Постанова

від 09.10.2008 по справі 2/364

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09.10.2008

р.                                        

10:34                                                 

№ 2/364 

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі головуючого судді 

Келеберда В.І. при секретарі судового засідання Мельниковій Л.В.

розглянув у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про

перерахунок та виплату пенсії

Обставини

справи:

Позов заявлено про зобов'язання ГУ

ПФУ в м. Києві здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії позивача з

01.01.08р. відповідно до вимог чинного законодавства України, виходячи з

грошового забезпечення ОСОБА_1 в повному обсязі без застосування

неконституційних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008

рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В обгрунтування заявлених вимог

представник позивача посилався на Закони України «Про пенсійне забезпечення

осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Конституцію України та

зазначив, що право позивача на отримання пенсії у повному розмірі було звужено

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України», положення якого в цій частині

Конституційним Судом України визнано неконституційними.

Відповідач проти позову заперечив з

огляду на те, що задоволення позову призведе до перерозходження видаткової

частини Державного бюджету України, що призведе до дисбалансу економіки

держави.

Розглянувши подані документи і

матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується

позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, полковник

міліції у відставці з 12.09.02р.

Враховуючи строк загальної

військової служби позивача понад 32 роки Головним управлінням Пенсійного фонду

України в м. Києві з 01.01.08р. ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до

вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової

служби, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та

деяких інших осіб»у розмірі 90 % грошового забезпечення, що становить 9 380

грн.

В подальшому, з урахуванням п. 29

розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України»розмір пенсії позивача

фактично збільшено не було. Як вбачається з матеріалів справи та по суті не

оспорюється сторонами позивач фактично отримує пенсію у розмірі 6 682 грн.

Позивач неодноразово звертався до

відповідача з вимогами перерахувати пенсію у повному обсязі, проте відповідачем

відмовлено у перерахунку виходячи з тих обставин, що інших законодавчих актів

на виконання рішення Конституційного Суду України прийнято не було, а тому

відсутній механізм такого перерахування та кошти (лист від 08.07.08р. №

18046/12).

Відповідно до ст. 46 Конституції

України право на соціальний захист особи гарантується загальнообов'язковим

державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян,

підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел

соціального забезпечення.

Встановивши в законі правові

підстави призначення пенсії, їх розміри, порядок обчислення і виплати,

законодавець може визначити як загальні умови їх призначення, так і особливості

набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові

умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно  значущих 

обставин,  що  характеризують  трудову 

діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції,

кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець

повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі

принципів рівності та справедливості.

Статтею 1-1 Закону України «Про

пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших

осіб»визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з

військової служби, базується на вимогах Конституції України і складається з

цього закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування»та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до

цих Законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з

військової служби, здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України

«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких тих

осіб»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України

неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний

захист громадян України. Зокрема, в рішенні у справі № 1-21/2005 від

11.10.2005р. № 8-рп/2005 зазначено, що пенсійне забезпечення громадян, які

виконують або виконували державні функції на посадах із спеціальним статусом, є

важливим елементом державних гарантій матеріального і соціального  захисту відповідних осіб з метою належного

виконання ними особливих професійних обов'язків, пов'язаних у тому числі з

певними обмеженнями конституційних прав і свобод.

Як вбачається з зазначеного рішення

Конституційного Суду України, право та пенсійне забезпечення відповідних

категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає

звуженню або обмеженню згідно з вимогами статей 22 та 64 Конституції України.

Для окремих категорій осіб

передбачено особливий порядок пенсійного забезпечення з урахуванням їх

правового статусу, професійних обов'язків, підвищених вимог до дисципліни,

обмежень та інших особливостей, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, що

й зумовило встановлення додаткових гарантій соціального забезпечення таких

осіб. Обмеження цих гарантій суперечить вимогам ст.ст. 3, 22, 48 Конституції

України.

22.05.2008р. Конституційним Судом

України ухвалено рішення № 10-рп у справі за конституційними поданнями

Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності)

окремих положень ст. 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3

розділу III Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо

відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу

І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний України

на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа

щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Даним рішенням (п. 2) визнані

такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема,

положення п. 29 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів

України»цього закону, яким встановлено обмеження максимального розміру пенсії

звільненим з військової служби. Розглядаючи дану справу, Конституційний Суд

України дійшов висновку про те, що «зупинення на 2008 рік оспорюваними

положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін деяких законодавчих актів України»дії окремих норм правових актів

(ст. 67 розділу І цього Закону), внесення до деяких законодавчих актів змін і

доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність (розділ II цього

Закону), призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих

прав і свобод людини і громадянина, оскільки однією з конституційних гарантій

прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (ч. 2 ст. 22

Конституції України)».

Тлумачення словосполучення

«звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в

ч. 3 ст. 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від

22 вересня 2005 року №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними

ділянками), згідно з яким «конституційні права і свободи гарантуються і не

можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або

фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є

умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення

потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна

властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які

відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому,

Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правило, згідно з

яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути

порушена»(абзац 4 підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, визнання Законом України «Про

Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих

актів України»правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії,

внесення до змін і доповнень стосовно закріплених у них прав і свобод людини і

громадянина Конституційний Суд України визначив як скасуання або обмеження цих

прав і свобод.

Законом України «Про Державний

бюджет країни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України»внесено зміни, якими доповнено ч. 5 ст. 43 Закону України «Про пенсійне

забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»про те,

що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з

урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги,

пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій,

встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних

розмірів пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що суперечить положенням

ст. 22 Конституції України.

Відповідно до п. 6 рішення

Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів

загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,

які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Окрім того, з метою забезпечення

правильного та однакового застосування судами законодавства Пленум Верховного

Суду України своєю постановою №8 від 13.06.2007р. «Про незалежність судової

влади»(п. 19) роз'яснив, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не

підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими

скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також: нові

закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними

законами прав і свобод».

Відповідно до ст. 17 Закону України

«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав

людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та

основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело

права.

З огляду на правову позицію

Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні у справі «Кечко проти

України», та положення ч.1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в

часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони

пом'якшують або скасовують відповідальність особи, суд приходить до висновку,

що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке

базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин

нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена

у залежність від бюджетних асигнувань, а тому заперечення відповідача не можуть

бути прийняті судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд

приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.

161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Задовольнити адміністративний позов

повністю.

2.          Зобов'язати Головне управління

Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Воровського, 16)

здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з

01.01.08р. відповідно до вимог чинного законодавства України, виходячи з

грошового забезпечення ОСОБА_1 в повному обсязі без застосування

неконституційних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008

рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Постанова суду набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (ст.254

КАС України).

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з

дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                         

В.І. Келеберда

Дата складання та підписання повного

тексту постанови - 10.11.08.