Постанова

від 23.07.2012 по справі 2379/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 липня 2012 р. №2а - 2379/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю представника позивача - Марченко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Енергія Україна" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Енергія Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000662305, від 17.01.2012 року №0000672305, від 17.01.2012 року №0000682305, від 17.01.2012 року №0000692305.

Ухвалою суду від 15.05.2012 року, яка занесена до журналу судового засідання, на підставі ст. 55 КАС України проведено заміну відповідача на його правонаступника - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі висновків акту перевірки позивача від 30.12.2011 року №6417/2305/33677207 щодо порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.п.138.2 ст.138 ПК України, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України. Підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань є висновок відповідача про нереальність здійснення ТОВ "Промспец Консалтинг" господарської діяльності за перевіряємий період. Позивач вказав, що висновки акту є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначена позиція спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Від представника відповідача - Піскун Н.В. надійшли письмові заперечення, в яких представник просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на акти перевірок ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо контрагента ТОВ "Промспец Консалтинг" та зазначила, що наведені дані свідчать, що ТОВ "Промспец Консалтинг" має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності.

Представник позивача Марченко Д.Ю. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Представник відповідача - Суббота Т.М. особисто була повідомлена про дату судового засідання (т. 2 а.с.237). Причини неприбуття представника відповідача суду не відомі, клопотань та заяв від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Енергія Україна" (далі - ТОВ "Група Енергія Україна") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.10.2005 року №14801020000015819 (т.1 а.с.42), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС як платник податків, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.43-44).

Видами діяльності ТОВ "Група Енергія Україна" є посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, оптова торгівля електропобутовими приладами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, діяльність автомобільного вантажного транспорту, що не заперечувалось сторонами.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Група Енергія Україна" (код 33677207) щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Промспец Консалтинг" (код 37091549) за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р.

За результатами перевірки складений акт від 30.12.2011 року №6417/2305/33677207 (т.2 а.с.80) щодо порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.п.138.2 ст.138 ПК України, в наслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 5518,00 грн., заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 266567,00 грн., в тому числі за ІV кварталі 2010 року на суму 125281,00 грн., за І квартал 2011 року на суму 116316,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 23472,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 1498,00 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України, в наслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 216307,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року - 74384,00 грн., за листопад 2010 року -12006,00 грн., за лютий 2011 року - 89218,00 грн., за березень 2011 року - 17669,00 грн., за квітень 2011 року - 21547,00 грн., за червень 2011 року - 193,00 грн., за липень 2011 року - 340,00 грн., за серпень 2011 року - 412,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 538,00 грн.

Також, позивачу зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок-23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за вересень 2011 року на суму 12,00 грн.

За виявленими порушеннями відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 17.01.2012 року №0000662305, про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5518,00 грн. (т.1 а.с.11);

- від 17.01.2012 року №0000672305, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 266567,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 31321,25 грн. (т.1 а.с.12);

- від 17.01.2012 року №0000682305, про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12,00 грн. (т.1 а.с.13);

- від 17.01.2012 року №0000692305, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 216307,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21921,00 грн. (т.1 а.с.14).

Як вбачається з акту перевірки від 30.12.2011 року №6417/2305/33677207 (т.2 а.с.80), підставою для встановлення порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.п.138.2 ст.138 ПК України, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України та для нарахування позивачу грошових зобов'язань є нереальність здійснення ТОВ "Промспец Консалтинг" господарської діяльності за перевіряємий період, з посиланням на інформацію від ДПІ у Жовтневого району м.Харкова, а саме акти перевірки: від 10.03.2011 року №349/23-03-05/37091549, від 07.03.2011 року №546/23-03-05/37091549, від 01.06.2011 року №1253/15-05-14, від 30.06.2011 року №1482/23-02-05/37091549, від 07.11.2011 року №219/23-03-05/37091549, від 13.09.2011 року №10/23-02-09/37091549, від 07.10.2011 року №61/23-03-05/37091549, від 21.10.2011 року №112/23-03-05/37091549.

В акті зазначено, що господарська діяльність ТОВ "Промспец Консалтинг" має ознаки нереальності, через що відповідачем встановлено порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених постачальниками та покупцями.

Таким чином, відповідачем на підставі зазначених актів ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова зроблені висновки щодо заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 216307,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року - 74384,00 грн., за листопад 2010 року -12006,00 грн., за лютий 2011 року - 89218,00 грн., за березень 2011 року - 17669,00 грн., за квітень 2011 року - 21547,00 грн., за червень 2011 року - 193,00 грн., за липень 2011 року - 340,00 грн., за серпень 2011 року - 412,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 538,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 5518,00 грн., заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 266567,00 грн., в тому числі за ІV кварталі 2010 року на суму 125281,00 грн., за І квартал 2011 року на суму 116316,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 23472,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 1498,00 грн.

Також, позивачу зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок-23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за вересень 2011 року на суму 12,00 грн.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ "Група Енергія Україна", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Група Енергія Україна" (покупець) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 01.10.2010 року №Б/Н (т.1 а.с.51) та додаткова угода (т.1 а.с.53) щодо продажу ТМЦ - комплектуючих виробів для електротехніки (конденсатори, підшипники, контакти, часова пружина, обойма, вантаж 061 та інше). Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображені у рахунках-фактури. Право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент фактичної передачі товару продавцем - покупцю, про що свідчить підпис у товарній накладній.

Згідно п.3 вказаного договору - відвантаження товару відбувається за рахунок ТОВ "Група Енергія Україна", а ТОВ "Промспец Консалтинг" зобов'язується повідомляти покупця щодо відвантаження товару по телефону або факсу у 3-х денний строк. Відвантаження товару проходить по довіреності на право отримання ТМЦ, оформленою належним чином та завіреною покупцем. У випадку централізовано-кільцевого постачання - видача ТМЦ проходить продавцем без довіреності у порядку, передбаченому Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження інструкції про порядок реєстрації, виданих, повернених довіреностей на отримання цінностей".

На виконання умов договору ТОВ "Група Енергія Україна" прийняла товар, що підтверджується рахунками-фактури та видатковими накладними, сплативши його вартість, що підтверджується виписками із банку, а ТОВ "Промспец Консалтинг" виписало податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором товарів, які занесені до реєстру отриманих податкових накладних.

Вищевказані документи знаходяться в матеріалах справи, а саме: т.1 а.с.54-92, т.2 а.с.17-60.

Крім того, позивачем надані оборотно-сальдові відомості по рахункам 281, 631, бухгалтерська довідка щодо відсутності залишків придбаних у ТОВ «Промспец Консалтинг»ТМЦ на складі (т.2 а.с.200-211), що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Фактичне здійснення перевезення товару підтверджується наданим договором щодо надання транспортних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між позивачем (замовник) та ТОВ "Афаліна" (виконавець) (т.1 а.с.93), копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідченням водія ОСОБА_5, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.94-109), оригінали яких оглянуто судом у судовому засіданні.

Крім того, позивачем наданий договір оренди складського приміщення від 04.01.2011 року №10 (т.1 а.с.46), укладений між ПАТ "Електромашина" (орендодавець) та ТОВ "Група Енергія Україна" (орендар) щодо прийняття у оплатне користування нежитлове складське приміщення за адресою - м. Харків, вул. Муранова, 106 на території ПАТ "Електромашина".

Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, отриманні товари за договором від 01.10.2010 року №Б/Н (т.1 а.с.51) позивачем далі були використані у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами купівлі-продажу та придбання матеріалів у позивача, як продавця та комісіонера та ПАТ "Електромашина", як покупця та комітента, (т.1 а.с.110-117), первинними документами з ПАТ "Електромашина", ФОП ОСОБА_6 ТОВ "Транссєрвіс", ВАТ "Електромотор", а саме: специфікаціями, видатковими накладними, довіреностями, податковими накладними, виписками із банку (т.1 а.с.118-249, т.2 а.с.1-60).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Промспец Консалтинг", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України та відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, які діяли на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг".

На час укладання та виконання договору ТОВ "Промспец Консалтинг" було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, ТОВ "Промспец Консалтинг" виконав свої зобов'язання за договором від від 01.10.2010 року №Б/Н, а ТОВ "Група Енергія Україна" прийняв товар за цим договором, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у ТОВ "Промспец Консалтинг" в розмірі сумі 216307,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року - 74384,00 грн., за листопад 2010 року -12006,00 грн., за лютий 2011 року - 89218,00 грн., за березень 2011 року - 17669,00 грн., за квітень 2011 року - 21547,00 грн., за червень 2011 року - 193,00 грн., за липень 2011 року - 340,00 грн., за серпень 2011 року - 412,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 538,00 грн.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем у повному обсязі.

Згідно п.10.2 ст.10 наведеного закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем на суму бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачемп.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Крім того, правовідносини щодо нікчемності правочинів врегульовано ст.228 Цивільного кодексу України, зі змісту якої вбачається, що з 01.01.2011 р. законодавцем виключено правочини, які укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів та віднесено такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ належать до компетенції судових органів.

Судом встановлено, що договір від 01.10.2010 року між ТОВ "Група Енергія України" та ТОВ "Промспец Консалтинг" у встановленому законом порядку недійсним визнаний не був.

Крім того, порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.2001, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, у п.5.3 - п.5.8 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат. В пунктах 5.3 - 5.8 вказаного Закону відсутні норми, які б визначали неможливість віднесення до складу валових витрат вартості послуг по ремонту обладнання.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Статтею 138 ПК України, зокрема, встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів до складу валових витрат є наявність зв'язку ТМЦ з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких ТМЦ повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Таким чином, судом встановлено, що придбані товари у ТОВ "Промспец Консалтинг" у подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності та вказані операції відповідають видам діяльності ТОВ "Група Енергія України", встановлених у ході перевірки.

Відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку суб'єкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання товарів для використання у власній господарській діяльності, судом встановлено правомірність віднесення витрат на придбання ТМЦ у ТОВ "Промспец Консалтинг" до складу валових витрат позивача на підставі первинних документів.

Відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, п.п.138.2 ст.138 ПК України.

Посилання відповідача на висновки актів від ДПІ у Жовтневого району м.Харкова, а саме акти перевірки: від 10.03.2011 року №349/23-03-05/37091549, від 07.03.2011 року №546/23-03-05/37091549, від 01.06.2011 року №1253/15-05-14, від 30.06.2011 року №1482/23-02-05/37091549, від 07.11.2011 року №219/23-03-05/37091549, від 13.09.2011 року №10/23-02-09/37091549, від 07.10.2011 року №61/23-03-05/37091549, від 21.10.2011 року №112/23-03-05/37091549 оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року (т.2 а.с.212) - адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі. Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова за №189 від 25.02.11 "На проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" (код за ЄДРПОУ 37091549)". Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг" (код за ЄДРПОУ 37091549) з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 по 31.12.2010 на підставі якої був складений акт перевірки від 10.03.2011 за №349/23-03-05/37091549 про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" (код за ЄДРПОУ 37091549) за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010.

Вказана постанова набула законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 року (т.2 а.с.220).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року (т.2 а.с.223) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування наказів та визнання неправомірними дій - задоволено в повному обсязі. Скасовано Наказ від 24.03.11 за №289 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Скасовано Наказ від 16.06.11 за №692 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Скасовано Наказ від 06.05.11 за №525 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Визнані неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.01.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 07.04.2011 року за № 546/18-011/37091549. Визнані неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 31.03.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 01.06.11 за № 1253/15-05-14/37091549. Визнані неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) з питань дотримання щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.11 по 30.04.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 30.06.2011 року за № 1482/15-05-14/37091549.

Вказана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року (т.2 а.с.232).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Промспец Консалтинг" персоналу, основних фондів виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ "Група Енергія України" та ТОВ "Промспец Консалтинг" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000662305, від 17.01.2012 року №0000672305, від 17.01.2012 року №0000682305, від 17.01.2012 року №0000692305 прийняті відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Державного бюджету України фактично понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Енергія Україна" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова від 17.01.2012 року №0000662305, від 17.01.2012 року №0000672305, від 17.01.2012 року №0000682305, від 17.01.2012 року №0000692305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Енергія Україна" (61051, м.Харків, вул.Олексіївська, 14/б, пр.Леніна, 9) судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 27.07.2012 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко