Рішення від 23.07.2012 по справі 4/073-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р. Справа № 4/073-12

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А1232 Міністерства оборони України, м. Біла Церква

до Державного підприємства "Білоцерківський військовий торг", м. Біла Церква

про стягнення 84 638 грн.

за участю представників сторін:

прокуратури -Алєксєєв А.А., посвідчення № 746;

позивача -не з'явився;

відповідача -не з'явився.

Обставини справи:

Заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону (прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Військової частини А1232 Міністерства оборони України (позивач) звернувся з позовом до Державного підприємства "Білоцерківський військовий торг" (відповідач) про стягнення 84 638 грн. заборгованості, яка складається з 57 381, 70 грн. заборгованості за договором №251/4/2/07/12 від 13.04.2007р., 23 239, 58 грн. пені та 4 016, 72 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2012 р. порушено провадження у справі №4/073-12 та призначено до розгляду на 09.07.2012р.

Ухвалою суду від 09.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.07.2012 р.

В судове засідання 23.07.2012 р. сторони не забезпечили явку своїх повноважних представників, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить наявний в матеріалах справи власноручний підпис на бланку відкладення від 09.07.12 р. представника відповідача -Короткого Є.В., а також повідомленням про вручення позивачу поштового відправлення № 0103234081768 від 14.07.2012 р.

Разом з тим, сторони вимоги суду, викладені в ухвалах від 18.06.2012 р. та від 09.07.2012 р. не виконали, витребуваних документів не надали.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів для об'єктивного вирішення спору по суті, 23.07.2012р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника прокуратури, суд,-

встановив:

13.04.2007р. між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг з харчування військових частин № 251/4/2/07/12, в тому числі військової частини А 1232, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги з харчування особового складу представників замовника в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення (послуги), згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства.

Згідно з п. 2.2. даного договору встановлено, що якісні та кількісні параметри послуг з харчування повинні відповідати вимогам Закону України від 06.09.2005 р. №2809-ІV «Про безпечність та якість харчових продуктів», постанові Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового та начальницького складу», інших законодавчих та нормативно -правових актів, які врегульовують питання у цій сфері.

Так, у відповідності до розділу 5 Тимчасової інструкції «Про організацію продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання»(Інструкція), затвердженої наказом Міністра оборони України № 106 від 20.03.2008 р., позивачем, на підставі накладних (вимог): № 59 від 14.07.2010 р. з терміном виконання по 24.07.2010 р., № 77 від 19.08.2010 р. з терміном виконання по 31.08.2010 р., та № 4 від 13.01.2011 р. з терміном виконання по 31.01.2011 р., було передано відповідачу на освіження продовольство «ДЗ». Факт отримання товару підтверджується належно оформленою довіреністю № 79 від 03.02.2011р., виданої на ім'я Никоненко Ольги Анатоліївни.

Згідно п. 5.1. Інструкції, для проведення освіження наявних запасів продовольства представника замовника, один раз у півріччя (до 10 січня та до 10 липня) поточного року, надає виконавцю заявку на продовольство, із зазначенням його кількості, асортименту, тари, вимог відповідних ГОСТів, ДСТУ, ТУ та термінів його освіження. Заявка про отримання послуг підписується представником замовника та завіряється гербовою печаткою військової частини.

Як зазначає заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону, відповідачем не було виконано освіження в установлені строки наступного продовольства: консервів м'ясних -1275 кг, крупи перлової -300 кг, макаронів -160 кг та компонентів загальновійськового набору сухих продуктів 653 к-та, загальна вартість яких складає 57 381, 70 грн.

Пунктом 3.3. договору № 251/4/2/07/12 передбачено, що у випадку встановлення порушення якості та кількості послуг відповідно до встановлених норм, представник замовника оформлює рекламацію та представляє її виконавцю, який повинен негайно приступити до усунення виявлених недоліків та відшкодування витрат у натуральному вигляді. Відшкодування витрат не позбавляє виконавця від виконання договірних зобов'язань.

Посилаючись на порушення ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" п.5.1. Інструкції «Про організацію продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання», позивачем було направлено на адресу відповідача акт - рекламацію №74 від 14.02.2011 р., у відповідь на яку останній надав гарантійний лист № 76 від 02.03.2011 р. про повернення продовольства «ДЗ»в термін до 20.04.2011 р.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач освіження продовольства «ДЗ» не виконав та не повернув його позивачу, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість на суму 57 381, 70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з'являвся, обґрунтованого відзиву на позовну заяву чи доказів оплати заборгованості у розмірі 57 381, 70 грн. суду не надав.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки, на дату розгляду справи відповідач, передане йому на освіження продовольство «ДЗ» позивачу не повернув, заборгованість у розмірі 57 381, 70 грн. не оплатив, що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою - розрахунком № 44 від 25.06.2012 р., вимога заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону прокурора про стягнення з відповідача 57 381, 70 грн. підлягає задоволенню.

Також в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача 23 239, 58 грн. пені, в обґрунтування якої заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону посилається на норми статтей 231, 232 Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням форми, є нікчемний.

Отже, майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Судом встановлено, що між сторонами відсутній договір, яким би сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 23 239, 58 грн. пені, нарахованої заступником військового прокурора Білоцерківського гарнізону, задоволенню не підлягають.

Крім того, посилаючись на п. 6.1. договору, заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону, просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 7%, який становить 4 016, 12 грн. від суми основного боргу.

Відповідно до п. 6.1. договору, при порушенні умов договору щодо строків надання послуг, обумовлених внутрішнім розпорядком представника замовника чи специфікацією завдань, які він виконує або при відмові від надання послуг і у разі від фактичного їх ненадання без письмової згоди замовника, виконавець сплачує штраф у розмірі 7 % від невиконаної суми зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розрахунок штрафу, вказаний в позовній заяві, відповідає вимогам законодавства, відповідно до перерахунку здійсненого судом, та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 4 016, 72 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 57 381, 70 грн. основного боргу та 4 016, 12 грн. штрафу. В іншій частині позову суд відмовляє.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь Військової частини А1232 Міністерства оборони України (09112, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Полковника Коновальця, в/м №3, код ЄДРПОУ 08524205) - 57 381(п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 70 коп. основного боргу та 4 016 ( чотири тисячі шістнадцять) грн. 12 коп. штрафу.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) в доход Державно го бюджету України -1 227 (одну тисячу двісті двадцять сім) грн. 96 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову -відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 31.07.2012р.

Суддя О.В. Щоткін