Постанова

від 27.08.2012 по справі 5015/1928/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.12 Справа № 5015/1928/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -не з'явився

від відповідача (скаржник) -не з'явився

від третьої особи -не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Добросин», б/н від 03.08.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 26.07.2012 року, суддя Король М.Р.

у справі № 5015/1928/12

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Докучаєвський", АР Крим

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропідприємство Добросин", c. Добросин, Жовківський район, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп", с. Побужани, Буський район, Львівська область

про стягнення 25 200 грн. заборгованості

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 26.07.2012 року по справі №5015/1928/12 позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Докучаєвський»задоволено, стягнено з ТзОВ «Агропідприємство Добросин»на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Докучаєвський»25200 грн. -основного боргу.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 692, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, умови договорів №1031 від 31.10.2011 року та додаткової угоди до нього від 13.12.2011 року, акти №ЛК-01/07 від 31.01.2010 року, №ЛК-01/10 від 31.01.2010 року. Щодо посилань відповідача на укладення між ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»та ТзОВ «Агропідприємство Добросин»договору №1М/1106 про відступлення права вимоги від 11.06.2012 року та направлення відповідачем позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі ст.601 ЦК України, судом відзначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Агропідприємство Добросин»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.07.2012 року по справі №5015/1928/12, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, скаржник посилається на укладений між відповідачем та ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»договір про відступлення права вимоги №М3/1106 від 11.06.2012 року, відповідно до умов якого ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»передає, а ТзОВ «Агропідприєммтво Добросин» приймає право вимоги до СВК «Докучаєвський»на підставі договору найму (оренди) від 01.08.2008 року, укладеного між ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»і СВК «Докучаєвський»та актів здачі прийняття робіт (наданих послуг) №ЛК-07/07 від 31.07.2009 року, №ЛК-11/04 від 31.11.2010 року в сумі 32400 грн. та вказує на те, що 09.07.2012 року на адресу позивача надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі ст.601 ЦК України, в розмірі 23844 грн. (заборгованість перед позивачем за поставку товарно-матеріальних цінностей, згідно накладної №4 від 16.04.2012 року). Крім того, апелянт посилається на відсутність обставин, що унеможливлюють зарахування зустрічних позовних вимог.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від позивача до суду надійшов відзив (б/н від 17.08.2012 року), в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність доводів апелянта, зазначаючи при цьому, що господарським судом встановлено відсутність підстав для проведення заліку зустрічних вимог. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що відповідач заборгованості, яка заявлена до стягнення не заперечує. Одночасно, позивач просить про розгляд справи за відсутності свого представника.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи Сільськогосподарський виробничий кооператив «Докучаєвський»продав, в ТзОВ «Агропідприємство Добросин»придбало товар (ячмінь), згідно накладної №3 від 02.04.2010 року на суму 25200 грн. (арк. справи 4). Товар відповідачу видано на підставі довіреності №9 від 02.04.2010 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В даному випадку між сторонами зобов'язання виникли на підставі накладної, що не суперечить ст.639 ЦК України.

Згідно із ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.04.2012 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію-вимогу №51 від 23.04.2012 року на суму 85614 грн. (в тому числі 25200 грн. за товар, отриманий згідно накладної №3 від 02.04.2012 року), про що свідчить опис вкладення до цінного листа від 24.04.2012 року та поштова квитанція (арк. справи 6,7). Проте, така відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Наявність заборгованості в розмірі 25200 грн. відповідачем не спростована, доказів відсутності такої останнім не надано.

У заперечення позовних вимог, відповідач посилається на наявність укладеного договору про відступлення права вимоги №1М/1106 про відступлення права вимоги від 11.06.2012 року та відсутність підстав для стягнення 25200 грн.

Щодо наведеного, судом встановлено наступне:

01.08.2008 року між ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»(в тексті договору іменований -наймачем) та СВК «Докучаєвський»(в тексті договору іменований - наймодавцем) укладено договір №б/н найму (оренди) (арк. справи 31 -34), згідно якого наймодавець передає наймачу сільськогосподарську та автотракторну техніку (проте, із тексту вказаного договору (адреси і реквізити сторін) вбачається, що наймачем є СВК «Докучаєвський», а наймодавець -ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп») та, що вказаними сторонами договору підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору б/н від 01.08.2008 року №ЛК-01/10 від на суму 24 000,00 грн. (з ПДВ), в яких виконавцем вказано - ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп», а замовником - СВК «Докучаєвський», тобто навпаки.

З матеріалів справи вбачається також укладення ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»(в тексті договору -наймодавець) та СВК «Докучаєвський»(в тексті договору -наймач) договору найму (оренди) автомобілів і обладнання від 01.04.2009 року та складення вказаними сторонами договору -акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №ЛК-01/07 від 31.01.2010 року на суму -3 956,52 грн. (з ПДВ).

11.06.2012 року між ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»та ТзОВ «Агропідприємство Добросин»укладено договір №М1/1106 про відступлення права вимоги (арк. справи 29 -30), відповідно до умов якого, первісний кредитор (ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп") передає, а новий кредитор (ТзОВ "Агропідприємство Добросин") приймає право вимоги, яке виникло на підставі договору найму (оренди) б/н від 01.06.2008 року, укладеного між первісним кредитором та СВК «Докучаєвський», і актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЛК-01/07 від 31.01.2010 року, №ЛК -01/10 від 31.01.2010 р. Відповідно до пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги, новий кредитор (відповідач у справі) набуває права вимагати від боржника (позивач у справі) реального, належного та в повному обсязі виконання зобов'язань за первісним договором.

18.06.2012 року ТзОВ «Агропідприємство Добросин»надіслано на адресу СВК "Докучаєвський" заяву №25 від 18.06.2012 року про зарахування зустрічних однорідних вимог із описом вкладення у цінний лист (арк. справи 37,38). У вказаній заяві відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем на суму 25 200,00 грн. (за товар отриманий по накладній №3 від 02.04.2012 року), однак заявив про свої вимоги як нового кредитора на суму 2756,52 грн., а відтак -і про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 6.2 вказаних договорів найму передбачено, що наймач (позивач) виплачує орендну плату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок наймодавця (третя особа у справі) не пізніше 10 днів від дня закінчення кожного місяця оренди.

Таким чином, оскільки сторонами договору встановлено правила та строки виплати орендної плати, такі строки настали, однак, позивач у справі, в порушення умов договору найму (оренди) не сплатив обумовленої суми, в третьої особи виникло право вимоги до позивача про стягнення суми орендної плати.

Проте, як вбачається з матеріалів справи між СВК «Докучаєвський»(в тексті договору -боржник) і ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп»(в тексті договору кредитор) укладено договір за №1031 від 31.10.2011 року про погодження заборгованості та строків погашення та додаткову угоду до нього від 13.12.2011 року (арк. справи 64, 65), в яких сторони погодили, що станом на момент підписання вказаного договору заборгованість боржника перед кредитором становить -2274346,29 грн. (до вказаної суми входить і заборгованість по договору №б/н найму (оренди) від 01.08.2008 року, договору (оренди) автомобілів та обладнання від 01.04.2009 року). Згідно умов вказаної вище додаткової угоди -боржник зобов'язаний сплатити кредитору заборгованість в розмірі 2274346,29 грн. в строк до 31.12.2016 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Таким чином, строк виконання зобов'язань з оплати заборгованості, яка виникла в позивача у справі за договором найму ще не настав.

У відповідності до ст. 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав , а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що оскільки строк виконання грошового зобов'язання за актом №ЛК-01/07 від 31.01.2010 року в сумі 3956,52 грн. та за актом №ЛК -01/10 від 31.01.2010 р. в сумі 24 000,00 грн. не настав, відповідач безпідставно заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Не заслуговує на уваги також посилання відповідача (скаржника) на те, що 09.07.2012 року на адресу позивача надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі ст.601 ЦК України, в розмірі 23844 грн. (заборгованість перед позивачем за поставку товарно-матеріальних цінностей, згідно накладної №4 від 16.04.2012 року), оскільки по даній справі стягується заборгованість за отриманий відповідачем від позивача товар, згідно накладної №3 від 02.04.2010 року на суму 25200 грн. Вказана заява про зарахування зустрічних позовних вимог суду першої інстанції представлена не була. Поряд з цим, судом відзначено, що відповідач у апеляційній скарзі вказує на укладення договору відступлення права вимоги за №М3/1106 від 11.06.2012 року, а суду першої інстанції , як на заперечення позовних вимог, посилається на наявність договору про відступлення права вимоги за №М1/1106 від 11.06.2012 року.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 26.07.2012 року по справі №5015/1928/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Добросин»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.