Рішення

від 26.07.2012 по справі 5015/1928/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.12 Справа№ 5015/1928/12

За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Докучаєвський", АР Крим

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство Добросин", c. Добросин, Жовківський район, Львівська обл.

третz особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп", с. Побужани, Буський район, Львівська область

про: стягнення 25 200 грн. заборгованості

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи : не з'явився

Суть спору: Сільськогосподарський виробничий кооператив „Докучаєвський" (АР Крим) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство Добросин" (c. Добросин, Жовківський район, Львівська обл.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп", (с. Побужани, Буський район, Львівська область) про стягнення 25 200 грн., основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши від позивача товарно-матеріальні цінності на підставі накладних, не сплатив їх вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 36 570,00 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.06.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 10.07.2012 р. було продовжено строк розгляду спору на 15 днів у відповідності до ст. 69 ГПК України за клопотання відповідача

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

В судовому засіданні 10.07.2012р. представник позивача надав копію договору № 1031 про погодження суми заборгованості та строків погашення від 31 жовтня 2011 року. В додатковій угоді до договору про погодження суми заборгованості та строків погашення №1031 від 31.10.2011 року зазначено, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору заборгованість в розмірі 2274346,29 грн. в строк до 31 грудня 2016 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

10.07.2012р. відповідач подав відзив на позовну заяву (вх..№ 15017/12 від 10.07.12р.), в якому просить припинити провадження у справі за відсутності предмета спору.

Ухвалою суду від 17.07.2012р. до участі у справі залучено ТзОВ „ЛК Юкрейн Груп" (юридична адреса: вулиця Шкільна, 127, село Побужани, Буський район, Львівська область, поштова адреса: вулиця Зелена, 13, село Бужок, Золочівський район, Львівська область, 80710, ідентифікаційний код 34978102) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В судове засідання 26.07.2012р. сторони явки повноважних представників не забезпечили. 26.07.2012р. від позивача надійшла телеграма (вх.№ 16389/12) про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач отримав від позивача товару на загальну суму 25 200,00 грн., про що свідчить накладна №3 від 02.04.2010 року на суму25 200,00 грн., а також довіреність на отримання товару №9 від 02.04.2010 року. Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію-вимогу №51 від 23.04.2012 року, про що свідчить опис вкладення до цінного листа від 24.04.2012 року та поштова квитанція.

01 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський" укладено договір №б/н найму (оренди) (надалі -Договір найму). За цим договором наймодавець (позивач у справі) передає наймачу (третя особа у справі) в строкове платне володіння і користування сільськогосподарську та автотракторну техніку згідно з додатками, які є невід'ємними частинами цього договору.

Третьою особою надавалися послуги з оренди майна позивачу у справі, про що свідчить акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЛК-01/07 від 31.01.2010 року на суму 3 956,52 грн. та акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) №ЛК -01/10 від 31.01.2010 р. на суму 24 000,00 грн. (з ПДВ).

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство Добросин" укладено договір №1М/1106 про відступлення права вимоги від 11.06.2012 року. За цим договором первісний кредитор (товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп") передає, а новий кредитор (товариство з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство Добросин") приймає право вимоги, яке виникло на підставі договору найму (оренди) б/н від 01 серпня 2008 року, укладеного між первісним кредитором та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський", та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЛК-01/07 від 31.01.2010 року, №ЛК -01/10 від 31.01.2010 р. Відповідно до пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги, новий кредитор (відповідач у справі) набуває права вимагати від боржника (позивач у справі) реального, належного та в повному обсязі виконання зобов'язань за первісним договором.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство Добросин" надіслано на адресу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" заяву №25 від 18.06.2012 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, про що свідчить опис вкладення у цінний лист. Цією заявою відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем на суму 25 200,00 грн., однак заявив про свої вимоги як нового кредитора на суму 2756,52 грн., а відтак -і про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем, виписанням відповідачем довіреності на отримання товару.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у

встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 25 200 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч. 2 ст. 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до вдповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч.1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 6.2 Договору найму передбачено, що наймач (позивач у справі) виплачує орендну плату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок наймодавця (третя особа у справі) не пізніше 10 днів від дня закінчення кожного місяця оренди. Таким чином, оскільки сторонами договору встановлено правила та строки виплати орендної плати, такі строки настали, однак, позивач у справі у порушення умов договору найму (оренди) не сплатив обумовленої суми, в третьої особи виникло право вимоги до позивача про стягнення суми орендної плати.

Однак, як вбачається з договору №1031 від 31 жовтня 2011 року та додаткової угоди до нього від 13 грудня 2011 року, строк виконання зобов'язань з оплати заборгованості, яка виникла в позивача у справі за Договором найму ще не настав.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи наведену норму закону, оскільки строк виконання грошового зобов'язання за актом №ЛК-01/07 від 31.01.2010 року в сумі 3956,52 грн. та за актом №ЛК -01/10 від 31.01.2010 р. в сумі 24 000,00 грн. не настав, відповідач безпідставно заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому позовні вимоги необхідно задоволити.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором поставки. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство Добросин"(80337, Львівська область, Жовківський район, село Добросин, вулиця Учительська, будинок 7 ідентифікаційний код 31973062) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Докучаєвський" (96324, АР Крим, Первомайський район, село Гришине, вул.Центральна, 2, ідентифікаційний код 30639043) 25 200 грн. основного боргу, 1609,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 01.08.2012 р.

Суддя Король М.Р.