Рішення

від 02.08.2012 по справі 5006/14/113пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.12 р. Справа № 5006/14/113пд/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»,

ЄДРПОУ 00210602, м.Краматорськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА»,

ЄДРПОУ 33079203, м.Суми

про визнання договору недійсним

Суддя Г.В.Левшина

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА», м.Суми, про визнання договору №10/05/07 від 10.05.2007р. неукладеним.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті заявою №17/821 від 23.05.2012р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про визнання договору №10/05/07 від 10.05.2007р. недійсним.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р.

Відповідач у клопотанні, що надійшло до суду 12.06.2012р., позовні вимоги не визнав.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, 10.05.2007р. між сторонами був підписаний договір поставки №10/05/07, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а позивач (покупець) - прийняти цю продукцію (товар) та оплатити його.

Згідно з п.1.3 вказаного договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Ціна продукції вказується у специфікаціях, які невід'ємними частинами даного договору (п.2.1 договору поставки №10/05/07).

Відповідно до п.2.2 спірного договору орієнтовна сума договору на момент укладення складає - 950000,00 грн. з ПДВ.

Розділом 3 договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. сторонами узгоджено якість продукції.

Пунктами 9.1, 9.3 вказаного вище договору встановлено, що оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Покупець проводить оплату за поставлену продукцію на протязі 5 календарних днів від дня поставки продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено специфікацією.

Сторонами також узгоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 року, що закріплено в п.13.2 договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Обгрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. позивач посилається на неузгодженість сторонами таких істотних умов вказаного договору, як його предмет та якість.

Проте, виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, пространстві та по відношенню до невизначеного кола осіб.

Тобто, наслідком неузгодження сторонами всіх істотних умов договору є неукладення цього договору.

Відсутність всіх істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем наявності підстав для визнання спірного договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. недійсним не доведено (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання недійсним поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

12.06.2012р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА» про об'єднання справ, згідно з яким відповідачем заявлене клопотання про об'єднання справи №5006/14/113пд/2012 та №13/181 в одне провадження.

Відповідно до ст.58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Проте, за висновками суду, позовні вимоги по справам №5006/14/113пд/2012 та №13/181 не є однорідними, внаслідок чого клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА» підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА», м.Суми про визнання договору №10/05/07 від 10.05.2007р. недійсним.

В судовому засіданні 02.08.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.