Ухвала

від 13.07.2012 по справі 2а/0570/22264/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року справа №2а/0570/22264/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

13 липня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Бишова М.В., Сіваченка І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільвер" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 р. в справі № 2а/0570/22264/2011 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільвер" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільвер" про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 68 964,05 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 68 964,05 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік: від 31.01.2011 р. № 2564 (звітна) в сумі 55 617,86 грн. та від 13.05.2011 р. № 36324 (уточнююча) в сумі 11 786,27грн., а також несплатою нарахованої податковим органом пені в сумі 1559,92 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 р. позовні вимоги задоволені, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ „Сільвер" заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у загальній сумі 68 964,05 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про задоволення позову з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Так, відповідач зазначає про неврахування судом, що позивач не є платником орендної плати за земельні ділянки, оскільки він не є орендарем земельних ділянок. У відповідача в користуванні знаходиться земельна ділянка на підставі договору користування № 7/2510 від 13.04.2011 р. Даний договір не є договором оренди, плата за користування не є орендною платою, заборгованість за договором користування земельною ділянкою не є податковим боргом.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ „Сільвер" зареєстроване як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 31.07.2002 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 25579969.

ТОВ „Сільвер" самостійно визначені податкові зобов'язання з плати за землю шляхом подання до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності: звітна податкова декларація від 31.01.2011 року № 2564, згідно з якою податкове зобов'язання з орендної плати за землю становить 152 995,42 грн. на 2011 рік (12 749,71 грн. за січень 2011 року та по 12 749,61 грн. щомісяця за період лютий-грудень 2011 року).

В обліковій картці відповідача зазначено про наявність у відповідача заборгованості по даній звітній декларації з орендної плати за землю за 2011 рік у розмірі 55 617,86 грн.: уточнююча податкова декларація від 13.05.2011 року № 36324, згідно з якою податкове зобов'язання з орендної плати за землю збільшено на 38 985,05 грн. на 2011 рік (2 719,61 грн. за квітень 2011 року та по 4 433,18 грн. щомісяця за період травень-грудень 2011 року). У відповідності до облікової картки відповідач має заборгованість по даній уточнюючий декларації з орендної плати за землю за 2011 рік у розмірі 11 786,27 грн.

Згідно з п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня у розмірі 1559,92 рн.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача існує заборгованість і по іншим податкам. З метою погашення такої заборгованості ДПІ у Кіровському районі м. Донецька приймалися заходи, передбачені нормами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", шляхом направлення платнику податків першої податкової вимоги від 03.08.2010 р. № 1/452 та другої податкові вимоги від 09.09.2010 р. № 2/523.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Податковим кодексом України встановлений порядок обчислення плати за землю, строк плати за землю, відповідальність за порушення вимог цього кодексу.

Так, відповідно до п. 286.2 ст. 286 цього кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п. 290.1 ст. 290).

Пунктом 309.2 статті 309 цього кодексу встановлено, що платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14).

Отже, узгоджена сума грошового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем разом з сумою нарахованої пені, що не сплачена в установлені строки, є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, зокрема, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що сума заборгованості з плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 67 404,13 грн. та пені у розмірі 1559,92 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується обліковою карткою відповідача за даним платежем, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, є правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно відсутності у нього податкового боргу із плати за землю з підстав того, що він не є платником орендної плати.

Як зазначалось вище, позивачем самостійно визначене грошове зобов'язання з даного виду податку у податкових деклараціях з плати за землю

У відповідності до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відтак, дана суму грошового зобов'язання є самостійно узгодженою платником податків, а тому у зв'язку з її несплатою набула статусу податкового боргу.

Крім того, відповідач у відповідності до ст. 269 Податкового кодексу України є платником такого виду податку як плата за землю, оскільки є землекористувачем.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільвер" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 р. в справі № 2а/0570/22264/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2012 р. в справі № 2а/0570/22264/2011 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільвер" про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Бишов М.В.

Сіваченко І.В.