Ухвала

від 27.07.2012 по справі 2а/0570/3306/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2012 року справа №2а/0570/3306/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. у справі № 2а/0570/3306/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант Оіл" до Державної податкової інспекції Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. позов задоволено частково.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант Оіл» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 26.11.2010, включено до ЄДРПОУ за № 37434011, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 714111, здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції загальними зборами учасників товариства, протокол № 1 від 20.01.2012.

29.11.2010 позивача взято на облік як платника податків до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, правонаступником якої є відповідач у справі.

18.10.2011 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої складено акт, за змістом якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 2.6, 2.8, 3.5, 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, статті 267 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач надав заперечення на акт від 03.11.2011 № 30, які були частково прийняті до уваги відповідачем, зокрема щодо порушення пункту 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, та частково щодо порушення пункту 2.6 вказаного Положення.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 16.11.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000133 2343/24540/10/23-413 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9484,00 грн., № 000134 2343/24539/10/23-413 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 47 432,58 грн.

Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової служби України, рішеннями яких у задоволенні скарг позивача відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Судом першої інстанції встановлено, та не заперечувалось сторанами, що грошові кошти за 10.08.2011 та 31.08.2011 у розмірах 1656,72 грн. та 4355,58 грн. відповідно були оприбутковані у касовій книзі підприємства наступного дня, тобто 11.08.2011 та 01.09.2011 у зв'язку зі тим, що за 31.08.2011 операція «Службова видача» була здійснена РРО у позаробочий час 23-45 годин, що унеможливило оприбуткування зазначеної суми того ж дня, оскільки бухгалтерія підприємства у цей час не працювала, тому оприбуткування у касовій книзі зазначеної суми здійснено наступного дня 01.09.2011, що відповідає вимогам пункту 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637. Стосовно 10.08.2011 позивачем було прийнято рішення у зв'язку із малозначністю суми оприбуткувати її наступного дня.

Пунктом 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Судом першої інстанції на підставі матеріалів справи встановлено, що у книзі зазначена сума залишку готівки в касі підприємства 31.08.2011 (середа) становила 4355,58 грн.. Згідно сторінки 166 касової книги за 31.08.2011, цього дня зазначена сума готівки оприбуткована не була. Оприбуткування цієї суми відповідно до сторінки 167 касової книги відбулось 01.09.2011, тобто не у день її надходження. Відповідні вимоги не є предметом апеляційного перегляду, тому в цій частині постанова суду в апеляційному порядку не переглядалась.

Відповідно до пункту 2.8 вказаного Положення, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Згідно з пунктом 3.5 вказаного Положення, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Згідно матеріалів справи, наказом директора ТОВ «Діамант Оіл» від 14.02.2011 затверджено ліміт каси у розмірі 7844 грн.. Строк здавання готівкової виручки до банку встановлено щоденно у робочі дні.

Згідно сторінки 156 касової книги, 17.08.2011 були оприбутковані грошові кошти за наступними операціями: прибутковий ордер № 318 - прийнято від каси АЗС № 2 торгівельна виручка у сумі 4045,31 грн.; прибутковий ордер № 319 - прийнято від каси АЗС № 41 торгівельна виручка у сумі 12480,55 грн.; видатковий ордер № 193 - видано ОСОБА_2 повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 16525,86 грн.

01.02.2011 між ТОВ «Діамант Оіл» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надає підприємству поворотну фінансову допомогу частинами в межах суми 400 000 грн.

Відповідно до пункту 2.5 договору, поворотна фінансова допомога використовується для потреб підприємства.

Пунктами 3.1-3.2 договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою засновника. Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів засновнику з каси підприємства або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок засновника.

Згідно видаткового касового ордеру від 17.08.2011 № 193, готівкові кошти в сумі 16525 грн. видано ОСОБА_2 в якості повернення поворотної фінансової допомоги, про що мається запис у касовому ордері у графі підпис одержувача.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.

Підпунктом 267.3.4 пункту 267.3 статті 267 цього Кодексу встановлена ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах.

Стосовно порушення позивачем підпункт 14.1.210 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що ТОВ «Діамант Оіл» видано торговий патент серії ТПБ № 594423 на право здійснення торгівельної діяльності строком дії з 19.01.2011 по 31.12.2015. Місцезнаходження юридичної особи у патенті вказано м. Донецьк, вул. Артемівська, 3; місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів, пункту надання побутових послуг, обмінного пункту, грального місця - АЗС, м. Донецьк, вул. Артемівська, 3. Таким чином, у позивача наявний торговий патент на здійснення визначеної у ньому діяльності.

Підпункт 14.1.210 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який визначав поняття пункту продажу палива, виключено з Кодексу на підставі Закону України від 07.07.2011 № 3609-VI, що набрав чинності 06.08.2011. Тобто, на час проведення перевірки вказаний підпункт Податкового кодексу України втратив чинність.

Згідно додатку до акту перевірки, відповідачем зазначено, що АЗС, які належать підприємству, розташовані за наступними адресами: м. Донецьк, вул. Артемівська, 3, м. Донецьк, вул. Кірова, 288 а. Згідно бази даних ТАХ ТОВ «Діамант Оіл» в ДПІ у Київському районі м. Донецька придбано один патент на роздрібну торгівлю нафтопродуктами на АЗС, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Артемівська, 3. Фактична ж перевірка позивача здійснювалась на господарській одиниці - АЗС за адресою: м. Донецьк, вул. Артемівська, 3, тобто за адресою, зазначеною у торговому патенті.

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Методичних рекомендацій встановлено порядок організації та проведення перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 № 213, які є обов'язковими для виконання органами та підрозділами державної податкової служби України.

Відповідно до підпункту 3.2.2 цього пункту, у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) провадить діяльність не за місцем, яке зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію такого суб'єкта, орган ДПС, на території якого здійснює діяльність такий платник (його відокремлені підрозділи), може ініціювати проведення перевірки такого платника податків (його відокремлених підрозділів), при цьому надає запит до органу ДПС, на обліку в якому перебуває такий платник, з питань надання наявності обставин для проведення перевірки.

У додатку до акту перевірки, інша АЗС, яка належить позивачу, розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 288а, тобто за межами Київського району міста Донецька. Тому, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснюючи перевірку цієї АЗС щодо питання наявності торгового патенту, відповідач мав діяти відповідно до наведених вище приписів Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 № 213.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. у справі № 2а/0570/3306/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант Оіл" до Державної податкової інспекції Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. у справі № 2а/0570/3306/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п*ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд у апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.