Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а-0770/1276/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2a-0770/1276/12

Рядок статзвіту № 10.1

Код - 13

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ващиліна Р. О.,

при секретарі судового засідання - Фантич В. В.,

за участю сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Великоберезнянський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представник - Крайникович Н. Ю.;

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Великоберезнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 2580,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 11 липня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 липня 2012 року.

Великоберезнянський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 2580,01 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, та просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав та пояснив, що послуги з земляних робіт (викоп траншеї, закриття траншеї) згідно договору про надання послуг № 1-п від 10.02.2011 фактично ним виконувались в травні 2011 року протягом 2 - 3 днів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.12.2010 ОСОБА_2 (далі - відповідач) зареєструвався у Великоберезнянському районному центрі зайнятості в пошуках роботи. 20.12.2010 відповідачу було надано статус безробітного на підставі його письмової заяви. Цього ж дня на підставі наказу Великоберезнянського районного центру зайнятості від 20.12.2010 № НТ 101220 відповідачу було призначено допомогу по безробіттю згідно ст.ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п.2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, починаючи з 20 грудня 2010 року та по 15 грудня 2011 року ОСОБА_2 згідно з п.п.2, 4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплачувалась допомога по безробіттю у розмірі прожиткового мінімуму.

У відповідності до п.4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 та Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 № 7-1, 12 грудня 2011 року від Великоберезнянської ДПІ надійшла інформація, що ОСОБА_2 у другому кварталі 2011 року під час перебування на обліку у Великоберезнянському районному центрі зайнятості отримував дохід по цивільно-правовому договору № 1-п від 10.02.2011.

10 лютого 2011 року між Ужоцькою сільською радою (замовник) і громадянином ОСОБА_2 (виконавець) був укладений договір № 1-п про надання послуг з земельних робіт (викопу траншеї, закриття траншеї) довжиною 1,0 км.

У відповідності до предмету даного договору виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, надавати послуги з земельних робіт (викопу траншеї, закриття траншеї) в травні 2011 року, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах визначити місце для траншеї, визначених договором, прийняти та оплатити послуги.

П.1.2 укладеного договору передбачено, що послуги надаються протягом такого терміну: протягом травня 2011 року.

Строк дії договору - до 01 липня 2011 року (п.7.1 договору № 1-п від 10.02.2011).

У період з 10 лютого 2011 року по 30 червня 2011 року відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2580,01 грн., що підтверджується розрахунком Великоберезнянського районного центру зайнятості, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, в тому числі, працевлаштування безробітного.

Пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, передбачено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, окрім того, з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи-підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3 ст. 36 зазначеного Закону).

Це також кореспондується з п.6 вищезазначеного Порядку, в якому передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, Великоберезнянським районним центром зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 13 від 20.02.2012, а наказом № 48 від 12.03.2012 прийнято рішення про відшкодування з ОСОБА_2 коштів в сумі 2580,01 грн. на користь Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття протягом 15 календарних днів, про що останнього повідомлено листом № 143 від 14.03.2012.

Проте, як було з'ясовано в ході судового розгляду та визначено в п.2.1 договору № 1-п від 10.02.2011, ОСОБА_2 виконував роботи не протягом всього строку дії договору, а тільки в травні 2011 року, що також підтверджується поясненнями Ужоцької сільської ради (заява № 99 від 18 травня 2012 року).

У зв'язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню тільки частина заявленої суми допомоги по безробіттю, а саме, за період з 05.05.2011 по 07.06.2011, тобто до підписання сторонами акту приймання робіт, у розмірі 578,68 грн.

Твердження відповідача, що ним виконувалися громадські роботи, а тому, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України "Про зайнятість населення", на нього поширюються соціальні гарантії, включаючи право на виплату допомоги по безробіттю, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Ч. 2 ст. 23 Закону України "Про зайнятість населення" встановлює, що з особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні.

Ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України дає визначення поняттю "трудовий договір", згідно з яким таким є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Матеріалами справи встановлено, що між відповідачем та Ужоцькою сільською радою було укладено договір про надання послуг, зі змісту якого вбачається, що він не є трудовим договором в розумінні Кодексу законів про працю України, а являється цивільно-правовим договором, тому виконані ним роботи не можуть кваліфікуватися як громадські.

Вказане також підтверджується поясненнями Ужоцької сільської ради, наявними в матеріалах справи.

У зв'язку з наведеними обставинами справи, встановленими судом, враховуючи вимоги нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Великоберезнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 2580,01 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Великоберезнянського районного центру зайнятості кошти в розмірі 578,68 (п'ятсот сімдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок) та перерахувати їх на р/р № 37179974900037 в ГУДКСУ Закарпатської області, код 22111906, МФО 812016.

3.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Суддя Ващилін Р. О.