Ухвала

від 05.11.2008 по справі 16/89пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА         

05

листопада 2008 р.                                                                                  

№

16/89пн 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

Божок

В.С. -головуючого,

Костенко

Т.Ф., Коробенко

Г.П.

розглянувши

матеріали  касаційної скарги

Суб?єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на

постанову

Луганського

апеляційного господарського суду від 21.08.2008

у

справі

господарського

суду Луганської області

за

позовом

Дочірного

підприємства "Центральний ринок м. Сєверодонецька" Луганської

обласної спілки споживчих товариств

до

1.Суб?єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, 2.Суб?єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, 3.Суб?єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, 4.Суб?єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

про

усунення

перешкод в користуванні земельною ділянкою.

ВСТАНОВИВ:

Подана

касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського

процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно

до п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України

касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до

скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у

встановленому порядку і розмірі.

Відповідно

до пп. “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України  “Про державне мито” із апеляційних та

касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за

нововиявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується

50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в

першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 % ставки, обчисленої

виходячи з оспорюваної суми.

Підпунктом

“б” п. 2 ст.3 Декрету встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру

розмір мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доданий

до касаційної скарги меморіальний ордер №11 від 16.09.2008 не відповідає

вказаним вимогам, оскільки він свідчить про сплату скаржником державного мита в

сумі 21,25 грн. Таким чином, зазначений меморіальний ордер не є доказом сплати

держмита у встановленому порядку і розмірі.

Крім

того, відповідно до вимог статті 1111 Господарського процесуального

кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у

справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони

відсутні.

Суб?єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звертаюсь до Вищого

господарського суду з касаційною скаргою від 20.09.2008 на постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 21.08.2008 не надав належних

доказів направлення копії касаційної скарги відповідачам - СПД ФО ОСОБА_2, СПД

ФО ОСОБА_3 та СПД ФО  ОСОБА_4

Неповідомлення

сторони у справі про подання касаційної скарги порушує процесуальні права цієї

сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42,

43 Господарського процесуального кодексу України.

Отже,

відсутність доказів повідомлення сторін у справі про подання касаційної скарги

та сплати держмита у встановленому порядку і розмірі є підставою для повернення

касаційної скарги.

Після

усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї

статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в

загальному порядку.

На

підставі викладеного, керуючись статтями 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну

скаргу суб?єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 21.08.2008 у справі № 16/89пн

повернути скаржнику.

Головуючий                                                                 

В.С. Божок

Судді                                                                           

Т.Ф. Костенко

        Г.П. Коробенко