Рішення

від 26.11.2008 по справі 8/289-14/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/289-14/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "26" листопада 2008 р.Справа №  8/289-14/231

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 8/289 -14/231

за позовом відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк “Надра”, м. Київ, вул. Артема, 15

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Будпластмаркет”, Кіровоградська область, м. Світловодськ , пров. Залізничний, 3

про стягнення 409 083,37 грн.

Представники:

від позивача – Кольчик С.Ф., довіреність №1391 від 05.02.2008р.;

від відповідача – участі не приймав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином

Подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Будпластмаркет” (далі по тексту – ТОВ) заборгованість за договором кредитної лінії №28\12\07-МК від 29.01.2007 року та додаткової угоди до нього №1 від 30.01.2007 року  в розмірі 409 083,37 грн., з яких 335 697,04 грн. заборгованість по кредиту, 68 430,79 грн. заборгованість по процентам, 1 939,84 грн. пені та 3 015,70 грн. штрафу.

Відповідач позов не заперечив, витребувані документи не подав.           Представник відповідача в судовому засіданні участі не приймав.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням  юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи по відомій суду адресі – 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, пров. Залізничний, 3, яка зазначена в позовній заяві та довідці Головного управління статистики в Кіровоградської області від 01.10.2008 р. № 14-7742 про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 30.09.2008 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                        ВСТАНОВИВ

Між сторонами укладено договір кредитної лінії №28\12\07-МК від 29.01.2007 р. (далі по тексту – кредитний договір), відповідно до якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну траншеву кредитну лінію в сумі 339 000,00 грн. строком на 36 місяців з 30.01.2007 р. по 20.01.2010 р. зі сплатою 21 % річних.

Кредитний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.

Пунктами 1.4, 1.5 вказаного кредитного договору сторони погодили, що видача кредиту за договором буде здійснюватися окремими траншами після підписання окремих додаткових угод і сума кожного траншу, термін користування траншем, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії даного кредитного договору, обумовлюються окремими додатковими угодами до цього договору.

Пунктом 3.2.2.4 кредитного договору сторони погодили, що проценти, нараховані в порядку, передбаченому пунктом 3.2 цього договору, повинні сплачуватися відповідачем у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, а проценти за останній період користування кредитом сплачуються одночасно зі сплатою останнього платежу по кредиту.

Згідно пункту 3.2.5 кредитного договору сторони погодились про те, що у випадку виникнення у позивача прострочення сплати кредиту, відсотків за користування кредитом за будь-який період, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту. Вимога про дострокове повернення кредиту має бути направлена позивачу у письмовому вигляді.

Пунктом 5.1.4 кредитного договору визначено, що у випадку, передбаченому в пункті 3.2.5 цього договору, позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит та сплатити нараховані відсотки, в тому числі за рахунок заставленого майна.

30.01.2007 р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 29.01.2007 р., в якій пунктом 5 сторони погодили, що заборгованість по відсоткам має бути сплачена щомісячно, згідно  пункту 3.2.2.4 договору, при цьому згідно пункту 3 додаткової угоди процентна ставка за користування траншем встановлюється з розрахунку 21% річних по терміновому кредиту, і 42% річних по простроченому кредиту. Пунктом 6 додаткової угоди передбачено, що погашення траншу відбувається за вільним графіком, але не повинно суперечити вимогам підпункту 3.2.3, 5.1.2 кредитного договору.

Зобов'язання за кредитним договором від 29.01.2007 р. позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером NL-2 від 30.01.2007 р. про видачу кредиту в розмірі 339 000,00 грн. та платіжним дорученням №10 від 31.01.2007 р., згідно якого відповідач здійснив  проплату за устаткування згідно договору купівлі-продажу № Д-12\12.

В той час як зобов'язання за  вказаним кредитним договором  відповідач не виконав та припинив сплату відсотків за користування кредитом з листопада 2007 року, що підтверджується довідкою Полтавського регіонального відділення ВАТ КБ “Надра” від 19.09.2008 р. №4197\08.

Відповідно до умов кредитного договору (пункт 3.2.5) позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути банку отриманий кредит та заборгованість за користування кредитними коштами, про що свідчить лист-вимога вих.№338-ССПА від 13.06.2008 р., фіскальний чек №4353 від 18.06.2008 р.

Вказану вимогу відповідач не виконав. Будь-яких доказів погашення  кредиту та належної сплати відсотків за користування кредитними коштами сторони суду не надали.

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.          

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного Кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За   нормою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором кредитної лінії №28\12\07-МК від 29.01.2007 р. становить 335 697,04 грн. за кредитом, 68 430,79 грн. по процентах.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 335 697,04 грн. по кредиту та 68 430,79 грн. по процентах відповідач суду не подав та не заперечив наявність боргу за договором кредитної лінії №28\12\07-МК від 29.01.2007 р.

Отже, позовні вимоги про стягнення 404 127,83 грн. боргу  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 939,84 грн. пені та 3 015,70 грн. штрафу.

Відповідно до норм статей 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Право щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

За нормою пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно пункту 8.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф в розмірі 25 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, визначених на дату прострочення.

За розрахунком, доданим позивачем  до позовної заяви станом на 16.06.2008 р. розмір штрафних санкцій склав 4 955,54 грн., в тому числі пені - 1 939,84 грн. та штрафу – 3 015,70 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивачем з урахуванням норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України  та умов кредитного договору від 29.01.2007 р. подано розрахунок штрафних санкцій в розмірі 10 006,82 грн., в тому числі пені – 1 009,18 грн. та штрафу – 8 997,64 грн.

При цьому позивач не уточнив позовні вимоги та в судовому засіданні 26.11.2008 року представник позивача наполягав на стягненні боргу в розмірі 409 083,37 грн., в тому числі 335 697,04 грн. заборгованості по кредиту, 68 430,79 грн. заборгованості по процентам, 1 939,84 грн. пені та 3 015,70 грн. штрафу, тобто не враховуючи поданого на виконання вимог ухвали суду розрахунку пені та штрафу від 25.11.2008 р., вих. 6920\08.

Враховуючи умови договору кредитної лінії №28\12\07-МК від 29.01.2007 р. та додаткової угоди №1 від 30.01.2007 р., порушення відповідачем зобов'язання по договору та зазначені норми діючого законодавства, господарський суд, здійснивши  перевірку правильності представленого розрахунку розміру пені та штрафу від 25.11.2008 р., частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача штрафні санкції в розмірі 4 024,88 грн., в тому числі 1009,18 грн. пені та 3 015,70 грн. штрафу.

Відповідно до статей 44,49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 82-84, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                         ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будпластмаркет" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, пров. Залізничний, 3, код ЄДРПОУ 33719550) на користь відкритого акціонерного товариства Комерційного Банку "Надра" (04052, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456, кор/р 32002180102 в Національному банку України м. Київ, МФО 321024) 335697,04 грн. заборгованості по кредиту, 68430,79 грн. заборгованості по процентах, 1009,18 грн. заборгованості по пені, 3015,70 грн. заборгованості по штрафу, 4081,53 грн. державного мита та 117,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам (позивачу також за адресою його повноважного представника Кольчика С.Ф.: 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 80).

Суддя