Постанова

від 11.11.2008 по справі 10/41-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/41-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2008                                                                                Справа №10/41-08

м. Полтава

за позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Кашинського, 26  

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ДПА у Полтавській області, вул. Фрунзе, 4, м. Полтава, 36014

до  Фізичної особи - підприємця Моркотуна Петра Петровича, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Комишнянська, 139, кв. 10  

про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 2 934,00 грн.

Суддя  Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача : Ніколаєнко Т.Ю. (див. журнал судового засідання);

від відповідача :  Моркотун П.П (див. журнал судового засідання);

від третьої особи : Москаленко І.О. (див. журнал судового засідання).

В судовому засіданні 11.11.2008 р. оголошувалася перерва в порядку ст. 150 КАС України з огляду на проведення зборів суддів,  про дату та час судового засідання представники сторін та третьої особи повідомлені, про що ними вчинена розписка, яка залучена до матеріалів справи.  

11.11.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: розглядається адміністративний позов Миргородської ОДПІ,                           м. Миргород про стягнення з фізичної особи - підприємця Моркотуна Петра Петровича,                  м. Миргород штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 934,00 грн. (з урахуванням часткової сплати), нарахованих за рішенням Миргородської ОДПІ № 0000512303/0 від 18.05.2007р. за порушення п. 1, п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), а саме:

1) незабезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму придбаних товарів (послуг) -  в сумі 301,00 грн.;

2) незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - в сумі  2 934,00 грн..

Позивач надав суду  заяву від 19.06.2008 р. про виправлення ним описки в прохальній частині позову та просить суд стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 2 934,00 грн..

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення на позов № 09113 від 17.06.2008р., посилаючись на пропущення контролюючим органом строку звернення за стягненням спірної суми.

Крім того, відповідач надав додаткові заперечення від 05.09.2008 р. (вх. № 15591 від 08.09.2008 р.), у яких стверджує, що норми Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби не поширюються на процедуру оскарження рішень органів ДПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій та просить суд розглянути справу за відсутності представників з боку відповідача.

Третя особа –ДПА у Полтавській області –на вимогу суду надала витребувані судом докази.

Представник третьої особи у судовому засіданні просить позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін,

встановив:

За результатами перевірки магазину "Візит", що розташоване за адресою :                         м. Миргород, вул. Гоголя, 112 та належить відповідачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, зафіксовано ряд порушень з боку останнього норм  Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування",  про що складений акт  № 16200040/2320 від 03.05.2007 р..

На підставі цього акту Миргородською ОДПІ 18.05.2007 р. прийняте рішення                               № 0000512303/0 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в сумі                    3 235,00 грн..

Відповідач отримав дане рішення 21.05.2007 р., про що свідчить його підпис на корінці рішення.

За порушення норм Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями)  ст. 17 та ст. 22 цього ж Закону встановлено відповідальність у вигляді фінансових санкцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби.

Сума фінансових санкцій згідно із ст. 25 вказаного Закону України підлягає перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Така сплата (перерахування) відповідачем фінансових санкцій не була здійснена у повному обсязі. На момент подання даного позову заборгованість останнього за даними Миргородської ОДПІ складає 2 934,00 грн..

Право на звернення до суду з даним позовом надане п. 11 ст. 10 Закону України                 № 509-ХІІ  від 04.12.90 р. Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями) державним податковим інспекціям.

Статтею 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня, коли така особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.  

Відповідно до приписів ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Порядок обчислення процесуальних строків визначено у ст. 103 КАС України. Так, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

З врахуванням приписів ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" останнім днем  строку звернення з даним позовом було 29.05.2008 р., а згідно з відтиском маркувальної машини поштового відділення конверт з даним позовом було надіслано 30.05.2008 р..

Оскільки : (1) відповідач наполягає на недотриманні позивачем строку звернення з позовом згідно із запереченнями від 14.06.2008 р. та від 05.09.2008 р., (2) позивач не надав суду клопотання про поновлення строків звернення з даним позовом та не обґрунтував причини  недотримання ним встановлених процесуальних строків, суд дійшов висновку про відмову у позові.  

Посилання позивача на п. 6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996 р. суд в даному випадку не оцінює як правомірне з огляду на наступне.

Даним пунктом Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби визначено, що скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до преамбули Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно визначення, наданого у п. 1.2 вказаного Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 1.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 13 - 14 Закону України "Про систему оподаткування", вони містять вичерпний перелік податкових зобов'язань платника податків. Штрафні санкції, як вид податкового зобов'язання, вказаними статтями не передбачено, таким чином кваліфікацію їх в якості податкового зобов'язання в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснено позивачем  необґрунтовано.

Посилання  позивача на п. 4 ст. 99 КАС України в даному випадку суд розцінює як  неправомірне. Так, згідно з цією нормою  якщо  законом  встановлена  можливість  досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком,  то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався  про  рішення  суб'єкта  владних  повноважень  за результатами   розгляду   його   скарги   на   рішення,   дії  або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

По-перше, за гіпотезою дана норма поширюється на позови  про  визнання неправомірними рішення,  дії  або бездіяльність суб'єкта владних повноважень суб'єктів владних повноважень; по-друге, досудовий порядок врегулювання спору, на який посилається позивач, передбачений підзаконним актом (Порядком, що затверджений наказом ДПА України), що за наведеним вище вмотивуванням не регулює спірні правовідносини.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. У позові відмовити.

2.  Постанову надіслати сторонам та третій особі за адресами, вказаними у її вступній частині.                     

СУДДЯ                                                                                                                          О.В.КІВШИК

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.