Рішення

від 18.12.2008 по справі 30/276-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/276-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.08р.

Справа № 30/276-07

За позовом  відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" , (м. Дніпропетровськ) 

До  відповідача-1: акціонерного товариства закритого типу Страхової компанії "Діско", (м. Дніпропетровськ)

До відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтріст", (м. Дніпропетровськ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Чиняєв Микола Петрович, (с. Сурсько-Литовське, Дніпропетровський район,   Дніпропетровська  область) 

Про стягнення суми в порядку регресу та франшизи  в розмірі 89767,29 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Удовиченко О.Ю., довіреність від 19.11.2007 року №3480-1/14, юрисконсульт

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: Кошарний О.В., довіреність від 05.02.2008 року, представник; Кошовий В.К., директор

Від третьої особи: Чиняєв Микола Петрович

С У Т Ь   С П О Р У:

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (м. Дніпропетровськ) звернулося до господарського суду із позовом та з уточненням позовних вимог (заява №1576-ю від 16.07.2007 року)  просить стягнути з відповідача-2, товариства з обмеженою відповідальністю "Інтріст" (м. Дніпропетровськ) суму в порядку регресу у розмірі 89257,29 грн., а також франшизу в розмірі 510 грн., судові витрати по справі покласти на відповідача-2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відшкодував страхове відшкодування власнику автомобіля БМВ М5, д/н АЕ 0042 МІ Мішалову В.Д. шляхом перерахування коштів за відновлювальний ремонт  в сумі 114757,29 грн.  на рахунок гарантійного СТО –СП ”Майстер-Сервіс”. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія Чиняєва М.П., який перебував у трудових відносинах з відповідачем-2, тому позивач просить стягнути сплачену суму вартості ремонту автомобіля з відповідача-2. Позивач зазначає, що відповідач-1 у добровільному порядку відшкодував збиток у розмірі 24990 грн. (що становить повний ліміт відповідальності страховика за вирахуванням франшизи 510 грн.), що передбачено договором страхування цивільної відповідальності №Б/5066514.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтріст"  проти задоволення позову заперечує з підстав недоведеності розміру суми, яка підлягає відшкодуванню.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2007 року у справі №30/276-07 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Дніпропетровським науково-дослідним  інститутом судових експертиз повернуто справу №30/276-07 до господарського суду із повідомленням  експерта автотоварознавця №1440 від 23.05.2008 року про неможливість провести дослідження з поставлених на вирішення експертизи питань.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2008 року у справі було повторно призначено судову експертизу та визначено перелік питань, які поставлені на розгляд експерту, проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

26.11.2008 року до господарського  суду надійшла справа №30/276-07 з повідомленням №2215-08 про неможливість надання висновку автотоварознавчої експертизи по справі від 18.11.2008 року, ухвалою господарського суду від 04.12.2008 року провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено у судове засідання на 17.12.2008 року.

02.08.2007 року третя особа, Чиняєв М.П., заявив клопотання про зупинення провадження у справі мотивоване зверненням з касаційною скаргою на відповідь апеляційного суду Дніпропетровської області №33-135 від 13.04.2006 року до Верховного суду України.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) учасниками судового процесу не заявлялося.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2005 року о 15:20 годин в м. Дніпропетровську на вул. Набережній Перемоги на перехресті з вул. Овражною водій Чинаєв М.П. керуючи автомобілем ГАЗ 32213 державний номер 76065 АН під час перестроювання і повороту праворуч, не переконався в безпеці свого маневру, не дав дороги та скоїв зіткнення з автомобілем БМВ-М державний номер АЕ 0042 МІ, який рухався у правій смузі руху, чим допустив порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до довідки відділу ДАІ Жовтневого районного відділу ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області №41/3417 від 07.04.2006 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  яка сталася 12.12.2005 року за участю автомобіля ГАЗ 32213, державний номер 76065АН під керуванням водія Чиняєва Миколи Петровича та автомобіля БМВ М5, державний номер АЕ 0042 МІ під керуванням водія Мішалова В'ячеслава Дмитровича, автомобіль БМВ М5 отримав наступні пошкодження: ліве переднє крило, капот, повторювач поворотів лівий, передній бампер, ліва блок фара, змивач фар лівий, нашарування  фарби на лівому передньому колісному диску (а.с. 83).

Згідно полісу №19-3297766 від 24.11.2005 року автомобіль БМВ М5, державний номер АЕ0042МІ застрахований в відкритому акціонерному товаристві Українській страховій компанії "Гарант-Авто" (правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант").

12.12.2005 року та  16.12.2005 року аварійним комісаром Буга А.П. (свідоцтво аварійного комісара №452 від 20.12.2002 року)  за участю представників позивача, відповідача-2  складений протокол №0770 огляду транспортного засобу автомобіля БМВ М5, державний номер АЕ0042МІ.

В подальшому аварійним комісаром Буга А.П. складені страхові акти, які затверджені позивачем: акт №21116 від 23.12.2005 року на суму 70000грн., №21116 від 16.03.2006 року на суму 23 912,95грн., №21116 від 29.03.2006 року на суму 20844,34грн.

Відновлення пошкодженого автомобіля підтверджується Актами виконаних робіт №206505 від 24.02.2006 року на суму 70 000грн., №206801 від 17.03.2006 року на суму 23912,95 грн., №206947 від 24.03.2006 року на суму 23916,34грн., складеними СП „Майстер-Сервіс”.

На підставі заяви потерпілого Мішалова В.Д від 23.12.2005 року про страховий випадок, згідно умов страхування, вартості відновлювального ремонту, Страхова компанія сплатила страхове відшкодування власнику автомобіля БМВ М5, державний номер АЕ0042МІ, Мішалову В'ячеславу Дмитровичу, шляхом перерахування коштів на ремонт автомобіля на рахунок гарантійного СТО –СП "Майстер-сервіс" в сумі 114757,29 грн. (платіжні доручення №2166 від 26.12.2005 року на суму 70000 грн., №551 від 04.04.2006 року на суму 20844,34 грн., №464 від 20.03.2006 року на суму 23912,95 грн.).

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтріст" суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 89257,29 грн., а також франшизу в розмірі 510 грн., проти чого заперечує відповідач-2, що є причиною виникнення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична  або  фізична  особа  відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Для покладення на юридичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди");

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Як вбачається з матеріалів справи водій Чиняєв Микола Петрович перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Інтріст" в період з 01.12.2005 року по 31.10.2006 року, що підтверджується витягом з трудової книжки Чиняєва М.П. (а.с.133, т.1) та скоїв правопорушення під час виконання трудових обов'язків (подорожній лист №153688).

Вина Чиняєва М.П. у скоєнні даного правопорушення, як зазначено в постанові  Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.02.2006 року, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АЖ №0707278, протоколом місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою дорожньо-транспортної пригоди, протоколами медогляду, протоколами технічного стану автомобілів, фото таблицею, довідкою авто технічного дослідження (а.с. 13). Згідно цієї постанови Чиняєва Миколу Петровича піддано адміністративному стягненню на користь держави у вигляді штрафу в розмірі 40 грн.

Таким чином, вина Чиняєва М.П. доведена в судовому порядку, розмір та виплата страхового відшкодування потерпілому підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода,   завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України).

Автомобіль ГАЗ 32213, державний номер 76065АН, належить на праві власності громадянину Кошарному О.В. (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22.12.2000 року), який передав цей автомобіль в тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтріст” на підставі договору №2012/01 найму (оренди) автомобіля від 20.12.2004 року. Отже, позов про стягнення суми страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги правомірно заявлено до особи, яка використовує транспортний засіб на умовах договору оренди.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач-2 не довів факт того, що шкоду автомобілю БМВ М5, державний номер АЕ0042МІ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 суми 89257,29грн. підлягають задоволенню.

17.12.2004 року між Акціонерною страховою компанією „Діско” (відповідач-1) та ТОВ „Інтріст” (відповідач-2) був укладений договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (поліс №Б/5066514 на термін з 18.12.2004 року до 17.12.2005 року), а.с.106, т.1. Отже, цивільна відповідальність ТОВ „Інтріст”, з яким Чиняєв Микола Петрович перебував у трудових відносинах та з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, застрахована у акціонерному товаристві закритого типу Страховій компанії "Діско", а ліміт страхового відшкодування за заподіяну майнову шкоду застрахованою особою становить 24990 грн.

Враховуючи, що Акціонерне товариство закритого типу Страхова компанія "Діско" платіжним дорученням №789 від 02.07.2007 року сплатило відкритому акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" відшкодування в сумі 24990 грн. (а.с. 54) після звернення останнього з позовом до суду провадження у справі  щодо відповідача-1 слід припинити за відсутністю предмету спору (п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

Вимога позивача про стягнення франшизи в сумі 510грн. задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Страхове відшкодування –це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст.9 Закону України „Про страхування”).

Згідно ч.18 ст. 9 Закону України „Про страхування” франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки франшиза у розмірі 510грн., як частина збитків, не була виплачена потерпілому Мішалову  В.Д., позивач не має права на її відшкодування.

Клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі відхиляється судом, оскільки Чиняєвим М.П. не надано доказів прийняття до розгляду касаційної скарги Верховним судом України, а, в силу ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі підлягає зупиненню в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 892,57грн., 117,32грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі щодо Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія „Діско”, (м. Дніпропетровськ) –припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтріст" (м. Дніпропетровськ, вул. Передова,173, ЄДРПОУ 19430418)  на користь відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" суму в порядку регресу у розмірі 89257,29грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 892,57грн., 117,32грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.          

Суддя                                                                           Н.М. Євстигнеєва  

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно

до вимог ст.84 Господарського процесуального кодексу України, - 17.12.2008 року)