Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а/1270/5357/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5357/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі судового засідання: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Стахановського міського центру зайнятості Луганської області до Комунального підприємства «Жилсервіс №4» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у загальному розмірі 3091,86 грн., у тому числі, недоїмки в сумі 1763,77 грн., страхових внесків, строк сплати яких не настав у розмірі 885,22 грн. та пені в сумі 442,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2012 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Стахановського міського центру зайнятості Луганської області до Комунального підприємства «Жилсервіс №4» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у загальному розмірі 3091,86 грн., у тому числі, недоїмки в сумі 1763,77 грн., страхових внесків, строк сплати яких не настав у розмірі 885,22 грн. та пені в сумі 442,87 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Згідно рішення Стахановської міської ради №446/6 від 17.02.2012 припинено діяльність Комунального підприємства «Жилсервіс №4» шляхом реорганізації та приєднання до Комунального підприємства «Жилсервіс №5». Комунальне підприємство «Жилсервіс №4» зареєстровано у Стахановському міському центрі зайнятості в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м.Краснодона з 30.04.2001 за реєстраційним номером №121401506. Відповідно до п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду. Відповідно до ч.2 п.1 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III, «Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надхоження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 №339, у разі несвоєчасної сплати внесків або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Пеня обчислюєть я виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Так, 22.03.2012 Стахановським міським центром зайнятості було проведено перевірку КП «Жилсервіс №4» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.07.2004 по 31.12.2010. За результатами перевірки складено акт №46, згідно з яким було встановлено, що на кінець звітного періоду (на 01.01.2011) заборгованість з виплати заробітної плати складала 316475,00 грн., заборгованість зі сплати страхових внесків - 2711,99 грн. Протягом 1-го кварталу 2011 року підприємством сплачено заборгованість із заробітної плати в сумі 2864,00 грн. та страхові внески в сумі 63,00 грн. Станом на 22.03.2012 заборгованість відповідача становить 3091,86 грн., у тому числі, недоїмказі сплати страхових внесків у сумі 1763,77 грн., пеня в сумі 442,87 грн. , страхові внески, строк сплати яких не настав, у сумі 885,22 грн. Акт перевірки був підписаний відповідачем без зауважень. 13.04.2012 Стахановським міським центром зайнятості на адресу голови ліквідаційної комісії комунального підприємства «Жилсервіс №4» направлено претензію з вимогою перерахувати існуючу заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на відповідний рахунок Фонду. Однак, відповіді на претензію з боку останнього не надійшло. Стахановським міським центром зайнятості встановлено, що головою ліквідаційної комісії призначено Зосіменко Нонну Геннадіївну. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс №4» заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у загальному розмірі 3091,86 грн., у тому числі, недоїмки в сумі 1763,77 грн., страхових внесків, строк сплати яких не настав, у розмірі 885,22 грн. та пені в сумі 442,87 грн. у судовому порядку на свою користь.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (а.с.20,21). У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог. Так, 20.07.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження по справі, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за зазначеною адресою не існує». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач, Комунальне підприємство «Жилсервіс №4» (код ЄДРПОУ 31205285), зареєстровано у Стахановському міському центрі зайнятості в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м.Краснодона з 30.04.2001 за реєстраційним номером №121401506, що підтверджується відповідною заявою про реєстрацію (а.с.9)

Згідно з рішенням Стахановської міської ради №446/6 від 17.02.2012 «Про створення комунального підприємства «Відродження» Стахановської міської ради Луганської області, установлення йому повноважень з управління житловим фондом комунальної форми власності міста Стаханова та реорганізацію комунальних підприємств «Жилсервіс» припинено діяльність юридичної особи Комунального підприємства «Жилсервіс №4» шляхом реорганізації та приєднання до Комунального підприємства «Жилсервіс №5», створено відповідну комісію з реорганізації (а.с.13,14-15).

Крім того, з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також вбачається, що 21.02.2012 державним реєстратором виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області до ЄДР щодо КП «Жилсервіс №4» було внесено запис за №7 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією (а.с.24-26).

Так, 22.03.2012 Стахановським міським центром зайнятості Луганської області відповідно до наказу №20 від 22.03.2012 проведено перевірку Комунального підприємства «Жилсервіс №4» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.07.2004 по 31.12.2010, якої оформлені актом №46 від 22.03.2012 (а.с.11-12). Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2011 заборгованість з виплати заробітної плати складала 316475,00 грн., заборгованість зі сплати страхових внесків - 2711,99 грн. Протягом 1-го кварталу 2011 року підприємством сплачено заборгованість із заробітної плати в сумі 2864,00 грн. та страхові внески в сумі 63,00 грн. Станом на 22.03.2012 заборгованість відповідача становить 3091,86 грн., у тому числі, недоїмка зі сплати страхових внесків у сумі 1763,77 грн., пеня в сумі 442,87 грн. , страхові внески, строк сплати яких не настав, у сумі 885,22 грн. (а.с.11-12). Акт перевірки був підписаний уповноваженою особою відповідача без зауважень.

13.04.2011 на підставі акту перевірки №46 від 22.03.2012 директором Стахановського міського центру зайнятості Луганської області на ім'я голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Жилсервіс №4» Євзікової В.М. винесено претензію на суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 3091,86 грн., яка була вручена головному бухгалтеру відповідача в день її складення, що підтверджується підписом про отримання останнього (а.с.16).

До набрання чинності Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на час виникнення у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків спеціальним законом, який визначав правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття був Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).

Згідно ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штрафу та пені.

Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.

На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у загальному розмірі 3091,86 грн., у тому числі, недоїмки в сумі 1763,77 грн., страхових внесків, строк сплати яких не настав у розмірі 885,22 грн. та пені в сумі 442,87 грн., у суду не має.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Стахановського міського центру зайнятості Луганської області до Комунального підприємства «Жилсервіс №4» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у загальному розмірі 3091,86 грн., у тому числі, недоїмки в сумі 1763,77 грн., страхових внесків, строк сплати яких не настав у розмірі 885,22 грн. та пені в сумі 442,87 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс №4» (місцезнаходження: код ЄДРПОУ 31205285, місцезнаходження: 94013, Луганська область, м.Стаханов, вул.Суворова, буд.20) на користь Стахановського міського центру зайнятості Луганської області (код ЄДРПОУ 13392088, місцезнаходження: 94013, Луганська область, м.Стаханов, пр.Леніна,24) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у загальному розмірі 3091,86 грн. (три тисячі дев'яносто одна гривня 86 копійок), у тому числі, недоїмки в сумі 1763,77 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят три гривні 77 копійок), страхових внесків, строк сплати яких не настав у розмірі 885,22 грн. (вісімсот вісімдесят п'ять гривень 22 копійки) та пені в сумі 442,87 грн. (чотириста сорок дві гривні 87 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складено та підписано 03 серпня 2012 року.

СуддяА.М. Каюда