Ухвала

від 23.05.2012 по справі 2а-13356/11/6/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13356/11/6/0170

23.05.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Рузова А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 02.02.12 по справі № 2а-13356/11/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Оріон" (вул. Кооперативна, 1а,Первомайське,Первомайський район, Автономна Республіка Крим,96300)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.02.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000132301 від 27.05.2011 року та №0000142301 від 27.05.2011 року.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Оріон»3,40 грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.02.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Разом з апеляційною скаргою заявником апеляційної скарги було надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак з урахуванням той обставини, що фактично процесуальний строк для подання апеляційної скарги заявником пропущений не був, Севастопольським апеляційним адміністративним судом було відкрито апеляційне провадження без попереднього вирішення питання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.05.2011 року Красноперекопською ОДПІ в АР Крим було складено акт № 556/23-4/19008168 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія «Оріон»ЄДРПОУ 19008168 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з КП «Альянс»(код ЄДРПОУ 32468182) за листопад 2010р. та ПП «Пан-буд»(код ЄДРПОУ 37081614) за грудень 2010 року.

Згідно з висновком вказаного акту перевіркою встановлено, що ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія «Оріон»в порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, що спричинило зниження податку на прибуток у сумі 79239,25 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. занизило ПДВ на загальну суму 63392,00 грн. у т.ч. за листопад 2010 року у сумі 47480,00 грн. та за грудень 2010 року у сумі 15911,83 грн..

В зв'язку з чим, податковим органом на ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія «Оріон»були нараховані до сплати в бюджет додаткові податкові зобов'язання у сумі 15848,00 грн.

На підставі акту перевірки від 19.05.2011 року № 556/23-4/19008168 Красноперекопською ОДПІ в АР Крим було прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000132301 від 27.05.2011 року та №0000142301 від 27.05.2011 року, якими ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія «Оріон»було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79240,00 грн., де 63392,00 грн. основний платіж, 15848,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 99048,25грн., де 79239,25 грн. основний платіж, 19809,00 грн. штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2010 року ТОВ «РБК «Оріон»укладено договори підряду по об'єктам, в яких виступив підрядником, а саме: поточний ремонт територіального центру в смт. Первомайске, договір № 30 від 18 листопада 2010 року.; капітальний ремонт житлового приміщення в смт. Первомайске, договір № 32 від 29 листопада 2010 року; поточний ремонт приміщень УПСЗН Джанкойської РДА, договір № 4807-R1-01-15.2 від 10 грудня 2010 року; поточний ремонт приміщень Роздольненської РДА, договір № 4807-R1-01-21.2 від 08 листопада 2011 року.; капітальний ремонт приміщень УПСЗН Первомайської РДА, договір № 4807-R1-01-22.2 від 15 листопада 2011 року; поточний ремонт Красноперекопського відділення ПАТ «Райффайзен банк «Аваль», договір № 27 від 03 грудня 2010 року.

Для виконання зобов'язань по договорам, позивачем були закуплені будівельні матеріали, в тому числі і у ПП «Пан-буд», що підтверджується накладними № 784 від 08.12.2010р. та № 809 від 16.12.2010р на загальну суму 79559,19грн. в т.ч. ПДВ -15911,83грн.

Виконані з використанням вказаних матеріалів роботи були здані замовникам та відображені у бухгалтерському обліку та у податковій звітності позивача.

Крім того, доставка матеріалів зі складу ПП «Пан-буд»(м.Сімферополь, вул.Монтажна, 10-г) по об'єктам проводилась автотранспортом ТОВ «РБК «Оріон», що підтверджується маршрутними листами з вказаними маршрутами руху та списання ПММ, наданими до перевірки.

Оплата отриманих матеріалів: на 01.12.2010р дебіторська заборгованість по ПП «Пан-Буд»склала 23944,49грн; платіжне доручення від 02.12.2010р. №133 - 29000,00грн; і платіжне доручення від 13.12.2010р. №145 - 14000,00грн. У зв'язку з тим, що об'єкти бюджетної сфери, і матеріали були оплачені замовниками в травні 2011 року на 01.01.2011 року виникла кредиторська заборгованість в сумі 28476,53грн

Матеріали, отримані у постачальників, передавались для виконання робіт по об'єктам матеріально відповідальній особі, та в подальшому, на підставі норм витрат матеріалів Ф-29, списувались.

Роботи по цим об'єктам виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами (актами КБ-2, КБ-3, актами прийомки виконаних робіт, листами-відзивами замовників).

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку зі значним ростом об'ємів робіт у листопаді-грудні 2011 року в ТОВ «РБК «Оріон»виникли труднощі з виконанням взятих на себе зобов'язань перед замовниками. Тому, позивачем до виконання робіт була долучена субпідрядна організація, а саме КП «Альянс», по об'єктам :

- «Капітальний ремонт даху Гвардійської ЗШ»по договору №32 від 8.10.2010р. між ТОВ «РБК «Оріон»з Відділом освіти Первомайської РДА;

- «Капітальний ремонт ділянки дороги с.Вогні розв'язка на райцентр»по договору №СР-W-1000250-KFW між ТОВ «РБК «Оріон»і Агенцією з впровадження МП №10-01-39-002.

Між ТОВ «РБК «Оріон»та КП «Альянс»були укладені договори № 37\1935 від 11.10.2010р. та № 38\1936 від 14.10.2010р., згідно яких КП «Альянс»взяло на себе виконання робіт на таких об'єктах з використанням своїх матеріалів та трудових ресурсів. Загальна вартість робіт: по договору №37\1935 - 105778,00грн., по договору №38\1936 - 338836,80грн.

КП «Альянс»виконано свої зобов'язання у повному обсязі, що підтверджується Актами приймання виконаних робіт. В свою чергу ТОВ «РБК «Оріон»здано виконані роботи Замовникам, що також підтверджено відповідними документами, фотографіями та листами Замовників, що підтверджується платіжними дорученнями №101 від 14.10.2010р; №110 від 08.11.2010р.; №118 від 15.11.2010р.

Об'єм робіт, виконаний ТОВ «РБК «Оріон»згідно декларації з ПДВ та реєстру податкових накладних відображено у податковій звітності.

Крім того, податкова звітність за перевіряє мий період, статутні документи, докази статусу платника ПДВ ПП «Пад-Буд»так і в його контрагентів ПП «Родіна XXI»та ПП «Фрегат XXI», договір оренди складу, копія податкової звітності, копія ліцензії на здійснення господарської діяльності, статутні документи підтверджують статус платника ПДВ.

Таким чином, безпідставні висновки Красноперекопської ОДПІ в АР Крим, що товар від контрагенту не отримувався та не використовувався у господарській діяльності Позивача.

Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість"об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважаласья дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вказано, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином, отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно з положеннями п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права підприємства на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку лише після отримання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Судом встановлено, що контрагенти КП «Альянс»та ПП «Пан-буд»були зареєстрованими суб'єктами господарювання, не перебували у стадії банкрутства, і мали чинним статусом платників податку на додану вартість, що дає підстави для висновку про те, що спірні суми ПДВ віднесені позивачем до податкового кредиту відповідно до приписів п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних, які відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, ТОВ «РБК «Оріон»обґрунтовано була віднесена на податковий кредит сума податку на додану вартість у розмірі 63392,00 гривень у листопаді та грудні 2010 року, і відповідно саме ця сума була включена в декларацію з податку на додану вартість.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Вичерпний перелік витрат, які не можуть бути віднесені до складу валових витрат, зазначено у п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отже спірні витрати до цього переліку не відносяться.

При цьому, відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Разом з тим, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В п.п. 5.3.9 ст. 5 та ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

Разом з тим, відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

ТОВ «РБК «Оріон»має первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які надавалися ревізорам для перевірки.

На підставі наведеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132301 від 27.05.2011 року та №0000142301 від 27.05.2011 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.12р. по справі № 2а-13356/11/6/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.12р. по справі № 2а-13356/11/6/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва