Враховуючи вищенаведене та той факт, що аналіз даних автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» не підтверджує факт сплати сум податку на додану вартість ТОВ «НБ Синтез», Інспекцією зроблено висновок про декларування позивачем до відшкодування суми, що не була сплачена до бюджету (Т.1 а.с.21-43).

На підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 18 січня 2012 року № 33/2301/36140013 Інспекцією згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2012 року № 0000022301, яким ТОВ «НБ Синтез» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 5.714.470,00 грн., у тому числі за липень 2011 року у розмірі 3.087.332,00 грн., за серпень 2011 року у розмірі 2.627.138,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2.857.235,00 грн. (Т.1 а.с.20).

За результатами судового розгляду справи місцевий суд дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Інспекції від 20 січня 2012 року № 0000022301 про зменшення ТОВ «НБ Синтез» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 5.714.470,00 грн., у тому числі за липень 2011 року у розмірі 3.087.332,00 грн., за серпень 2011 року у розмірі 2.627.138,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 2.857.235,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до приписів статті 200 ПК України право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг). ПК України не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товарів (робіт, послуг) в ціні таких товарів (робіт, послуг). ПК України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. ПК України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера. Порушення норм ПК України контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 31 січня 2011 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Зокрема, у зазначеній постанові Верховий Суд України вказав, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Зазначені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 29 жовтня 2010 року у справі № 21-14а10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги Інспекції про те, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до Державного бюджету України, та необхідність підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факту сплати сум податку на додану вартість по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Матеріалами справи (договорами, специфікаціями, додатковими угодами до договорів, податковими накладними, накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, вантажно-митними деклараціями, залізничними накладними, квитанціями про приймання вантажу, актами здачі-приймання виконаних робіт, актами виконаних послуг, рахунками-актами приймання виконаних робіт, рахунками на оплату послуг, актами, платіжними дорученнями) підтверджено здійснення позивачем у червні-серпні 2011 року експортних та імпортних операцій, товарність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) (Т.1 а.с.97-111, 118-151, 155-182; Т.2 а.с.1-250; Т.3 а.с.1-226), а отже, і правомірність заявленого у податкових деклараціях з податку на додану вартість бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 3.087.332,00 грн. та за серпень 2011 року у розмірі 2.627.138,00 грн.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг), суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для зменшення ТОВ «НБ Синтез» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 5.714.470,00 грн., у тому числі за липень 2011 року у розмірі 3.087.332,00 грн., за серпень 2011 року у розмірі 2.627.138,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 2.857.235,00 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02) Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції. На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Далі Суд зауважив, що відшкодування податку на додану вартість заявникові систематично затримувалось. Такі затримки були спричинені ситуацією, в якій державні органи, не заперечуючи суми відшкодування податку на додану вартість на користь заявника, як це видно із матеріалів справи, не надавали підтвердження цих сум. Такі дії завадили заявникові повернути заявлені суми вчасно та створили ситуацію постійної невизначеності. Окрім того, заявник був вимушений постійно звертатись до суду з ідентичними скаргами. Постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном, що є неприпустимим.

З огляду на викладене місцевий суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 7 липня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/1915/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НБ Синтез" до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.