Постанова

від 31.07.2012 по справі 5015/2463/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

31.07.12 Справа № 5015/2463/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника - з'явилися,

позивача - з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2, с.Зимна Вода Пустомитівського району

на ухвалу господарського суду Львівської області від 18.06.2012 року в частині забезпечення позову, суддя Козак І.Б., у справі №5015/2463/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт Авангард», м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», м.Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, с.Зимна Вода Пустомитівського району

про визнання недійсними нової редакції статуту та рішення загальних зборів товариства,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 18.06.2012 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Авангард" про забезпечення позову на підставі ст.ст.66,67 ГПК України шляхом заборони Управлінню державної реєстрації Львівської міської ради та усім Державним реєстраторам Управління державної реєстрації Львівської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», які відображенні в рішенні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок» від 04.03.2010 року, оформлені протоколом від 04.03.2010 року №01, зокрема щодо зміни керівника. Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі скаржник (третя особа без самостійних вимог) просить ухвалу місцевого господарського суду в частині вжиття заходів забезпечення позову скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права, апелюючи тим, що місцевим судом не взято до уваги вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України №13, згідно якої заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачами вимогами та вжиті в межах предмету позову та не повинні порушувати права інших учасників товариства. Вжитими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу. Судом не з'ясовано чи дійсно має місце порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача в даній справі і чи існує зв'язок для вжиття таких заходів забезпечення позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні скарги третьої особи та залишити ухвалу суду першої інстанції в частині забезпечення позову без змін, мотивуючи тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 16 липня 2012 року по даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено, проте, рішення суду оскаржене, а отже не відпали підстави для забезпечення цього ж позову.

Вважають, що апелянт не довів зв'язку між винесеним рішенням Франківського районного суду м.Львова від 17.05.2012 року, яким його поновлено на роботі, та заходами забезпечення позову щодо заборони Державному реєстратору здійснювати будь-які реєстраційні дії про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», які відображенні в рішенні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок» від 04.03.2010 року, оформлені протоколом від 04.03.2010 року №01, зокрема щодо зміни керівника. Окрім того, виконання рішення суду про поновлення апелянта на посаді директора повинно відбутися у відповідності до вимог закону -рішенням загальних зборів товариства. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення діяльності товариства. Директор, який буде здійснювати керівництво порушить і корпоративні права позивача, що володіє 50% часткою в товаристві.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, клопотанням від 23.07.2012 року просив розгляд справи відкласти, що свідчить про те, що належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи. Після відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи в судове засідання не з'явився, ухвалою суду від 23.07.2012 року повідомлений про час і місце слухання справи. З врахуванням строків розгляду справи і відсутності представника відповідача без поважних причин, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Подана заява апелянта в судовому засідання про виправлення помилки в процесуальних документах апеляційного суду щодо зазначення апелянта як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до ухвали господарського суду Львівської області від 25.06.2012 року ОСОБА_2 залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до порушення апеляційного провадження в справі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Привокзальний ринок»від 04.03.2010 року, оформленого протоколом від 04.03.2010 року № 01 з усіх питань порядку денного, а також визнання недійсною нової редакції статуту ТзОВ «Привокзальний ринок», затвердженої вказаним рішенням загальних зборів та зареєстрованої Державним реєстратором Управління державної реєстрації Львівської міської ради 22.03.2010 року за №14151050009006719.

Відповідно рішенням зборів, що оскаржується вирішено питання щодо скасування в товаристві посади голови та припинення повноважень голови товариства ОСОБА_3, внесення змін в структуру виконавчого органу управління товариством - дирекції та затвердження її складу, затвердження кількісного складу ревізійної комісії, затвердження положення про наглядову раду, про дирекцію та про ревізійну комісію, а також затвердження нової редакції статуту.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 вказаного Кодексу, зокрема, позов може забезпечуватися шляхом встановлення заборони відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог.

Аналогічна позиція передбачена п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року, згідно якого господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З врахуванням предмету спору і вжитих судом заходів забезпечення позову вбачається, що суд безпідставно заборонив Управлінню державної реєстрації Львівської міської ради та усім Державним реєстраторам Управління державної реєстрації Львівської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», які відображені в рішенні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок» від 04.03.2010 року, оформлені протоколом від 04.03.2010 року №01, зокрема щодо зміни керівника, до вирішення даного спору по суті.

При здійсненні оцінки доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, судом першої інстанції не враховано обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Привокзальний ринок»від 04.03.2010 року, оформленого протоколом від 04.03.2010 року № 01 з усіх питань порядку денного, яким вирішено питання щодо скасування в товаристві посади голови товариства та припинення повноважень голови товариства ОСОБА_3, внесення змін в структуру виконавчого органу управління товариством -дирекції та затвердження її складу, затвердження кількісного складу ревізійної комісії, затвердження положення про наглядову раду, про дирекцію та про ревізійну комісію, а також затвердження нової редакції статуту, що свідчить про відсутність зв'язку між предметом позову та обраним заходом забезпечення позову. Згідно з п.47 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співрозмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Суд першої інстанції заборонив Управлінню державної реєстрації Львівської міської ради та усім Державним реєстраторам Управління державної реєстрації Львівської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», які відображенні в рішенні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок» від 04.03.2010 року, оформлені протоколом від 04.03.2010 року №01, зокрема щодо зміни керівника, проте не врахував, що позивач не заявляв вимоги про визнання недійсними будь-яких змін та доповнень до статутних документів товариства.

Окрім того, вживаючи заходи до забезпечення вимог позивача, суд першої інстанції не врахував, що при визнанні недійсними актів, зокрема, рішення загальних зборів, установлюється факт відповідності цього акта вимогам законодавства і наявність порушення прав позивача та не встановлюється обов'язок відповідача вчиняти певні дії чи інших осіб. При цьому, наслідком визнання акта недійсним є втрата цим актом обов'язкового характеру для осіб, яким він був адресований. Водночас, визнання недійсним рішення не потребує видачі наказу, а відтак, навіть за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчиненню жодних дій стосовно його виконання, оскільки визнаний недійсним судом акт, втрачає силу з дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, судом першої інстанції порушено вимоги статті 66 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності та обґрунтованості підстав застосування заходів до забезпечення позову, які є обов'язковою умовою їх застосування. Твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Судом першої інстанції також не враховано того факту, що вжиті ухвалою про забезпечення позовних вимог оскаржувані заходи (заборона Управлінню державної реєстрації Львівської міської ради та усім Державним реєстраторам Управління державної реєстрації Львівської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», які відображенні в рішенні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок» від 04.03.2010 року, оформлені протоколом від 04.03.2010 року №01, зокрема щодо зміни керівника) призвели до невиконання рішення Франківського районного суду м.Львова від 17.05.2012 року та ухвали від 01.06.2012 року щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді директора ТзОВ «Привокзальний ринок», які передбачають обов'язок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відповідним державним реєстратором (за змістом ухвали суду від 01.06.2012 р. про роз'яснення змісту рішення про поновлення на роботі апелянта). Ці судові рішення допущенні судом до негайного виконання, тобто набули законної сили до винесення судом першої інстанції ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до вимог норм процесуального права ст.101 ГПК України суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному об'ємі. А тому заперечення позивача, що апелянтом не наведено порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального законодавства не знайшло підтвердження в апеляційному суді.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, за відсутності однозначного встановлення обставин, які давали б підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення у даній справі, які б доводили ці обставини -є необґрунтованим.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101, 103, 106 ГПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 18.06.2012 року в справі за №5015/2463/12 в частині вжиття заходів забезпечення позову: зоборони Управлінню державної реєстрації Львівської міської ради та усім Державним реєстраторам Управління державної реєстрації Львівської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок», які відображенні в рішенні загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Привокзальний ринок» від 04.03.2010 року, оформлені протоколом від 04.03.2010 року №01, зокрема щодо зміни керівника -скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повний текст постанови виготовлено 31.07.2012р.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко