Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а-0770/802/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2a-0770/802/12

Рядок статзвітності № 8.2.2

Код 2

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Гебеш С.А.

при секретарі судового засідання -Лумей В.Г.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача -Ільницької Л.Ю.

представника відповідача -Подойми Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства "СІО" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №60/2320/788 від 17.02.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач приватне підприємство "СІО" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області №60/2320/788 від 17.02.2011 року, яким Позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 219820,00 грн.

Позивач зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення відповідача №60/2320/788 від 17.02.2011 року є протиправними, а висновок відповідача про те, що ним порушено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»помилковим та безпідставним. В обґрунтування даного позову позивач зазначив, що ним дотримані всі вимоги передбачені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення на спірну суму та заявлення його до бюджетного відшкодування, правомірність формування податкового кредиту по спірній сумі підтверджено Відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача з наведених у позові мотивів позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі і надав суду свої письмові заперечення згідно яких Відповідач вважає, що Позивач не має права на бюджетне відшкодування, оскільки контрагенти Позивача на другому і на третьому ланцюгу постачання відсутні за своїм місцезнаходженням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку та посянення учасників судового процесу суд, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду даної справи відповідно до наказу №105 від 04.02.2011 року Ужгородською МДПІ у Закарпатській області проведено невиїзну документальну перевірку з достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень-квітень 2010 року Приватним підприємством "СІО". Перевірка проведена 14.02.1011 року. За результатами перевірки Ужгородською МДПІ у Закарпатській області було складено Акт № 64/23-2/22076788 від 15.02. 2011 р.

У Акті перевірки містяться висновки, що на підставі пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР документальною невиїзною перевіркою зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість ПП "СІО" за березень 2010 року в розмірі -138 385 грн. за квітень 2010 року в розмірі - 81435 гривень.

На підставі вказаного Акту начальником Ужгородського МДПІ було винесено податкове повідомлення -рішення № 60/2320/788 від 17 лютого 2011 р., яким Приватному підприємству "СІО" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 219 820,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході судового розгляду, ПП "СІО" уклало з ПП "ТОММЕТАЛ" Договір підряду № 16 -10/09 від 16 жовтня 2010 року та № 11/12/09 від 11.12.2009 року. Правосуб'єктність ПП "ТОММЕТАЛ" під час укладення зазначених договорів підтверджена свідоцтвом про державну реєстрацію серія АОО № 535210, свідоцтвом про реєстрацію платником податку на додану вартість від 27.07.2006 року, ліцензією на виконання будівельних робіт серія АВ № 479515. На виконання зазначених договорів у відповідності до локальних кошторисів ПП "ТОММЕТАЛ" за завданням ПП "СІО" виконало роботи з будівництва виробничого корпусу (цеху), що знаходиться на об'єкті ПП "СІО", який розташований за адресою: смт. В.Березний, вул. Загорська, 3 Закарпатської області. У відповідності до умов договорів ПП «ТОММЕТАЛ»передав, а ПП «СІО»прийняв виконані роботи, що підтверджується актами виконаних робіт за грудень 2009 року, січень та березень 2010 року. ПП «СІО»оплачено вартість прийнятих будівельних робіт у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку ПП «СІО». Під час передачі виконаних будівельних робіт ПП «ТОММЕТАЛ»виписав ПП «СІО»податкові накладні на суму податку на додану вартість, сплачену ПП «СІО»у ціні оплачених будівельних робіт.

Також з матеріалів справи встановлено, що ПП "СІО" придбавало у ВКФ «Титан»паливно-мастильні матеріали, зокрема дизпаливо та бензин марки «А-92». Передача паливно-мастильних матеріалів засвідчується накладною від 28.02.2010 року та від 31.03.2010 року. ПП «СІО»оплачено вартість придбаних паливно-мастильних матеріалів у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку ПП «СІО». Під час придбання пального ВКФ «Титан»виписав ПП «СІО»податкові накладні на суму податку на додану вартість, сплачену ПП «СІО»у ціні оплачених паливно-мастильних матеріалів.

За наслідками наведених господарських операцій ПП «СІО»у порядку п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»заявлено до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суму за березень 2010 року - 138385,00 грн., за квітень 2010 року -80750,00 грн.

Відповідач зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП «СІО»у Акті перевірки на суму 219820,00 грн. мотивує наступним.

За результатами проведення додаткових заходів, встановлено ланцюг постачання будівельних робіт: ПП «СІО»-ПП «ТОММЕТАЛ», код 34465329 ( 1 ланка) - ПП «Хавер», код 34525095 ( 2 ланка), де, ПП «ТОММЕТАЛ»є підрядником, а ПП «Хавер»є субпідрядником. На підставі відповіді, отриманої від ДПІ у Артемівському районі м. Луганськ від 03.09.2010 року, де зазначено, що провести перевірку ПП «Хавер»неможливо у зв'язку з тим , що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку із чим, сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розмірі 81435,00 грн. за квітень 2010 року ПП «СІО»не підтверджена.

За результатами проведення додаткових заходів, встановлено ланцюг постачання товарів : ПП «СІО»-ВКП «Титан»-ВАТ «Закарпатнафтопродукт»- ТОВ «Адоніс-Н». На підставі відповіді, отриманої від ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 04.02.2010 року, де зазначено, що стан платника ТОВ «Адоніс-Н»9 -«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», у зв'язку із чим, сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розмірі 81 435. 00 грн. за квітень 2010 року ПП "СІО" не підтверджена.

З огляду на неможливість проведення перевірок зазначених контрагентів, Відповідач приходить до висновку про те, що заявлена Позивачем до відшкодування сума 219820,00 грн. не підтверджена з посиланням на норми п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 цього пункту, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Слід також зазначити, що як вбачається з матеріалів справи Відповідачем підтверджено правомірність формування Позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «ТОММЕТАЛ»та ВКФ «Титан»згідно Довідки «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «СІО»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість…за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період з 01.02.2010 р. по 31.03.2010р.»№119/23-2/22076788 від 04.08.2010р. та Акту перевірки №64/23-2/22076788 від 15.02.2011р. Зазначеними довідкою та актом також не встановлено порушення Позивачем вимог п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у частині правомірності та повноти формування у податковій декларації з податку на додану вартість показників суми від'ємного значення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню.

З огляду на викладене на підставі матеріалів справи судом підтверджується правомірність заявлення Позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень-квітень 2010 року суми 219820,00 грн.

Помилковим на думку суду є висновок Відповідача про те, що Позивач не підтвердив своє право на бюджетне відшкодування з огляду на відсутність за місцезнаходженням контрагентів другої (ПП «Хавер») і третьої ланки (ТОВ «Адоніс-Н») ланцюга постачання.

У пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З огляду на викладені норми, Позивач не може нести відповідальність за контрагентів другої (ПП «Хавер») і третьої ланки (ТОВ «Адоніс-Н») ланцюга постачання у разі відсутності їх за місцезнаходженням.

Натомість, посилання Відповідача у Акті перевірки на норми 1.8 ст.1, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблені без належних підстав. У інформації щодо контрагентів ПП «Хавер»та ТОВ «Адоніс-Н», згідно довідок податкових інспекцій на обліку у яких вони знаходяться, не містяться відомості про несплату останніми податкових зобов'язань, не подачу звітності, фіктивність або визнання недійсними угод, тощо. Відповідачем жодними належними доказами не доведено факт ненадходження податку на додану вартість за наслідками господарських операції, за які Позивачем заявлено бюджетне відшкодування за березень-квітень 2010 року у сумі 219820,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними допустимими доказами та підлягають до задоволення, а оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства "СІО" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №60/2320/788 від 17.02.2011 року -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області №60/2320/788 від 17.02.2011 року.

Стягнути з Державного (місцевого) бюджету України на користь приватного підприємства "СІО" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн., сплачених відповідно до платіжного доручення №308 від 19.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Гебеш С.А.