Постанова

від 30.07.2012 по справі 5011-37/5459-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р. Справа № 5011-37/5459-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючого, Бернацької Ж.О. -доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 у справі№5011-37/5459-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Кей.Ай" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" простягнення 21340,00 грн.,

за участю представників сторін: від позивача: Високовський Є.Ю. (довіреність б/н від 25.06.2012), від відповідача: Азізян Л.С. (довіреність б/н від 01.06.2012), Чехонадський А.О. (довіреність б/н від 03.05.2012),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Кей.Ай" у квітні 2011 року звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" про стягнення 21340,00 грн., з них: 17801,98 грн. заборгованості, 267,75 грн. річних, 1383,36 грн. пені, 1886,91 інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № NF 4600027265 від 22.04.2009.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2012 (суддя Гавриловська І.О.) провадження у справі №5011-37/5459-2012 припинено на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 (колегія суддів у складі: Баранця О.М. -головуючий, Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А.) у справі №5011-37/5459-2012 ухвала господарського суду міста Києва від 30.05.2012 скасована, а справа №5011-37/5459-2012 направлена до господарського суду міста Києва для розгляду.

Апеляційний господарський суд, припиняючи провадження у справі через наявність третейського застереження у договорі поставки №NF 4600027265 від 22.04.2009 дійшов до висновку: суд першої інстанції не врахував, що обмеження гарантованого судового захисту прав та свобод особи є неконституційним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012, а ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у справі №5011-37/5459-2012 залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи: пункт 10.2 договору №NF 4600027265 від 22.04.2009 визначає, що у випадку, якщо сторони не можуть вирішити спір шляхом переговорів, то вони домовляються, що всі спори та розбіжності, які виникають з договору, підлягають розгляду та вирішенню у постійно діючому третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа".

З огляду на умови пункту 10.2 договору №NF4600027265 від 22.04.2009 та положення статті 5 Закону України "Про третейські суди", місцевий господарський суд дійшов до висновку про необхідність припинення провадження у справі №5011-37/5459-2012 на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з позицією суду першої інстанції, скасував ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у справі №5011-37/5459-2012.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що третейське застереження, викладене у пункті 10.2 договору №NF4600027265 від 22.04.2009, не обмежує позивача у зверненні з відповідним позовом до господарського суду, а припиняючи провадження у справі №5011-37/5459-2012, суд першої інстанції фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом якого, відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України, є прийняття рішення про задоволення чи відмову в позові повністю або частково.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Частина 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 12 Закону України "Про третейські суди" передбачає вимоги до виду і форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" передбачає, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Передбачене даною нормою право може бути реалізоване і після порушення провадження у справі з наслідками, передбаченими пунктом 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 6 Закону "Про третейські суди" встановлює, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом , можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсним нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, припиняє провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору у господарському суді і судом не буде визнано, що третейська угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (а.с.45), в якому він просить суд першої інстанції припинити провадження у справі на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки між сторонами наявна третейська угода у вигляді третейського застереження про передачу спору на вирішення до постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа".

Припинення судом першої інстанції провадження у справі №5011-37/5459-2012, у зв'язку з наявністю третейського застереження, відповідає приписам підпункту 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у відповідності до якого, у випадку якщо відповідач з посиланням на угоду сторін про передачу спору на вирішення третейського суду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 27 Закону України "Про третейські суди" передбачає , що третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі №5011-37/5459-2012.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 у справі №5011-37/5459-2012 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у справі №5011-37/5459-2012 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 у справі №5011-37/5459-2012 скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у справі №5011-37/5459-2012 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Кей.Ай" (04073, м. Київ, вул. Скляренко, 5, код ЄДРПОУ 30045103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387233) 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу судового наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий -суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.