Постанова

від 01.08.2012 по справі 5011-5/3598-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 № 5011-5/3598-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Дідур С.В.

та представників:

від позивача - Хмарук О.О.,

від відповідача - Ковтун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства (далі - ДП) „Медія Дирекція"/ „MediaDirection"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 30.05.2012 р.

у справі №5011-5/3598-2012 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)

„Панторія Плюс"

до ДП „Медія Дирекція"/ „MediaDirection"

про стягнення 294 322,45 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.05.2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Дочірнього підприємства „Медія Дирекція"/ „MediaDirection" на користь ТОВ „Панторія Плюс" 228 264,32 грн. основного боргу, 19 805,41 грн. 3 % річних, 46 252,72 грн. інфляційних втрат та 6 183,65 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП „Медія Дирекція"/ „MediaDirection" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2012 року та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між ТОВ „Панторія Плюс" (виконавцем) та ДП „Медія Дирекція"/ „MediaDirection" (замовником) виникли на підставі укладеного 01.01.2009 року договору між ними про надання рекламних послуг.

Предметом даного договору є те, що виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику послуги з розміщення в програмах телеканалу реклами замовника та/або клієнтів замовника, а замовник зобов'язується приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).

Умови розміщення реклами замовника та/або клієнтів замовника в програмах телеканалу (назва телеканалу, територія виходу в ефір, вартість і порядок оплати, термін підготовки реклами тощо) містяться в завданні про надання рекламних послуг, яке є додатком до Договору і становить його невід'ємну частину (п. 1.1.1.).

У відповідності до п. 1.5. договору засвідченням факту належного надання рекламних послуг за Договором є Акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, в якому повинні бути вказані: назва телеканалів, на яких відбулося розміщення реклами, назва замовника або за домовленістю сторін назва клієнта замовника, реклама якого розміщувалася, період розміщення реклами, загальна вартість рекламних послуг виконавця.

За умовами п. 4.3. договору не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати отримання від виконавця акта наданих послуг, належно оформленого у відповідності з пунктом 1.5. Договору, замовник повинен підписати акт наданих послуг або надати свої письмові зауваження про допущені виконавцем недоліки та спосіб їх усунення.

Ненадання чи несвоєчасне надання замовником підписаного акту наданих послуг відповідно до п. 4.3. Договору, сторони трактують як згоду замовника з тим, що виконавець надав рекламні послуги належним чином, в повному обсязі і що замовник погоджується з фінансовими розрахунками виконавця у відношенні наданих рекламних послуг.

Пунктом 4.1. сторони погодили, що вартість рекламних послуг зазначається в кожному завданні.

Як свідчать матеріали справи, сторонами були підписані завдання до Договору: № 130/09р на березень 2009 р. про надання послуг на суму 117 537, 22 грн., № 364/09р на березень 2009 р. про надання послуг на суму 69 970, 94 грн., № 297/09р на квітень 2009 р. про надання послуг на суму 32 775, 16 грн., № 473/09р на квітень 2009 р. про надання послуг на суму 7 981, 00 грн.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.2. Договору оплата рекламних послуг здійснюється замовником шляхом попередньої оплати вартості рекламних послуг згідно з підписаними сторонами завданнями, на підставі виставлених виконавцем рахунків, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця відповідної суми впродовж 3 банківських днів з моменту одержання рахунку.

Остаточні взаєморозрахунки між сторонами мають бути проведені не пізніше 20 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були надані рекламні послуги, у відповідності з актами наданих послуг, належно оформленими згідно з пунктами 1.5. та 4.3. Договору (п. 4.5.).

Доводи апелянта, стосовно того, що обов'язок сплати відповідачем безпосередньо пов'язаний з обов'язком позивача надати рахунок для сплати, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що ненадання такого рахунку не є порушенням умов договору та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а також, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на підставі вказаних завдань на загальну суму 228 264,32 грн., що підтверджується актами здачі-прийому робіт та продукції від 31.03.2009 р. та 30.04.2009 р.

Втім, як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг не виконав, внаслідок чого за ним утворилось заборгованість у розмірі 228 264,32 грн.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів внесення відповідачем попередньої оплати вартості рекламних послуг в порядку п. 4.2. Договору, а відповідно до спірних правовідносин застосовується п. 4.5. Договору щодо строків остаточного взаєморозрахунку.

Враховуючи, те, що матеріалами справи підтверджено зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору, проте відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не розрахувався за надані послуги, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу є законними та обґрунтованими.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 46 252,72 грн. інфляційних втрат та 19 805,41 грн. 3 % річних колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі на підставі ст. 625 ЦК України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДП „Медія Дирекція"/ „MediaDirection" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2012 р. у справі № 5011-5/3598-2012 - без змін.

Справу № 5011-5/3598-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Пантелієнко В.О.

Судді Гарник Л.Л.

Доманська М.Л.