Постанова

від 26.07.2012 по справі 5011-48/2206-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2012 № 5011-48/2206-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Алданової С.О.

Андрієнка В.В.

при секретарі Коваленко В.С.

за участю представників:

позивача - Білецький Д.О.;

відповідача - Якимова І.І.;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного виробничо - торгівельного підприємства «Гостинний двір»

на рішення господарського суду м. Києва від 28.03.2012

у справі № 5011-48/2206-2012 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Спеціальне науково - реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство «Укрреставрація»

до Приватного виробничо - торгівельного підприємства «Гостинний двір»

про розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 Публічне акціонерне товариство «Спеціальне науково - реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство «Укрреставрація» (далі - позивач) звернулось з позовом до Приватного виробничо - торгівельного підприємства «Гостинний двір» (далі - відповідач) про розірвання охоронно-орендного договору № 1 на використання приміщень пам'ятника архітектури від 09.08.1994, укладеного між Орендним підприємством «Укрреставрація» і Кафе-бар «Гостинний двір», та зобов'язання звільнити приміщення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5011-48/2206-2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-48/2206-2012 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 28.03.2012 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 5011-48/2206-2012, а розгляд призначено на 31.05.2012.

В засіданнях суду 31.05.2012 та 17.07.2012 оголошувалися перерви.

На адресу суду 26.07.2012 від представника відповідача надійшли клопотання про призначення у справі будівельно - технічної експертизи та технічної експертизи документів.

Колегія суддів вважає зазначені клопотання необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять достатню кількість доказів для вирішення даного спору по суті без залучення спеціалістів зі спеціальними знаннями.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

18.03.1994 між Фондом державного майна України та Орендним підприємством «Укрреставрація» (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація») (далі - позивач) було укладено договір оренди № 149, відповідно до якого з метою найбільш ефективного використання державного майна Фонд державного майна України передав, а Товариство прийняло в оренду будівлю-пам'ятку архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433,0 кв. м. з правом передачі його в суборенду, що підтверджується актом прийому-передачі (додаток № 2 до договору).

09.08.1994 між позивачем (орендодавець) та Кафе-баром «Гостинний двір» (після правонаступництва - Приватне виробничо-торгівельне підприємство «Гостинний двір») (далі - відповідач, орендар) було укладено охоронно-орендний договір № 1 на використання приміщень пам'ятника архітектури (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець здає, а орендар приймає в орендне користування приміщення площею 1 168,6 кв. м. в будинку пам'ятника архітектури «Гостинний двір» за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 4, для використання приміщень цього пам'ятника під кафе (п. 1.1 Договору).

Пунктами 6.1, 6.2 Договору сторони погодили, що договір укладений на строк двадцять п'ять років. Строк дії договору від 01.08.1994 по 01.08.2019.

Відповідно до п. 5.2 Договору договір оренди припиняється достроково за ініціативою однієї із сторін за рішенням суду або арбітражного суду у разі невиконання однією з сторін своїх зобов'язань та інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором найму (оренди) (ст. 759 ЦК України), за умовами якого наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах виконання укладеного між сторонами договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом технічного огляду пам'ятника архітектури при передачі його в оренду (використання) від 09.08.1994.

20.12.2010 робочою групою Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву було проведено перевірку на предмет наявності, стану та ефективності використання державного майна - будівлі «Гостинний двір» за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 4, переданої в оренду Товариству за договором оренди від 18.03.1994 № 149, про що було складено відповідну довідку, затверджену 21.12.2010 (далі - Довідка).

Відповідно до Довідки в ході перевірки було встановлено, що відповідачем без погодження з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву проведено зміну об'єкта оренди шляхом його перепланування, а також встановлено, що об'єкт оренди використовується відповідачем під ресторан, розміщення магазину «Лінджерес» з продажу жіночого одягу та білизни та розміщення офісу.

Листом № 41 від 15.02.2012 позивач попередив відповідача про необхідність звільнення орендованого приміщення у зв'язку із проведенням капітального ремонту (реконструкції) будівлі «Гостинний двір».

Листом від 09.03.2012 відповідач повідомив позивача про незгоду із звільненням орендованого приміщення та вказував на самостійне проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні.

Спір у даній справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для розірвання Договору та зобов'язання відповідача звільнити об'єкт оренди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на природу спірних правовідносин, положення п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 4 Прикінцевих положень ГК України, до таких відносин підлягають застосуванню в т.ч. положення ст. 651 ЦК України, а також Закон України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки спірне майно є державною власністю та правовідносини оренди тривають після прийняття Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підставою для розірвання Договору оренди позивач вважає використання відповідачем об'єкту оренди не за його призначенням, здійснення останнім перепланування об'єкту оренди за відсутності відповідного дозволу та проведення самовільного ремонту.

Відповідно до ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що орендар бере на себе повну відповідальність за збереження орендованих приміщень пам'ятника архітектури і зобов'язується використовувати приміщення виключно у відповідності з п. 1.1 цього договору і встановленого для них режиму використання, передбаченому в акті.

Відповідно до приписів п. п. б), в) п. 2.6 Договору орендар зобов'язаний: тримати в благоустройному вигляді територію ділянки охоронної зони навколо пам'ятника, а також нічого не прибудовувати до орендованого будинку пам'ятника і нічого не переробляти як зовні так і всередині нього, без спеціального дозволу орендодавця; не проводити без дозволу орендодавця ніяких робіт щодо побілки і пофарбування стін, покритих живописом, а також робіт щодо відновлення і ремонту живопису, ліплення і речей внутрішнього устаткування, які є творами мистецтва.

Сторонами було погоджено в п. 1.1 Договору цільове призначення об'єкту оренди «під кафе» та обов'язок відповідача по використанню об'єкту оренди виключно за наведеним призначенням. Крім того, передбачено можливість проведення відповідачем будь-яких змін (перепланувань) об'єкту оренди лише за наявності відповідного дозволу орендодавця.

Разом з тим, з матеріалів справи, а саме, наявної в матеріалах справи Довідки вбачається, що відповідачем всупереч встановлених умов Договору здійснюється використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням, а саме: під розміщення магазину «Лінджерес» з продажу жіночого одягу та білизни та розміщення офісу, а також здійснено його перепланування, проведення ремонтних робіт, що також підтверджується в листі відповідача від 09.03.2012.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріали справи містять належні докази порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо використання об'єкта оренди за цільовим призначенням, що відповідачем в свою чергу не спростовано.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи, колегія суддів вважає, що позивачем доведено підстави для розірвання охоронно - орендного договору № 1 від 09.08.1994.

Положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Оскільки з припиненням дії Договору відповідач втрачає статус орендаря, належних доказів щодо підтвердження права користування спірним орендованим приміщенням матеріали справи не містять, то вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване за Договором приміщення є правомірною та обґрунтованою.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 28.03.2012.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного виробничо - торгівельного підприємства «Гостинний двір» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-48/2206-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-48/2206-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Алданова С.О.

Андрієнко В.В.