Ухвала

від 26.11.2008 по справі 15/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/51

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                               У  Х  В  А  Л  А  

26.11.08 р.                                                                                                  Справа № 15/51           

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 00176408)

до відповідача корпорації „Асконт” м. Горлівка  (код ЄДРПОУ 31402513)

про стягнення заборгованості за договором № 10 від 10.01.2005 р. в сумі 66456 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Єгорченкова О.О. за довіреністю № 14/418 від 31.03.2008 р., Петров Є.В. за довіреністю б/н від 01.10.2008 р.

від відповідача: Приходько В.І. за довіреністю № 2 від 23.04.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка до корпорації “Асконт” м. Горлівка про стягнення заборгованості за договором № 10 від 10.01.2005 р. в сумі 66456 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/51, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою суду від 27.05.2008 р. по справі призначена судова економічна експертиза, провадження у справі зупинено.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 29.10.2008 р. строк вирішення спору у справі № 15/51 продовжений на один місяць, тобто до 03.12.2008 р.

Ухвалою суду від 29.10.2008 р. провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

10.01.2005 р. між позивачем - відкритим акціонерним товариством „Горлівський завод „Реммаш” (виконавець) та відповідачем – корпорацією „Асконт” (замовник) укладений договір про надання послуг № 10, який підписаний обома сторонами та скріплений відповідними печатками.  

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є надання виконавцем послуг з виробництва із давальницької сировини (круг Ш 26 ст 45 2 ГП  г/к ДЗСТ 2590-80), що поставляється замовником, пік до відбійного молотку (продукція) та поставка їх замовнику на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2 договору замовник зобов'язується поставити виконавцю давальницьку сировину  для переробки в об'ємі та асортименті, вказаним в специфікаціях і додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору, прийняти продукцію і здійснити оплату послуг. Виконавець зобов'язується прийняти давальницьку сировину і надати послуги з виготовлення з нього продукції, вказаної в специфікаціях і додаткових угодах.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата послуг, що надаються, здійснюється за цінами, що діють на момент відвантаження продукції.

Відповідно до п.3.3 договору форма розрахунку – грошова, 100 % попередня оплата.

Відповідно до п.5.2 договору умови поставки продукції – ЕХW (зі складу виконавця  Інкотермс – 2000) після оплати вказаних послуг.

Відповідно до п. 8.4 договору вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2005 р.

20.02.2006 р. сторонами підписана додаткова угода № 3 до договору № 10 від 10.01.2005 р., згідно якої строк дії договору продовжений до 31.12.2006 р., а з фінансових обов'язків – до повного їх виконання.

Також сторонами підписані додаткові угоди № 1 від 24.01.2005 р., № 2 від 24.01.2005 р., № 4 від 16.03.2005 р., № 5 від 07.04.2006 р., до договору № 10 від 10.01.2005 р., які уточнюють предмет договору стосовно найменування та кількості давальницької сировини, кількості замовленої продукції, вартості одиниці продукції та загальну суму послуг згідно договору.

За фактом наданих виконавцем послуг, сторонами підписані акти здачі - приймання виконаних робіт № 21 від 24.01.2005 р. на  суму 3868,80 грн., № 25 від 17.03.2006 р. на суму 816 грн., № 28 від 23.03.2006 р. на суму 1183,20 грн., акт № 26 від 21.03.2006 р. на суму  326,40 грн., № 34 від 28.03.2006 р. на суму 3060 грн., № 35 від 29.03.2006 р. на суму 4202,40 грн., № 54 від 30.03.2006 р. на суму 4161,60 грн., № 55 від 03.04.2006 р. на суму  2448 грн.,  № 56 від 10.04.2006 р. на суму 8568 грн., акт № 57 від 12.04.2006 р. на суму 1836 грн., № 59 від 21.04.2006 р. на суму 408 грн., № 60 від 25.04.2006 р. на суму 40,80 грн., № 63 від 28.04.2006 р. на суму 652,80 грн., № 64 від 05.05.2006 р. на суму 4080 грн., № 66 від 06.05.2006 р. на суму 4080 грн., № 75 від 23.05.2006 р. на суму 816 грн., № 76 від 24.05.2006 р. на суму 5916 грн., № 79 від 30.05.2006 р. на суму 4896 грн., № 80 від 31.05.2006 р. на суму 3672 грн., № 87 від 08.06.2006 р. на суму 8160 грн., № 89 від 13.06.2006 р. на суму 3264 грн., які долучені до матеріалів справи. У вказаних актах зазначено найменування виконаних робіт, кількість виготовленої продукції, вартість робіт по виготовленню одиниці продукції та загальна вартість робіт за актом з врахуванням ПДВ, тобто усі необхідні дані для проведення оплати послуг. Усі акти містять посилання на договір № 10 від 10.01.2005 р.

Всього позивачем відповідно до договору № 10 від 10.01.2005 р. надано послуг з виконання робіт на суму 66456 грн.

Усі вищевказані документи у завірених копіях додані до справи.

Проаналізував у сукупності умови договору (п.п. 3.2, 3.3, 5.2, з врахуванням додатків до договору), який є по суті договором підряду, суд дійшов висновку, що відповідач повинен здійснити оплату отриманих послуг, як попередню оплату за договором, у період після виконання робіт по виготовленню продукції (надання послуг), але до поставки виробленої продукції. Попередньою оплата буде вважатися стосовно строку поставки продукції.

Тобто для відповідача строк оплати наступив на наступний день після дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг).

Проте свої зобов'язання з оплати послуг за договором відповідач станом на дату звернення позивача до суду не виконав, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у сумі 66456 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на умови договору № 10 від 10.01.2005 р., статтю 526  Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; статтю 530 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем наданий відзив від 12.05.2008 р. за вих. №  12/05-01 на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог, тому як вважає свої зобов'язання перед позивачем за договором № 10 від 10.05.2005 року повністю припиненими шляхом проведення  взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог з позивачем. У відзиві відповідач зазначає, що у зв'язку з існуванням грошового зобов'язання позивача перед відповідачем на загальну суму 782940,60 грн.,  яке виникло внаслідок виконання умов договору підряду № 113 від 13.08.2003 р., крім того в результаті поставленого позивачеві товару, а також в результаті оплачених через касу позивача грошових коштів за договором № 10 від 10.01.2005 р., відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією про зарахування зустрічних однорідних вимог (грошових зобов'язань). За результатами такого заліку, заборгованість позивача перед відповідачем складає 49103,03 грн., із розрахунку 782940,60 грн. (заборгованість позивача перед відповідачем) – 733837,57 грн. (заборгованість відповідача перед позивачем) = 49103,03 грн.

Відповідачем наданий суду вищевказаний договір підряду № 113 від 13.08.2003 р., відповідно до якого ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” (замовник) доручає, а корпорація „Асконт” (підрядчик) виконує роботи з ремонту крівлі цеху гідравліки. Сторонами також укладена додаткова угода № 1 від 29.12.2003 р. до договору № 113 від 13.08.2003 р., відповідно до якої розрахунок за виконані роботи з ремонту крівлі узгоджено проводити шляхом взаємозаліку, додаткова угода № 2 від 30.12.2003 р. до договору № 113 від 13.08.2003 р., відповідно до якої  договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2003 р., а в частині фінансових розрахунків – до повного їх виконання.

Факт виконання робіт у період з 2003 по 2006 роки за договором підряду на суму 713125,20 грн. підтверджений наданими відповідачем відповідними рахунками, актами приймання виконаних робіт, які долучені до матеріалів справи.

Відповідачем також надані суду бухгалтерські довідки від 06.05.2008 р., з яких вбачається, що кредиторська заборгованість відповідача за отримані послуги по виготовленню пики для відбійного молотку перед позивачем склала 733837,57 грн., з яких відповідачем сплачено через касу позивача 53653,20 грн., тобто заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги склала 680184,37 грн. (733837,57 грн. – 53653,20 грн. = 680184,37 грн.). В іншій бухгалтерській довідці від 06.05.2008 р. також зазначено, що відповідачем виконані роботи з ремонту крівлі на суму 713125,20 грн., також позивачеві реалізовані  товари на суму 16162,20 грн., внаслідок чого кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем склала 729287,40 грн. (713125,20 грн. + 16162,20 грн. = 729287,40 грн.).

В обґрунтування своїх заперечень до позовної заяви відповідач посилається на долучений до матеріалів справи підписаний керівниками, головними бухгалтерами сторін та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2008 р., відповідно до якого станом на 01.01.2004 р. відповідач мав перед позивачем кредиторську заборгованість в сумі 39076,37 грн., станом на 01.01.2005 р. відповідач мав перед позивачем вже дебіторську заборгованість в сумі 21209,21грн., станом на 01.01.2006 р. відповідач мав перед позивачем кредиторську заборгованість в сумі 568,33 грн., станом на 01.01.2007 р., на 01.01.2008 р., на 01.04.2008 р. відповідач мав перед позивачем дебіторську заборгованість в сумі 49103,03 грн., тобто сальдо на користь відповідача. Вказаний акт звірки в завіреній копії доданий до справи.

Крім того, позивачем надана до суду довідка за вих. № 12/625 від 26.05.2008 р., згідно з якою позивач визнає заборгованість перед відповідачем станом на 01.01.2008 р. в сумі 782940,60 грн., яка значиться за даними бухгалтерської програми „Еверест”, однак підтвердити вказану заборгованість первинними документами він не має можливості, тому як вказані документи були вилучені Горлівським відділом податкової міліції під час виїмки згідно додатку № 1 до протоколу виїмки від 21.06.2006 р., який долучений до матеріалів справи.

Факт звернення відповідача до позивача з пропозицією здійснення заліку взаємних однорідних вимог не підтверджений наданням суду листа з такою пропозицією, однак відповідно до пояснень представників сторін у судовому засіданні оригінал заяви корпорації „Асконт” до ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” про зарахування зустрічних однорідних вимог у сторін відсутній у зв'язку з його втратою, тобто позивач не заперечує проти надсилання йому відповідачем такого листа. Факт саме неодноразового звернення із заявами до позивача про залік зустрічних вимог відповідач належними доказами не довів.

У підтвердження факту звернення до позивача із відповідною заявою відповідач надав суду завірену належним чином копію відповіді за № 14/490 від 14.04.2008р., яка була надіслана позивачем відповідачу на його пропозицією здійснення заліку взаємних однорідних вимог, в якій позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 598893,20 грн. В обґрунтування своєї відмови від здійснення взаємозаліку, позивач вказує на знаходження активів підприємства у податковій заставі, вимоги п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно яких операція по проведенню взаємозаліку має бути письмово узгоджена з податковим органом. Також, відповідач зазначає, що вимоги сторін є неоднорідними, а взаємозалік за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони. Такої згоди відповідачу ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” не давав.

Крім того, позивач зазначає, що з 18.10.2002 р. перебуває в стадії банкрутства в процедурі санації, тому заборгованість відповідача перед ним відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є поточною та віднесена до четвертої черги погашення вимог кредиторів, тому згідно ст. 31 вказаного закону не може бути погашена до повного задоволення вимог кредиторів попередньої черги.

З метою повного та об'єктивного розгляду даного спору, а також роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, судом призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої поставлені питання щодо документального підтвердження заявленої позивачем заборгованості у сумі 66456 грн. і обґрунтування її виникнення саме за договором № 10 від 10.01.2005р.; доказів сплати відповідачем готівкою коштів  у сумі 53653,20 грн. на виконання умов договору № 10 від 10.01.2005 р.; дійсності проведення взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог; наявності кредиторської та дебіторської заборгованості сторін.

Відповідно до висновку № 2793/25 судової економічної експертизи по господарській справі № 15/51 від 24.09.2008 р. експертом встановлено, що по договору № 10 від    10.01.2005 р. позивачем надано послуг з вироблення продукції на загальну суму 66456 грн. Однак через відсутність необхідних для висновку первинних документів експерту не надається можливим підтвердити наявність заборгованості відповідача перед позивачем за даним договором.

Експертом встановлено, що відповідачем дійсно внесені грошові кошти в сумі   53653,20 грн. на рахунок позивача, але встановити, чи були сплачені грошові кошти направлені на погашення існуючого боргу за договором № 10 від 10.01.2005 р. неможливо.

Із дослідницької частини висновку експертизи вбачається, що корпорацією „Асконт” значиться виконано для ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” ремонтно-будівельних робіт, передано сировини та товару за період 2004-2006 р.р. на загальну суму 729287,40 грн., у тому числі товару – 2689,20 грн., сировини – 13473 грн., ремонтно-будівельних робіт – 713125,20 грн. Однак у розділі „висновки” експертом припущена технічна описка щодо суми проведених ремонтно-будівельних робіт, поставлених товарів (сировини) – експертом вказано    729727,40 грн., замість 729287,40 грн., як зазначено в дослідницькій частині висновку.

Також експертом встановлено, що ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” значиться надано послуг та передано товарно-матеріальних цінностей на адресу корпорації „Асконт” на підставі наданих позивачем документів на загальну суму 580761,14 грн.  

За відсутністю необхідних первинних документів експертом не визначений розмір кредиторської та дебіторської заборгованості сторін.

Згідно ст.42 ч.5 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно ст. 43 ч.1, 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши позовні вимоги та заперечення на них, господарський суд дійшов наступного висновку:

У зв'язку з простроченням корпорацією „Асконт” оплати за надані ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” послуги з виготовлення продукції по договору № 10 від 10.01.2005 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на суму 66456 грн. Вказана сума боргу входить до загальної кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем на суму 733837,57 грн. Але в той же час позивач мав грошову заборгованість перед відповідачем на суму 782940,60 грн. Слід зазначити, що сторони не заперечують проти існування факту наявності вказаної грошової заборгованості один перед одним, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.04.2008 р.

Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Позивачем не заперечується факт направлення відповідачем заяви з пропозицією щодо зарахування зустрічних однорідних вимог (грошових зобов'язань) у сумі 598839,20 грн., в тому числі спірна заборгованість по договору № 10 від 10.01.2005 р. на суму 66456 грн. Наявність саме грошового зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 733837,57грн. та відповідно позивача перед відповідачем на суму 782940,60 грн. вказує на однорідність таких вимог по відповідним зобов'язанням.

Факт отримання позивачем вказаної заяви підтверджується наявною в матеріалах справи його відповіддю на таку заяву.

Щодо питання перебування майна ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” у податковій заставі позивач посилається на п.п. 8.6.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким забороняється без письмового узгодження з податковим органом здійснювати операції:    

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Тобто, вказаний підпункт ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачає перелік конкретних операцій, які підлягають обов'язковому узгодженню з податковим органом, але даний перелік не передбачає заборону проведення без письмового узгодження з податковим органом зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами як припинення існуючих зобов'язань сторін згідно норм Цивільного кодексу України.  

У зв'язку з цим посилання позивача на п.п. 8.6.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при відмові у визнанні проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог є необґрунтованим.

Щодо заяви позивача про те, що заборгованість відповідача перед ним не може бути погашена зарахуванням, оскільки в такому випадку припиняються зобов'язання поза встановленої для погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство черги, слід зазначити, що п. 12 статті 21 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає наступне: розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плану санації, в порядку черговості, установленому статтею 31 цього Закону.

Тобто, вказана норма врегульовує в процедурі санації порядок погашення виключно вимог кредиторів, включених до реєстру, тобто конкурсних. Погашення вимог поточних кредиторів в порядку черговості, передбаченої ст. 31 вищевказаного Закону, починається після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури. Позивач не надав до суду доказів визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Під час перебування  підприємства у стадії санації ніякі обмеження щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у поточних зобов'язаннях боржника та кредиторів нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не встановлені. Дія мораторію щодо погашення вимог кредиторів на поточні зобов'язання боржника не розповсюджується згідно ст. ст. 1, 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

25.11.2008 р. на вимогу суду відповідач у підтвердження факту проведення заліку зустрічних однорідних вимог надав лист-пояснення за підписом керівника за вих. № 2411-08 від 24.11.2008 р., в якому він повідомляє, що 03.11.2008 р. згідно вимог ст.601 Цивільного кодексу України в односторонньому порядку на підставі раніше зробленої заяви здійснена проводка по рахунках бухгалтерського обліку заліку зустрічних однорідних грошових вимог з ВАТ „Горлівський завод „Реммаш” на суму 598893,20 грн., сума позову у розмірі 66456 грн. в даному заліку врахована.

Актом заліку зустрічних однорідних вимог від 03.11.2008 р., який підписаний тільки однією стороною, відповідач надає розшифровку підстав, за якими погашена заборгованість між сторонами (в тому числі борг на суму 66456 грн. за договором № 10 від 10.01.2005 р.). Вказаний документ суд приймає до уваги виключно як пояснення відповідача в частині розшифровки підстав проведеного взаємозаліку, а не як акт, який підтверджує певні факти.

Заліком визнається угода, за якою із двох зустрічних  однорідних вимог за предметом зобов'язання одне – менше по сумі – погашається цілком, а інше – більше по сумі – припиняється в частині, рівній меншій вимозі.

Матеріалами даної справи підтверджена наявність у сторін зустрічних однорідних грошових вимог та факт заяви однієї із сторін про залік таких вимог. Тому суд вважає доведеним факт проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між сторонами у квітні 2008 року (виходячи з дати відповіді на заяву про залік зустрічних вимог – 14.04.2008 р., іншої дати проведення заліку судом не встановлено) у сумі 598893,20 грн., в тому числі зобов'язань по договору № 10 від 10.01.2005 р. на суму 66456 грн., на яких засновані позовні вимоги у даній справі.   

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача перед позивачем на вказану суму станом на 14.04.2008 р. були припинені на підставі вищевказаних норм Цивільного кодексу України.

Позовна заява до суду надійшла 31.03.2008 р., тобто до проведення взаємозаліку, тому суд припиняє провадження у справі на підставі ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

До матеріалів справи долучені документи, що підтверджують вартість проведеної судової економічної експертизи, а саме: рахунок № 1367 від 09.10.2008 р. на суму 3284,40 грн. Вказану суму експертній установі позивач та відповідач не оплатили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню з відповідача на підставі того, що спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням ним вимог договору про оплату послуг.    

На підставі викладеного, керуючись статтями  32-34; 36; 43; 49; 80 ч. 1 п. 1-1; 86; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі № 15/51 за позовом відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” м. Горлівка до корпорації  „Асконт” м. Горлівка про стягнення заборгованості за договором № 10 від 10.01.2005 р. в сумі 66456 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з корпорації „Асконт” (юридична адреса: 84617, м. Горлівка, вул. Баранова, 1; код ЄДРПОУ 31402513; розрахунковий рахунок 26006301501065 в АКБ „Національний кредит”, МФО 335797) на користь відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш” (юридична адреса: 84613, м. Горлівка, вул. Вавілова, 2; код ЄДРПОУ 00176408; розрахунковий рахунок 26006305552396 в філії ЦМВ “Промінвестбанку”, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у розмірі 664,56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Стягнути з корпорації „Асконт” (юридична адреса: 84617, м. Горлівка, вул. Баранова, 1; код ЄДРПОУ 31402513; розрахунковий рахунок 26006301501065 в АКБ „Національний кредит”, МФО 335797) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (юридична адреса: 83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4; код ЄДРПОУ 02883147; розрахунковий рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області; МФО 834016) вартість проведеної судової економічної експертизи у сумі 3284,40 грн.

Роз'яснити сторонам, що згідно ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до  господарського  суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Дана ухвала набирає чинності у день її ухвалення судом.

Ухвала господарського суду згідно ст. 3 ч. 2 п. 2  Закону України „Про виконавче провадження” є виконавчим документом і може бути пред'явлена до виконання до державної виконавчої служби до 26.11.2011 р.

Суддя                                                                                                       

 .