Постанова

від 24.07.2012 по справі 1570/637/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/637/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гипроплодоовощхоз»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2011 року № 0002582350, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гипроплодоовощхоз» (далі -ТОВ «Гипроплодоовощхоз») до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 02.11.2011 року № 0002582350.

У своєму позові позивач зазначив, що на підставі акту про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 19.10.2011 року № 7433/23-513 прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0002582350, яким ТОВ «Гипроплодоовощхоз»збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 15960,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що між ним та ТОВ «ВСТК»був укладений договір купівлі-продажу від 18.04.2011 р. № 18.04/11, на виконання якого ТОВ «Гипроплодоовощхоз»від ТОВ «ВСТК»в квітні 2011 р. було отримано товар -пшеницю фуражну на суму 95760, 00 грн., в т.ч. ПДВ -15960,00 грн. На підтвердження факту відвантаження контрагентом та одержання ТОВ «Гипроплодоовощхоз» пшениці фуражної на зазначену суму ДПІ у Приморському районі м. Одеси позивачем було надано вказаний договір, видаткову накладну від 18.04.2011 р. № РН-18, податкову накладну від 18.04.2011 р. № 182. Позивач зазначає, що всі надані первинні документи складено у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, позивач вказує, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не заперечується, що на дату виписування податкової накладної ТОВ «Гипроплодоовощхоз»та ТОВ «ВСТК»були зареєстрованими платниками податку на додану вартість у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Позивач, ТОВ «Гипроплодоовощхоз», зазначає, що порушення його контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-то відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності платника, з урахуванням того, що чинне в Україні законодавство не передбачає ні права, ні обов'язку покупця перевіряти технічні можливості контрагентів.

З огляду на вищенаведене, ТОВ «Гипроплодоовощхоз»вважає прийняте ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 74-79), в яких зазначив, що перевіркою ТОВ «Гипроплодоовощхоз»були встановлені взаємовідносини підприємства з ТОВ «ВСТК», а саме, між зазначеними юридичними особами було укладено договір купівлі-продажу пшениці фуражної у кількості 42 тони на загальну суму 95760,00 грн., в тому числі ПДВ -15960, 00. У другому розділі договору було вказано, що продавець зобов'язується здійснити поставку пшениці фуражної на умовах СРТ (Інкотермс 2000) на Рівненський півзавод, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та розвантажити пшеницю фуражну у повному обсязі на складах свого підприємства. По факту поставки ТОВ «ВСТК»складались видаткова та податкова накладні, які були підписані директором зазначеного підприємства ОСОБА_1, проте із протоколу допита свідка вбачається, що зазначена особа фінансово-господарську діяльність ТОВ «ВСТК»не проводила та ніяких бухгалтерських документів підприємства не підписувала. З наведеного відповідач робить висновок, що надані ТОВ «Гипроплодоовощхоз»до перевірки документи складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не можуть бути визнані як первинні та підтверджувати данні бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію юридичної особи ТОВ «Гипроплодоовощхоз»зареєстровано у виконавчому комітеті Одеської міської ради 12.08.2010 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 1 556 102 0000 039759 (а.с. 47).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА № 326648 товариство здійснює такі види діяльності за КВЕД: діяльність у сфері інжинірингу, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля паливом, дослідження і розробки в галузі технічних наук, діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології (а.с. 46).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.11.2010 р. № 100309023 (іпн -372249715530), виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, товариство зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 48).

У період з 19.10.2011 р. по 20.10.2011 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Гипроплодоовощхоз»(код ЄДРПОУ -37224979) з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ВСТК»(код ЄДРПОУ -35179825) за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.10.2011 року № 7433/23-513 (а.с. 10-17).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Гипроплодовощхоз»п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 15960 грн.

Не погодившись із зазначеним висновком позивач подав заперечення на акт від 19.10.2011 р. № 7433/23-513 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с. 18-20).

Відповіддю на вказані заперечення ДПІ у Приморському районі м. Одеси листом від 25.10.2011 р. № 60138/7/23-513 сповістило позивача про те, що висновки, викладені в акті перевірки від 19.10.2011 р. № 7433/23-513 є цілком обґрунтованими та перегляду не підлягають (а.с. 21-28).

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0002582350, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Гипроплодоовощхоз»за платежем податок на додану вартість у сумі 15960,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. (а.с. 9).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 2 ст. 55 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Так, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням 02.12.2011 року № 0002582350 позивач подав скаргу до ДПА в Одеській області від 18.11.2011 року № 35 (а.с. 35-38), в якій просив скасувати згадане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 02.12.2011 р. № 41664/10/25-0007 скарга позивача була залишена без розгляду, а оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення -без змін (а.с. 39-42).

Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України (вхідний номер ДПС України 5936/6 від 20.12.2011 р.).

Рішенням про результати розгляду скарги від 05.01.2012 року № 196/6/10-2115 (а.с. 43-45), скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Зазначене податкове повідомлення-рішення суд вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а вимоги позивача щодо його скасування такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Судом встановлено, що між ТОВ «Гипроплодоовощхоз»(покупець) та ТОВ «ВСТК»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу пшениці фуражної від 18.04.2011 р. № 18.04/11 (а.с. 29). Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти і розвантажити пшеницю фуражну на умовах СРТ (Інкотермс 2000) Рівненська область, м. Рівне, вул. Коперника, 9.

По факту поставки постачальником позивача ТОВ «ВСТК»була складена видаткова накладна від 18.04.2011 р. № РН-18 на загальну суму 95 760 грн., у тому числі ПДВ -15960 грн. (а.с. 30) та податкова накладна від 18.04.2011 р. № 182 на загальну суму 95 760 грн., у тому числі ПДВ -15960 грн. (а.с. 31).

Наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

Відповідно до положень ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.5 ДСТУ 3768:200 «Пшениця»кожну партію пшениці супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів.

Позивачем до суду було надано якісне посвідчення № 1 на пшеницю від 21.04.2011 р., видане ПрАТ «Рівень»- наступним контрагентом позивача, в той час як ТОВ «ВСТК»при продажу пшениці повинно було надати ТОВ «Гипроплодоовощхоз»аналогічне посвідчення (а.с. 125).

Розрахунки за вказаний товар між сторонами були здійснені у квітні-травні 2011 року, що підтверджується банківськими квитанціями (а.с. 59-62).

Крім того, судом досліджено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого ТОВ «ВСТК»є зареєстрованим у встановленому законодавством порядку, за статусом відомостей про юридичну особу -відсутня за місцезнаходженням (а.с. 126-128).

Проте, як було зазначено вище, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної»(зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. № 1333/20071) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Згідно з абз. 8 п. 1 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у абз. 1 п. 1.

За правилами заповнення податкової накладної усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Проте, в порушення зазначених законодавчих положень, надані до суду первинні документи ТОВ «ВСТК»по взаємовідносинам з позивачем були підписані від імені керівника підприємства іншою особою.

Так, судом досліджений акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.08.2011 р. № 1945 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за квітень 2011 року»(а.с. 81-94), згідно з висновками якого у ТОВ «ВСТК» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а вчинені у квітні 2011 року угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи до суду викликано ОСОБА_1 -керівника ТОВ «ВСТК».

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що фінансово-господарською діяльністю підприємства не займалась, ніяких бухгалтерських документів підприємства, в тому числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних та рахунків не підписувала і нікого на це не уповноважувала, податкової звітності підприємства не складала, не підписувала та не здавала, розрахунковими рахунками підприємства не керувала, кредитів не отримувала, грошові кошти готівкою в банку не знімала та нікому не доручала, крім цього, представлені на огляд договір купівлі-продажу пшениці фуражної від 18.04.2011 р. № 18.04/11, видаткову накладну від 18.04.2011 р. № РН-18, податкову накладну від 18.04.2011 р. № 182 вона не підписувала та печатками не скріплювала.

Отже, виписану позивачу ТОВ «ВСТК»податкову накладну від 18.04.2011 р. № 182 на загальну суму 95 760 грн., у тому числі ПДВ - 15960,00 грн. не можна вважати належно оформленим та підписаним повноважними особами звітним документом, який посвідчує факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображеної у ній суми ПДВ є безпідставним.

Така думка викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської МДПІ Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За вищеперелічених обставин, з урахуванням показань свідка ОСОБА_1, позивачем було завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 15960 грн.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Гипроплодоовощхоз" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2011 року №0002582350 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 24.07.2012 року.

Суддя П.П.Марин

24 липня 2012 року

.