Ухвала

від 11.07.2012 по справі 2а/1270/1598/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 року справа №2а/1270/1598/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Бишова М.В., Нікуліна О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1598/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Бизон" до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Бизон" до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 р. № 0000082301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 62500 грн., в тому числі за основним платежем - 50000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12500 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарги мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні Закону України „Про податок на додану вартість". Судом не прийнято до уваги, що позивачем не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" належними первинними документами.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Бизон" зареєстровано як юридична особа Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської міської ради 11.09.2006 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34489796, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області.

ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Автоцентр Бизон" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р., за результатами якої складений акт № 36/23/34489796 від 13.12.2011 р. Перевіркою встановлені порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту за грудень 2010 р. на 50000 грн.

На підставі вказаного акту 09.02.2012 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 62500 грн., в тому числі за основним платежем - 50000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12500 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення господарських операцій за договором, укладеним між ТОВ „Автоцентр Бизон" та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", та підтвердження виконання договору первинними документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по податковій декларації за грудень 2010 р. на 50000 грн. є встановлення нікчемності господарських операцій контрагента позивача ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", за результатами здійснення господарських операцій з яким позивачем сформований податковий кредит у грудні 2010 р. Такий висновок ґрунтується на акті перевірки ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", складному Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ „Автоцентр Бизон" та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" укладений договір на виконання робіт № 75 від 28.09.2010 р., за умовами якого підрядник (ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж") виконує роботи з ремонту орендованої позивачем будівлі за адресою: АДРЕСА_1, вартість ремонтних робіт складає 300000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 50000 грн.

Виконання договору підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: розрахунком договірної ціни, розрахунками загальновиробничих видатків до локального кошторису № 2-1-1, локальним кошторисом № 2-1-1, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (ремонт будівлі ТОВ „Автоцентр Бизон"), дефектним актом, актом приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р., узагальнюючою відомістю ресурсів, рахунком фактурою № 30325 від 27.12.2010 р., податковою накладною № 30325, виданою ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" позивачу 27.12.2010 р. на загальну суму виконаних будівельних робіт в розмірі 300000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 50000 грн.

Розрахунки між сторонами договору здійснені шляхом перерахування позивачем ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" безготівкових коштів за платіжними дорученнями № 47 від 07.02.2011 р. на суму 80000 грн., № 48 від 08.02.2011 р. на суму 130000 грн., № 73 від 16.02.2011 р. на суму 90000 грн., підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку позивача.

Колегією суддів встановлено, що 26.02.2008 р. між з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Автоцентр Бизон" укладений договір оренди не житлового приміщення № 1, за умовами якого позивач орендує не житлове приміщення, яке розташоване у АДРЕСА_1. Додатковими угодами до договору оренду термін дії договору продовжений. Крім того, додатковою угодою № 5 від 28.09.2010 р. орендодавець дозволив орендарю провести в орендованому приміщенні поточний ремонт.

Відтак, витрати ТОВ „Автоцентр Бизон" з поточного ремонту приміщення пов'язані з господарською діяльністю та використані позивачем у оподаткованих операціях у межах власної господарської діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", який регулював спірні правовідносини на час здійснення спірних господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки формування податкового кредиту позивачем за спірними господарськими операціями підтверджено податковою накладною, яка відображена позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за відповідний податковий період, відсутні підстави для висновку про завищення податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання правочину, укладеного позивачем з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", нікчемним, оскільки виконання договору підтверджено належними первинними документами.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем робіт у ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту грудня 2010 р. сума податку на додану вартість в розмірі 50000 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта щодо нікчемності правочинів позивача з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", а також не підтвердження здійснення господарських операцій належними первинними документами.

Апелянт обґрунтовує доводи про нікчемність господарських операцій тим, що посадові особи ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" не мали відношення до господарської діяльності підприємства, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, у підприємства відсутні документи фінансово-господарської діяльності, техніка, виробничі активи, складські приміщення, транспорт та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Судова колегія зазначає, що на час виконання будівельних робіт ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" здійснювало господарську діяльність, не визнавалось банкрутом, не ліквідоване, є платником податку на додану вартість.

Доводи апелянта про неможливість фактичного виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", не підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів зауважує, що однією з підстав для висновку про нікчемність угод позивача з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" є висновки акту перевірки цього підприємства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. у справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р., визнані протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складення акту від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.".

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р." визнані протиправними, з урахуванням приписів ст.70 КАС України судова колегія вважає, що даний акт перевірки не є належним та допустимим доказом в обґрунтування правової позиції апелянта.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1598/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 р. в справі № 2а/1270/1598/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Бизон" до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Бишов М.В.

Нікулін О.А.