Постанова

від 10.11.2008 по справі 10/34-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/34-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2008                                                                                Справа №10/34-08

м. Полтава

за адміністративним позовом (в редакції № 15 від 18.06.2008 р., вх. № 093343 від 19.06.2008 р.) Зарізького споживчого товариства, вул. Леніна, 96, смт. Оржиця, Полтавська область, 37700

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Леніна, 21, м. Лубни, Полтавська область, 37500

про визнання недійсним рішення № 0000372331 від 08.04.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 3 400,00 грн.

Суддя  Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача : Даніленко О.В. (див. журнал судового засідання);

від відповідача : Решетник С.А. (див. журнал судового засідання).

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від 10.09.2008 р. заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М..

Постанова винесена після перерви, оголошеної в судовому засіданні 04.11.2008  р. в порядку ст. 150 КАС України, про що зафіксовано в журналі судового засідання.

10.11.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору : Розглядається позовна заява Зарізького споживчого товариства,                  смт. Оржиця про визнання недійсним рішення Оржицького відділення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000372331 від 08.04.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 3 400,00 грн.

Відповідач позов відхилив за мотивами заперечення на позовну заяву                                № 4514/10/10-018 від 18.07.2008 р., посилаючись на правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції та дотримання контролюючим органом встановленої процедури проведення перевірки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

в с т а н о в и в:

За висновками  перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності –позивачем (господарська одиниця –бар, що розташований за адресою : вул. Леніна, 115,  с. Заріг, Оржицький р-н, Полтавська обл.), що набрали форму акту № 16220004/2303 від 20.03.2008р., відповідач констатував факт реалізації тютюнових виробів (сигарет) поштучно та факт реалізації алкогольних напоїв за відсутності марки акцизного збору встановленого зразку.

Вказаним порушено вимоги ст. 11 та ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".  

Результатом зазначених висновків стало застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі  3 400,00 грн. за спірним рішенням № 0000372331 від 08.04.2008 року.  

Не погодившись з висновками податкової служби, Зарізьке споживче товариство звернулося до суду з позовними вимогами, ґрунтуючи їх недотриманням процедури проведення перевірки відповідачем та відсутністю фактів порушень норм  Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".  

І. В частині обґрунтування вимог недотриманням відповідачем процедури проведення перевірки суд виходив з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР  "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами і доповненнями), контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. "Про державну податкову службу в Україні"  в редакції Закону України № 2505-XV від 25.03.2005р. (з змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право :

1) здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові    та    позапланові    виїзні   перевірки   своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними   особами,    їх    філіями,    відділеннями,    іншими відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи, а  також   фізичними   особами,   які   мають   статус   суб'єктів підприємницької  діяльності  чи  не мають такого статусу,  на яких згідно із законами України покладено обов'язок  утримувати  та/або сплачувати   податки   і   збори   (обов'язкові   платежі),   крім Національного банку України  та  його  установ;

2) здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових  розрахунків  за товари (послуги) у встановленому законом порядку та за  наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Законом України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. "Про  застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках   із   споживачами   у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг" в редакції Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р., зокрема, ст. 15, на органи державної податкової служби також покладено контрольну функцію щодо додержання суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Стаття 16 Закону України "Про  застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках   із   споживачами   у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг" визначає, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових касових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Стаття 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.90 р. (із змінами і доповненнями) визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Перевірка, проведена Лубенською ОДПІ 20.03.2008 р., стосується контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності –позивачем, а тому ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на даний вид перевірки не поширюється.

Вимоги частини 8 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо оформлення рішення керівника податкового органу щодо проведення перевірки у вигляді наказу також стосується лише позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, а тому обґрунтування позову з огляду на ненадання працівниками ДПІ наказу керівника органу ДПС на проведення перевірки в даному випадку суд не приймає як правомірне.

Відповідно до ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"                № 509-ХІІ від 04.12.90 р. (із змінами і доповненнями) встановлено, що позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових органів,   визначених  законами  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг", "Про державне  регулювання  виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів", тобто дана норма встановлює, що вказані перевірки є такими, що не передбачені у плані роботи органу державної податкової служби.

Посадові особи органу державної податкової служби згідно із ст. 112 Закону України  "Про державну податкову службу в Україні" вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав її проведення та за умови надання платнику : направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення такої. Наслідком невиконання цих вимог ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є недопущення платником податків посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки.

На вимогу суду відповідач надав план перевірок за здійсненням суб'єктами господарської  діяльності операцій у сфері готівкового обігу на березень 2008 року,  затверджений головою ДПА у Полтавській області С.Г.Міщенко 28.02.2008 р., відповідно до якого заплановано проведення перевірки Заризького СТ (код 1779221), бар, Оржицький р-н, с. Заріг, Леніна, 115  з питань дотримання чинного законодавства.

В акті перевірки від 20.03.2008 р. № 16220004/2303 зазначено, що перевірку здійснили головний державний податковий інспектор Дем'яненко А.А. (посвідчення                    № 1412 від 17.03.2008 р.) та головний державний податковий інспектор Кобильський О.О. (посвідчення   № 1411 від 17.03.2008 р.).

За текстом даних направлень (посвідчень) вказаним інспекторам доручено проведення в термін з 17.03.2008 р. по 27.03.2008 р. перевірки  Зарізького СТ, ідентифікаційний номер 1779221 з питань дотримання вимог Законів  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про державне  регулювання  виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів" та постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України". Особою, яка уповноважена від імені позивача здійснювати розрахунки, на вказаних направленнях (посвідченнях) вчинений підпис щодо ознайомлення з направленням на перевірку.  

Згідно з ст. 5, ст. 6, п. 2 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.92 № 2135-XII оперативним підрозділам (органам податково міліції) для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених ст. 6 цього Закону підстав надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Оскільки при проведенні даної перевірки не приймали участь працівники податкової міліції (див. вступну частині акту), будь-яких документальних доказів на підтвердження здійснення державними податковими інспекторами контрольної закупівлі товарів позивач суду не надав, дане твердження судом не приймається як таке, що не підтверджено допустимими доказами.

Отже, посилання позивача на неправомірне проведення перевірки є необґрунтованим.

ІІ. В частині обґрунтування вимог відсутністю фактів порушень норм  Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"  суд виходив з наступного.

Згідно акту перевірки від 20.03.2008 р. № 16220004/2303 в барі, що належить позивачу, здійснено реалізацію :

А) тютюнових виробів поштучно, а саме : реалізовано сигарету LM 1 шт. по ціні               0,14 грн.. Вказаний факт підтверджується розрахунковою квитанцією ААБЗ № 508664.

Статтею 153 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж тютюнових виробів поштучно (крім сигар).

Згідно з приписами ст. 17 даного Закону за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Аналогічні норми містять Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за № 679/6967 (із змінами та доповненнями).

До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі  порушення вимог статті 153 цього Закону  в розмірі  1700 гривень, у разі повторного протягом року порушення - 3400 гривень.

За викладеного, факт вчинення вказаного правопорушення позивачем підтверджений допустимими доказами, а тому висновок суб'єкта владних повноважень за спірним рішенням в частині застосування 1 700,00 грн. штрафної (фінансової) санкції є правомірним, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Б) алкогольних напоїв за відсутності марки акцизного збору встановленого зразку, а саме : пляшка горілки "Біленька" 0,5 л. по ціні 14,30 за пляшку.

Відповідно до абз. 3 п. 4 ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

     Згідно п. 2 ст. 7 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам; забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

     Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, письмових та речових доказів; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В акті перевірки не зазначено місця зберігання пляшки, не вказано чи призначалась вона для продажу чи знаходилась в реалізації на розлив (господарська одиниця є баром), що не може бути порушенням вимог ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Факт реалізації пляшки горілки "Біленька" 0,5 л. по ціні 14,30 за пляшку документально не підтверджений (відсутній будь-який розрахунковий документ –касовий чек, розрахункова квитанція тощо),  в той же час акт перевірки не містить зауважень щодо дотримання з боку позивача норм Закону України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг"  та постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України".

Виходячи з викладеного, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 700,00 грн. за спірним рішенням за порушення приписів ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є неправомірним, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.  

За викладеного, позовні вимоги є частково обґрунтованими нормами матеріального права та наданими суду доказами, в іншій частині вимог відповідач –суб'єкт владних повноважень в дотримання п. 2 ст. 71 КАС України довів правомірність свого рішення, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати, здійснені позивачем, відшкодувати останньому з Державного бюджету частково (пропорційно розміру задоволених позовних вимог  в сумі 1,70 грн.)  згідно з п. 3 ст. 94 КАС України.

  На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

                                                               ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції  № 0000372331 від 08.04.2008 року в частині застосування до Зарізького споживчого товариства, смт. Оржиця  штрафної (фінансової)  санкції в сумі 1 700,00 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Зарізького споживчого товариства (вул. Леніна, 96, смт. Оржиця, Полтавська область, 37700), код ЄДРПОУ 01779221">01779221 - 1,70 грн. витрат по сплаті судового збору (державного мита).

Видати виконавчий лист з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

4. В іншій частині вимог відмовити.

5. Постанову надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.

Суддя                                                                                                                        Ківшик О.В.

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.