Постанова

від 01.08.2012 по справі 2а/1570/9135/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/9135/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в склад колегії суддів:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

суддів Іванов Е.А, Свида Л.І.

при секретарі Бобровській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000731630 від 21.10.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-англійське підприємство «Панком-Юн» (надалі -ТОВ "Фасад-Проект") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000731630 від 21.10.2011 року.

В судовому засіданні 01.03.2012 року до участі по справі було залучено Прокуратуру Одеської областію

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що спеціалістами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі було незаконно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000731630 від 21.10.2011 року, у зв'язку із тим, що з боку позивача відсутні будь-які факти порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість»та документального оформлення операцій з придбання товарів, які здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства, всі правочини були вчинені з метою створити передбачені ними правові наслідки, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарські операції, передбачені договорами, фактично відбулись.

Представник відповідача в ході розгляду справи не погоджується з доводами позивача, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Представник Прокуратури Одеської області в ході судового розгляду справи підтримав пояснення представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі на підставі направлення від 08.02.2011 року № 28/16-3, від 06.04.2011 р. № 82/16-3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11, п.9 ч.6 ст. 11.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90 № 509-ХII, із змінами та доповненнями, п.п. 7.7.5 п. 7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 08.02.2011 року № 79 проведено позапланову виїзну перевірку Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, згідно наказу від 01.03.2011 № 117 зупинено документальну виїзну перевірку СП ТОВ «Панком-Юн», згідно наказу від 06.04.2011 р. № 219 внесено зміни та поновлено термін проведення виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість: у сумі 2 188 617 грн. за вересень 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодах, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, у сумі 5 348 108 грн. за жовтень 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодах, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 року на 31.08.2010 року та з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року, у сумі 4 407 829 грн. за листопад 2010 рок у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року та з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, у сумі 4 677 740 грн. за грудень 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодах, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 року по 31.11.2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась з 08.02.2011 року по 07.04.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 136/16-3/22447150 від 12.04.2011 року.

В ході перевірки встановлено, що на порушення п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»: Зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2) на загальну суму 16 622 294 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2010 року у сумі 2 188 617 грн., жовтень 2010 року - 5 348 108 грн., листопад 2010 р. -4 407 829 грн., грудень 2010 року -467 740 грн. Зменшено «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», що відображається у рядку 26 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року -71165 грн. Донараховано суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 23 519 944 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2010 року -5322460 грн., вересень 2010 року - 1388748 грн., жовтень 2010 року -5621259 грн., листопад -2010 року -5386526 грн., грудень 2010 року - 5800951 грн. Зменшено «від'ємне значення різниці поточного звітного періоду що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22.2) у розмірі 13113629 грн.

На підставі акту перевірки № 136/16-3/22447150 від 12.04.2011 року відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000731630 від 21.10.2011 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13113629 грн.

Не погодившись із прийнятими Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі податковим повідомлення-рішення № 0000731630 від 21.10.2011 року позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки перевірки податкового органу ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою було встановлено, що податковий кредит сформовано за рахунок операцій з поставки металобрухту чорних та кольорових металів або ж виготовлених з нього анодів мідних по взаємовідносинам з ВП "Панком Мет"ТОВ (код ЄДРПОУ 30565820). Зокрема, в серпні 2010 р. питома вага поставок від ВП "Панком Мет"ТОВ складає - 96,3%, у вересні 2010 р. відповідно -96, 8%, у жовтні 2010 р. -94,9%; у листопаді 2010 р. -96,2%, у грудні 2010 р. -97,5 %.

Актом перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Виробничого підприємства "Панком -Мет"у вигляді ТОВ код за ЄДРПОУ- 30565820, з питання правильності додержання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 р."від 11.04.2011 р. № 135/16-3/30565820/24, складеного СДПІ по роботі з ВППу м. Одесі, було встановлено, що більшість сировини (металобрухту) отримано від підприємств (ПП "Ферро-Ю"(код ЄДРОУ 33797995); ПП "Олдтрейд-А"(код ЄДРПОУ 34606488); ПП "Метал форт"(код ЄДРОУ 34437219); ПП "Укрспецсоюз"(код ЄДРПОУ 32997427); ПП "Гелів"(код ЄДРОУ 34499741); ТОВ "Ексімет"(код ЄДРПОУ 32996910); ТОВ "Укрнадраресурси"(код ЄДРПОУ 36627473); ТОВ "Валкос Груп"(код ЄДРПОУ 31271159); ТОВ "МП Ефес"(код ЄДРПОУ 13906950), ТОВ "Кримслав"(код ЄДРПОУ 30476013); ТОВ "Регіон промгруп"(код ЄДРПОУ 32422959), ТОВ "Інметінвест"(код ЄДРОУ 36849993), ПП "Алакран"(код ЄДРОУ 35565647)), що не мали необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З урахуванням викладеного, податковим органом було встановлено, що вищезазначені підприємства - поставщики ВП ТОВ "Панком -Мет" не здійснювали операції з транспортування, отримання, приймання -передачі та реалізації металевих відходів, металоконструкцій м/в, агрегатів і машин в нерозібраному вигляді, у зв'язку з чим правочини, укладені між контрагентами в порушення вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України є нікчемними.

З урахуванням викладеного, відповідачем було встановлено, що відповідно до п. 1.4.3, Наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266, ВП "Панком Мет"ТОВ - вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер) -суб'єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом не значна, економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють -відсутня.

Таким чином, на думку відповідача, згідно ст.. 203, п. 1 та п. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України по операціям продажу товарів, робіт, послуг встановлено нікчемний правочин між ВП «Панком Мет»ТОВ та підприємствами -покупцем СП «Панком-ЮН»по операціям придбання товарів, робіт та послуг.

Також перевіркою було встановлено, що у грудні 2010 р. СП "Панком -Юн"ТОВ мав взаємовідносини з ТОВ "Укрнадраресурси"(код ЄДРОУ 36627473).

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено перевірку ТОВ "Укрнадраресурси", про що складено акт від 12.03.2011 р. № 985/233/36627473 "Про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ "Укрнадраресурси" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.11.2009 р. по 31.12.2010 р. валютного законодавства за період з 03.11.2009 р. по 31.12.2010 р.", за результатом перевірки встановлено, що сума податкового кредиту СП "Панком -Юн"ТОВ яка сформована за рахунок укладених правочинів з ТОВ "Укрнадраресурси"у грудні 2010 року складає 67 803, 42 грн.

За результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2010 року встановлено, податковий кредит ТОВ "Укрнадраресурси"сформовано за рахунок підприємства -постачальника ТОВ "ГНК Система".

За результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДА України за грудень 2010 року по другій ланці постачання товару встановлено, що постачальником ТОВ "ГНК Система"є ТОВ "Аверс плюс ДТД". Декларація з ПДВ ТОВ "Аверс плюс ЛТД"за грудень 2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва не визнана як податкова звітність.

За результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2010 року по другій ланці постачання товару встановлено, що постачальником ТОВ "ГНК Система"є ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України". Декларація з ПДВ ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України"за грудень 2010 року у ДПІ Печерського району м. Києва не визнана як податкова звітність, у зв'язку з чим у ТОВ "ГНК Система"не виникло права на податковий кредит.

За результатами аналізу системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2010 року по третій ланці постачання товару встановлено, що постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України"є ТОВ "Віпторг". Декларація з податку на прибуток за 2010 рік до ДПІ у Приморському районі м. Одеси не надана.

ТОВ "Укрнадраресурси"надано декларацію з ПДВ за грудень 2010 року в якій сума ПДВ по контрагенту -постачальнику ТОВ "Газонафтова компанія "Система"у розмірі 3242908 грн.

На дату складання акту не встановлено факт передачі товарів (газу) від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю поставок.

За результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2010 року встановлено, що постачальником ТОВ "Укрнадраресурси"є ТОВ "Європейська газова компанія". Декларація з ПДВ ТОВ "Газопостачальна компанія "Промгаз України"за грудень 2010 року у ДПІ Печерського району м. Києва не визнана як податкова звітність, у зв'язку з чим у ТОВ "Укрнадраресурси"не виникло права на податковий кредит.

Таким чином, перевіркою було встановлено, що ТОВ "Укрнадраресурси" неправомірно включило до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму у розмірі 6533077,39 грн., яка не була відображена у складі податкових зобов'язань контрагентом -постачальником.

З урахуванням викладеного, відповідач також прийшов до висновків, щодо безтоварності господарських операцій, проведених між СП "Панком -Юн"ТОВ та ТОВ "Укрнадраресурси", у зв'язку з розбіжністю між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ТОВ "Укрнадраресурси".

З висновками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі суд не погоджується та вважає їх помилковими у зв'язку із наступним.

Судом встановлено, що між Промисловим підприємством «Панком-Мет»та Спільним українсько-англійським підприємством «Панком-Юн» 01.01.2010 року був укладений договір на поставку анодів миднів № 01/01-10 АН з додатковою угодою від 29.12.2010 року (а.с. 225-227).

02.01.2010 року між Промисловим підприємством «Панком-Мет»та Спільним українсько-англійським підприємством «Панком-Юн»був укладений договір № 02/01-10L на поставку товарів, які вказані у відповідних додатках до договору з додатковою угодою від 29.12.2010 року(а.с.232-237) .

На виконання умов зазначених договорів суду були надані видаткові накладні ( т. 1 а.с. 238 -250, т. 2 а.с. 1-51, т. 3 а.с. 49-74, 164-203), податкові накладні ( т. 2 а.с. 52-87, 213- 235, т.3 а.с.75-103, 204-244), акти приймання металів (т. 1 а.с. 202-203, т. 2 а.с. 88-122, 326-255, т. 3 а.с. 1- 6, т. 4 а.с. 50 -89), паспорти на транспортні засоби, посвідчення про вибухонебезпечність та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів, протоколи редакційного засобу контролю транспортного засобу (т. 2 а.с. 123- 192, т. 3 а.с. 7-48, 124-163, 245-250, т. 4 а.с. 1- 48, 89-155).

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України 30.06.2005 р. за № 244, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.07.2005 р за № 770/11050.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4 статті 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Укладання вищезазначених угод та їх подальше виконання сторонами свідчить про намір виконавця виконати роботи, а замовника прийняти ці роботи, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, та актими приймання металів, паспортами на транспортні засоби, посвідченнями про вибухонебезпечність та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів, протоколами редакційного засобу контролю транспортного засобу

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість контрагентом позивача не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Суд зазначає, що податковий орган не надав суду доказів того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦКУ від 16.01.2003р. № 435-IV фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. ЦКУ(ст.511третя особа у зобов'язанні) визначено: зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Податковим кодексом (п.140.2 ст.140) передбачено: у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, у якому сталася така зміна суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), у якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним; у звітному періоді, у якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Крім того, доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій здійснених СП «Панком -Юн»ТОВ з підприємством контрагентом ВП «Панком -Мет»ТОВ, спростовуються також, наданим до суду рішенням Господарського суду Одеської області від 30.08.2011 р. про стягнення з СП «Панком -Юн»ТОВ на користь ВП «Панком -Мет»ТОВ 3% річних у розмірі 488 307 грн. за невиконання грошового зобов'язання по договору поставки № 01/01-10 АН від 01.01.2010 року; рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2011 року, про стягнення з СП «Панком -Юн»ТОВ на користь ВП «Панком -Мет»ТОВ 3% річних у розмірі 254 539 грн. за невиконання грошового зобов'язання по договору поставки № 02/01-1OL від 02.01.2010 року (т. 1 а.с. 214-219).

Перевіркою було встановлено, що в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач до складу податкового кредиту включило суми ПДВ по операціям за поставку товарів які не призначались для їх використання в господарській діяльності такого підприємства (мідні аноди, брухт чорних металів, газ).

З висновками перевіряючих суд не погоджується, оскільки господарська діяльність позивача по виробництву металопродукції відповідає видам діяльності відповідно до його статуту та зареєстрованим видам за КВЕД.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено що СП «Панком -Юн» ТОВ не здійснювало статутну діяльність та не використовувало у своїй господарській діяльності придбані продовольчі товари.

Судом не знайдено обґрунтованої підстави позбавлення підприємства права на зарахування податкового кредиту.

Частиною 8 ст.19 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV передбачено, що усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Як відомо, зловживання правом - здійснення суб'єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії. Передбачені законом положення, що визначають міру можливої поведінки, і є межами (рамками) дії суб'єктивного цивільного права. За ч.3 ст.13 ЦКУ не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Судом враховано, що наявність укладених між учасниками господарських операції договорів або відсутність визнання таких договорів недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому, в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на зазначене, позивачем було правомірно сформовано податковий кредит у відповідності до вимог Податкового законодавства України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості визначення фахівцями відповідача порушень з боку позивача.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Суд вважає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, при проведені планової виїзної перевірки позивача відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000731630 від 21.10.2011 року прийняте податковим органом необхідно скасувати.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000731630 від 21.10.2011 року, -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі № 0000731630 від 21.10.2011 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 01 серпня 2012 року року.

Головуючий суддя О.В. Колесниченко

Суддя Е.А. Іванов

Суддя Л.І. Свида

.

.