Рішення

від 30.07.2012 по справі 21/066-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р. Справа № 21/066-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез», Київська обл., с. Княжичі

про розірвання договору та зобов'язання повернути майно

за участю представників:

від позивача: Скоцеляс Г.С. (довіреність б/н від 03.10.2011р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

31.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(далі-ТОВ «Перша фінансова лізингова компанія»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»(далі-ТОВ «Синтез»/відповідач) про зобов'язання відповідача повернути майно, передане за угодою №54 від 26.05.2008р., а саме: багатофункціональний пристрій для офісного друку Xerox DC-252 в комплекті (Xerox Ex Print Server, здвигаючий вихідний лоток (ось) DC242/252, серійний номер 3512507920) -1 шт., ламінатор рулонний YDFM-720 -1 шт.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2012р. порушено провадження у справі №21/066-12 та призначено справу до розгляду на 11.06.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11.06.2012р., 02.07.2012р. та 16.07.2012р. розгляд даної справи відкладався на 02.07.2012р., 16.07.2012р. та 30.07.2012р. відповідно.

До початку розгляду даної справи по суті, в судовому засіданні 30.07.2012р. представником позивача було подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач додатково просив суд розірвати, укладену між сторонами 26.05.2008р. угоду №54. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 11.06.2012р., 02.07.2012р., 16.07.2012р. та 30.07.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

26.05.2008р. між ТОВ «Перша фінансова лізингова компанія»(далі-лізингодавець) та ТОВ «Синтез»(далі-лізингоодержувач) укладено угоду з фінансового лізингу №54 (далі-Договір).

На виконання умов Договору, 26.05.2008р. сторонами підписано додаток №1.1 (лізинговий протокол) до Договору, відповідно до якого об'єктом лізингу є багатофункціональний пристрій для офісного друку Xerox DC-252 в комплекті (Xerox Ex Print Server, здвигаючий вихідний лоток (ось) DC242/252, серійний номер 3512507920, вартістю 42 632,67 дол. США; термін лізингу -36 календарних місяців. Зазначеним додатком сторони також погодили графік сплати лізингових платежів за ним.

26.05.2008р. сторонами підписано додаток №3.1 (акт прийому-передачі) до Договору, відповідно до якого дата отримання об'єкту лізингу -25.06.2008р., дата повернення -25.06.2011р.

Крім того, 12.11.2008р. сторонами підписано додаток №1.4 (лізинговий протокол) до Договору, відповідно до якої об'єктом лізингу є ламінатор рулонний YDFM-720, вартістю 41 000,00 грн.; термін лізингу -12 календарних місяців. Зазначеним додатком сторони також погодили графік сплати лізингових платежів за ним.

12.11.2008р. сторонами підписано додаток №3.4 (акт прийому-передачі) до Договору, відповідно до якої дата отримання об'єкту лізингу -16.02.2009р., дата повернення -16.02.2010р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення лізингодавцем (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим 30.11.2010р. позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача, зокрема, 276 976,87 грн. заборгованості за Договором, яка складається з заборгованості по сплаті лізингових платежів за додатками:

№ 1.1 -за листопад 2008р. - жовтень 2010р. у сумі 252 563,47 грн.;

№ 1.4- за листопад 2008р. - жовтень 2010р. у сумі 24 383,40 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.01.2011р. у справі №11/199-10 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 276 976,87 грн. заборгованості за Договором задоволені повністю.

Крім того, у зв'язку з подальшим невиконанням відповідачем умов Договору, 06.06.2011р. позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача, зокрема, 80 106,99 грн. заборгованості за Договором, яка складається з заборгованості по сплаті лізингових платежів за додатками:

№ 1.1 -за листопад 2010р. - травень 2011р. у сумі 76 700,28 грн.;

№ 1.4- за листопад 2010р. - травень 2011р. у сумі 3 406,71 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.08.2011р. у справі №25/054-11 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 88 106,99 грн. заборгованості за Договором, з урахуванням арифметично вірного розміру заборгованості, задоволені частково у розмірі 80 106, 97 грн.

15.06.2011р., 13.12.2011р. та 22.03.2012р. у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач звертався до відповідача з повідомленням про односторонню відмову від Договору та вимогою про повернення об'єктів лізингу за ним. Копії зазначених листів містяться в матеріалах справи.

Відповідач про результати розгляду листів позивача не повідомив, сторони згоди щодо розірвання Договору не досягли.

Посилаючись на систематичне порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної сплати лізингових платежів, позивач просить суд, зокрема, розірвати Договір з підстав ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Приписами статей 1, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Розміри та строки сплати лізингових платежів, у відповідності до п. 7.2 Договору, визначаються сторонами у додатках №1 до Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Натомість, в порушення вищезазначених положень, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати лізингових платежів не виконав.

Приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

З огляду на набрання рішеннями господарського суду Київської області від 19.01.2011р. у справі №11/199-10 та від 02.08.2011р. у справі №25/054-11 законної сили в порядку ст. 85 ГПК України, суд дійшов висновку, що факти, встановлені зазначеними рішеннями, а саме факт порушення відповідачем строків сплати лізингових платежів за додатками №1.1, 1.4 згідно Договору, мають преюдиційне значення у розумінні ст. 35 ГПК України, і не потребують доказуванню.

Пунктом 4 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»визначено, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Приписами статей 651, 610, 611 ЦК України встановлено, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно норм зазначених статей, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Як встановлено судом, істотне порушення відповідачем умов Договору полягає у неналежному виконанні ним своїх обов'язків в частині своєчасної сплати лізингових платежів, та за своїм правовим наслідком позбавляє позивача можливості отримати результат співпраці, на який останній розраховував при укладенні Договору, а саме отримання доходу при здійснення своєї господарської діяльності, у вигляді лізингових платежів, які мали бути сплачені відповідачем.

Виходячи з наведених законодавчих положень, а також враховуючи те, що відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати лізингових платежів за листопад 2008р.-травень 2011р. не виконав, зазначений факт відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання Договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. у справі № 13/173/2011/5003.

Крім того, у зв'язку з заявленою вимогою про розірвання Договору позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути передане за Договором майно, а саме: багатофункціональний пристрій для офісного друку Xerox DC-252 в комплекті (Xerox Ex Print Server, здвигаючий вихідний лоток (ось) DC242/252, серійний номер 3512507920) -1 шт., ламінатор рулонний YDFM-720 -1 шт.

Приписами ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем сплати лізингових платежів, а також враховуючи задоволення вимоги про розірвання Договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу за Договором - багатофункціональний пристрій для офісного друку Xerox DC-252 в комплекті (Xerox Ex Print Server, здвигаючий вихідний лоток (ось) DC242/252, серійний номер 3512507920) -1 шт., ламінатор рулонний YDFM-720 -1 шт., у відповідності до положень Закону України «Про фінансовий лізинг», є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2012р. у справі №39/167-7/85.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 610, 611, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 295 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати угоду з фінансового лізингу №54, укладену 26.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(01001, м. Київ, пров. Музейний, 4, ідентифікаційний код 31453238) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтез»(07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Слави, 27, ідентифікаційний код 32651476).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез»(07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Слави, 27, ідентифікаційний код 32651476) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(01001, м. Київ, пров. Музейний, 4, ідентифікаційний код 31453238) майно: багатофункціональний пристрій для офісного друку Xerox DC-252 в комплекті (Xerox Ex Print Server, здвигаючий вихідний лоток (ось) DC242/252, серійний номер 3512507920) -1 шт., ламінатор рулонний YDFM-720 -1 шт.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»(07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Слави, 27, ідентифікаційний код 32651476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(01001, м. Київ, пров. Музейний, 4, ідентифікаційний код 31453238) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 31.07.2012р.

Суддя В.А. Ярема