Ухвала

від 06.07.2012 по справі 2а/1270/1573/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року справа №2а/1270/1573/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1573/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій незаконними, скасування наказу №15-п від 06.01.2012р., скасування податкового повідомлення-рішення №0000182301 від 03.02.2012р., зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому позивач просило визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06 січня 2012 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року № 0000182301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 32458,75 грн.; визнати незаконними дії державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо проведення перевірки та складання акта від 23 січня 2012 року №104/23-34767594 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року; зобов'язати відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з даними, які наведені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року; зобов'язати відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» внесені відповідно до акта перевірки від 23 січня 2012 року № 104/23-34767594 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012р. частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 08 лютого 2012 року №0000182301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 32458,75 грн, у тому числі 25967,00 грн за основним платежем, 6491,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 324 грн 58 коп.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що угоди позивача з його контрагентами ПП «Квалітет Компані» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» є нікчемними та порушують публічний порядок. У підприємств контрагентів позивача відсутні умови для здійснення господарської діяльності.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» (ідентифікаційний код 34767594) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 29 січня 2007 року за №13831020000001946, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №049400, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16 лютого 2012 року №13067884 та довідка управління статистики у м. Сєвєродонецьку Головного управління статистики у Луганській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 30 січня 2007 року № 27 (т.с.1 а.с.183, 184, 185).

Як платник податків товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» перебуває на обліку у державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 30 січня 2007 року за № 22 (т.с.1 а.с.186).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 347675912149, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 березня 2007 року № 100029440 (т.с.1 а.с.187).

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 06 січня 2012 року № 15-п державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року, результати якої оформлено актом від 23 січня 2012 року № 104/23-34767594 (т.с.1 а.с.193, 195-201).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме, надано документальне підтвердження наявності таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (лист державної податкової адміністрації в Луганській області від 01 грудня 2011 року № 23471/7/23-706, лист Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 17 листопада 2011 року № 60284/23-220 про надіслання акта від 11 листопада 2011 року за № 803/23-35554567 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», код за ЄДРПОУ 35554567, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, акт від 11 листопада 2011 року за № 803/23-35554567 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», код за ЄДРПОУ 35554567, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, лист Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 25 листопада 2011 року № 39359/231-04 про надіслання акта від 14 листопада 2011 року за №1810/231/37288393 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані», код за ЄДРПОУ 37288393, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, акт від 14 листопада 2011 року за №1810/231/37288393 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані», код за ЄДРПОУ 37288393, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року (т.с.1 а.с.54-82; т.с.2 а.с.11-12, 12 зворотній бік, 13, 14-25).

У зв'язку з надходженням інформації про факти, що свідчать про можливі порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» податкового законодавства, державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області було направлено запити до позивача від 23 листопада 2011 року № 20356/23-104 та від 30 листопада 2011 року № 21035/23-104 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених господарських операцій з контрагентами - приватним підприємством «Квалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» (т.с.2 а.с.7, 8).

На обов'язкові запити органу державної податкової служби від 23 листопада 2011 року №20356/23-104 та від 30 листопада 2011 року №21035/23-104 про надання пояснень та їх документальних підтверджень товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів не надало письмових пояснень, а надало лише копії документів бухгалтерського та податкового обліку по фінансово-господарським операціям з контрагентами - приватним підприємством «Квалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» (т.с.2 а.с.7, 8, 9).

Колегія суддів вважає, що у податкового органу були правові підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для видання наказу від 06 січня 2012 року № 15-п «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.

При проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області дотримані вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України - товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» вручені копія наказу державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06 січня 2012 року № 15-п «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (т.с.1 а.с.39, 40).

Таким чином, дії державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року, результати якої оформлено актом від 23 січня 2012 року №104/23-34767594, цілком відповідають приписам підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984).

Згідно з пунктом 3 розділу I «Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок» Порядку №984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Дії державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо складання акта від 23 січня 2012 року №104/23-34767594 про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року цілком відповідають приписам пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України та пункту 3 розділу I «Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок» Порядку № 984.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних про визнання незаконними дій державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо проведення перевірки та складання акта від 23 січня 2012 року № 104/23-34767594 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року.

На підставі акта від 23 січня 2012 року №104/23-34767594 державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року № 0000182301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 32458,75 грн, у тому числі 25967,00 грн за основним платежем, 6491,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.с.1 а.с.37, 38).

Підставою для збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 32458,75 грн, у тому числі 25967,00 грн за основним платежем, 6491,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), став висновок позапланової невиїзної документальної перевірки про заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» за липень 2011 року податку на додану вартість на загальну суму 25967,00 грн внаслідок відображення у бухгалтерському та податковому обліку підприємства нікчемних правочинів, укладених із приватним підприємством «Квалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» (т.с.1 а.с.195-201).

За результатами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 08 лютого 2012 року № 0000182301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 32458,75 грн., у тому числі 25967,00 грн. - за основним платежем, 6491,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року №168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

18 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» та приватним підприємством «Квалітет Компані» укладений договір № 8 на постачання будівельно-технічної продукції (т.с.1 а.с.204-205).

В рамках здійснення господарсько-правових відносин за договором постачання будівельно-технічної продукції від 18 липня 2011 року №8 позивач отримав від приватного підприємства «Квалітет Компані» податкові та видаткові накладні від 18 липня 2011 року №224 на суму 40000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 6666,67 грн, від 18 липня 2011 року №225 на суму 43498,60 грн, у тому числі податок на додану вартість 7249,76 грн (т.с.1 а.с.206-209).

19 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» укладений договір №9 на виконання ремонтних робіт та 01 вересня 2011 року додаткова угода №1 до нього (т.с.1 а.с.210-211, 212).

В рамках здійснення господарсько-правових відносин за договором виконання ремонтних робіт від 19 липня 2011 року №9 та додаткової угоди до нього від 01 вересня 2011 року №1 позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» податкові накладні від 31 липня 2011 року №88 на суму 8501,40 грн, у тому числі податок на додану вартість 1416,90 грн, від 31 липня 2011 року №92 на суму 48000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 8000,00 грн, від 31 липня 2011 року №93 на суму 15800,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 2633,33 грн (т.с.1 а.с.224-226).

Також в рамках здійснення господарсько-правових відносин за договором виконання ремонтних робіт від 19 липня 2011 року №9 та додаткової угоди до нього від 01 вересня 2011 року №1 між товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» складені довідка про договірну ціну на ремонтні роботи пожежного водогону КС «Союз» Новопсковського ЛВУ МГ, що здійснюється у 2011 році, станом на 20 січня 2011 року, довідка про вартість виконаних ремонтних будівельних робіт за липень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, підсумкова відомість ресурсів за липень 2011 року, локальний кошторис № ІІ-1-1_1 на ремонт пожежного водогону КС «Союз» Новопсковського ЛВУ МГ станом на 20 січня 2011 року (т.с.1 а.с.213-223).

Податкові накладні від 18 липня 2011 року №№224, 225 та від 31 липня 2011 року №№88, 92, 93 включені товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року (т.с.1 а.с.191).

Оплата товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» отриманої від приватного підприємства «Квалітет Компані» будівельно-технічної продукції та виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» ремонтних робіт підтверджена банківськими виписками по рахунку (т.с.1 а.с.202).

Обставини використання товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» отриманої від приватного підприємства «Квалітет Компані» будівельно-технічної продукції та виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» ремонтних робіт у подальшій господарській діяльності підтверджені договором від 13 травня 2011 року за №110503682, укладеним товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на виконання ремонтних робіт, та документами, складеними в рамках виконання зазначеного договору - актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, довідкою про вартість виконаних ремонтних будівельних робіт за липень 2011 року, підсумковою відомістю ресурсів за липень 2011 року (т.с.1 а.с.227-235). Оплата дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» ремонтних робіт підтверджена банківськими виписками по рахунку (т.с.1 а.с.203).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року до складу податкового кредиту липня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» включено по господарським операціям із приватним підприємством «Квалітет Компані» податок на додану вартість в сумі 13916,44 грн, по господарським операціям із товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» податок на додану вартість в сумі 12050,23 грн, а разом 25966,67 грн (т.с.1 а.с.188-190).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, прийшов до вірного висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у липні 2011 року по фінансово-господарським операціям з приватним підприємством «Кавалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» із приватним підприємством «Квалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», що ґрунтуються на висновках акта Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 14 листопада 2011 року №1810/231/37288393 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані», код за ЄДРПОУ 37288393, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, та акта Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 11 листопада 2011 року за № 803/23-35554567 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», код за ЄДРПОУ 35554567, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, щодо нікчемності правочинів, укладених зазначеними підприємствами, колегія суддів вважає безпідставними.

Використання відповідачем під час проведення спірної перевірки позивача акта Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 14 листопада 2011 року за № 1810/231/37288393 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані», код за ЄДРПОУ 37288393, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, та акта Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 11 листопада 2011 року №803/23-35554567 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», код за ЄДРПОУ 35554567, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року, є неправомірним, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі № 2а-10972/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним та скасування наказу від 10 листопада 2011 року № 1936, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акта № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 30 вересня 2011 року» від 11 листопада 2011 року, у задоволенні іншої частини вимог відмовлено за необґрунтованістю (т.с.1 а.с.83-89, 123-124);

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/1167/2012, яка станом на дату судового розгляду справи знаходиться на стадії апеляційного розгляду у Донецькому апеляційному адміністративному суді, адміністративний позов приватного підприємства «Квалітет Компані» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 листопада 2011 року за №1810/231/37288393, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів приватного підприємства «Квалітет Компані», викладені в акті від 14 листопада 2011 року за №1810/231/37288393 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року», зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані», оформленої актом перевірки від 14 листопада 2011 року за №1810/231/37288393 (т.с.1 а.с.151-165).

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Визнання протиправними у судовому порядку дій з проведення перевірки свідчить про відсутність у податкового органу правових підстав на проведення перевірки та протиправність проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», результати якої оформлені актом від 11 листопада 2011 року за № 803/23-35554567. Набрання постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі № 2а-10972/11/1270 законної сили доводить порушення податковим органом порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та, як наслідок цього, неналежність акта перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.

Посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі, на нікчемність правочинів, укладених товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» із приватним підприємством «Квалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Правочини між товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» із приватним підприємством «Квалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними правочинами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самого договору та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але, за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Колегія суддів, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення суду не надано.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер операцій з придбання будівельно-технічної продукції та виконаних ремонтних робіт з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях із приватним підприємством «Квалітет Компані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», а у податкового органу відсутні підстави для збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем на 25967,00 грн.

Безпідставність збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем обумовлює й безпідставність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 08 лютого 2012 року №0000182301 в сумі 6491,75 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з даними, які наведені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року та вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» внесені відповідно до акта перевірки від 23 січня 2012 року №104/23-34767594 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Квалітет Компані», товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» за липень 2011 року правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення.

Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини щодо внесення відповідачем змін до даних обліку та особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецькспецмонтаж», що підтверджується карткою особового рахунку платника (т.с.1 а.с.128-130).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 1.1 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 Методичних рекомендацій визначено, що для реалізації Методичних рекомендацій створена система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Системним аналізом положень Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів встановлено, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України створена для реалізації Методичних рекомендацій та є інформаційною системою для органів державної податкової служби.

Дії органів державної податкової служби щодо включення, виключення, зміни даних у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не тягнуть настання будь-яких негативних наслідків для платників податків, жодним чином не порушують їх прав.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 2.23 Методичних рекомендацій, у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки.

Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку (додаток 2) у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Таким чином, у разі прийняття судового рішення, яким змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, на відповідача покладено обов'язок щодо складення Довідки про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку та її реєстрація в АС «Аудит».

Отже, не потребує додаткового зобов'язання відповідача вчинити дії, визначені пунктом 2.23 Методичних рекомендацій, судовим рішенням.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1573/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/1573/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Бишов М.В.

Судді: Шальєва В.А.

Юрченко В.П.