Постанова

від 25.09.2012 по справі 5006/14/113пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.09.2012 р. справа №5006/14/113пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенко В.М. за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. у справі№5006/14/113пд/2012 (суддя Левшина Г.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА», м. Суми провизнання договору №10/05/07 від 10.05.2007р. недійсним В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА», м. Суми, про визнання договору №10/05/07 від 10.05.2007р. неукладеним.

До початку розгляду господарським судом справи по суті, позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу, заявою №17/821 від 23.05.2012р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про визнання договору №10/05/07 від 10.05.2007р. недійсним.

Господарський суд Донецької області рішенням від 02.08.2012р. у справі №5006/14/113пд/2012 відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки дійшов до висновку, що позивач не довів підстав для визнання спірного договору №10/05/07 від 10.05.2007р. недійсним.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. у справі №5006/14/113пд/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договір поставки №10/05/07 від 10.05.2007р.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що сторонами не було досягнуто згоди відносно істотних умов договору, зокрема про предмет договору та якість товару, що поставляється.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. порушено апеляційне провадження у справі №5006/14/113пд/2012. Вказана ухвала направлена сторонами рекомендованим листом, про що заповнено штамп вихідної кореспонденції на зворотній стороні ухвали відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002р. N75 (з подальшими змінами).

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Представники сторін у судове засідання 19.09.2012р. не з'явилися, про причини неявки не повідомили та відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», враховуючи, що явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Виходячи з положень ст.ст.509, 510, 712 Цивільного кодексу України, враховуючи, що за договором поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. передбачено відповідні обов'язки обох сторін, та, зокрема, обов'язок позивача сплатити вартість поставленого йому відповідачем товару, а також враховуючи, що відповідачем не заявлялось про вирішення господарським судом Донецької області питання щодо зміни підсудності розгляду справи та направлення її до розгляду до господарського суду Харківської області, то територіальна підсудність, визначена позивачем з посиланням на ч.1 статті 15 ГПК України, приймається судовою колегією як обрана у відповідності з нормами чинного законодавства України, і розгляд справи здійснюється тим господарським судом, до якого звернувся позивач.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України виникають, зокрема, з договору. За приписом ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач СА»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь», яке було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», (покупець) був підписаний договір поставки №10/05/07, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець - прийняти цю продукцію (товар) та оплатити його.

Згідно з п.1.3. вказаного договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Ціна продукції вказується у специфікаціях, які невід'ємними частинами даного договору (п.2.1. договору). Відповідно до п.2.2. договору орієнтовна сума договору на момент укладення складає - 950000грн. з ПДВ.

Розділом 3 договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. сторонами узгоджено якість продукції.

Пунктами 9.1, 9.3 договору встановлено, що оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Покупець проводить оплату за поставлену продукцію протягом 5 календарних днів від дня поставки продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено специфікацією.

У пункті 13.2. договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р.

Відповідно до ст.628 ЦК України, ст.180 ГК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обгрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. позивач посилається на неузгодженість сторонами таких істотних умов вказаного договору, як його предмет та якість.

Проте, виходячи зі змісту ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір. Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб. Тобто, наслідком неузгодження сторонами всіх істотних умов договору є неукладення цього договору. Відсутність всіх істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Поряд з цим, відповідно до приписів ч.8 ст. 181 ГК України, визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові 10.02.2009р. у справі №10/33/08, яка за приписами ст.ст.82, 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів.

За приписом ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 ГПК України позивачем не доведено наявності підстав для визнання спірного договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р. недійсним (зокрема, не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано залишено без задоволення вимоги позивача про визнання недійсним договору поставки №10/05/07 від 10.05.2007р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012 у справі №5006/14/113пд/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012 у справі №5006/14/113пд/2012 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012 у справі №5006/14/113пд/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС