Рішення

від 03.12.2008 по справі 27/202-08(в38/2887-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/202-08(В38/2887-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.08р.

Справа № 27/202-08(В38/2887-08)

За позовом Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, м. Дніпропетровськ  

до Закритого акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

третя особа - 1 Дніпродзержинська міська рада, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

третя особа - 2 Релігійна громада Святителя і Чудотворця Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату,           м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про заборону здійснення дій

                                                                                                         Суддя:  Татарчук В.О.

                                                                                                                Секретар с/з: Дякун А.І.

Представники:

від позивача - Трупець В.А. дов. №165 від 16.06.08р.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи-1 – Бражник В.М. дов. від 19.08.08 №315-МР

від третьої особи-2 - Трупець В.А. пасп. сер. АМ  №984175 

Суть спору:

Дніпропетровська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату звернулася з позовом до закритого акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив», третя особа-1 - Дніпродзержинська міська рада, третя особа-2 -  релігійна громада Святителя і Чудотворця Миколая парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, про заборону здійснення перевезень вантажів та будь - якого залізничного сполучення по залізничних коліях, розташованих біля Свято–Миколаївської церкви, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 494, на відстані від храму до осі крайньої залізничної колії не ближче ніж 50 метрів, згідно Положення та вимог розділу 5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів…».   

В ході вирішення спору позивач доповнив вимоги, вказавши на необхідність також і припинення будь –якого залізничного сполучення по залізничних коліях, розташованих біля Свято–Миколаївської церкви, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 494, на відстані від храму до осі крайньої залізничної колії до 50 метрів.  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          Дніпропетровська єпархія Української православної церкви Київського Патріархату є власником Свято–Миколаївської церкви, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 494, на земельній ділянці загальною площею 0,5539га.;

-          в порушення п.5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»відповідачем на відстані 5 метрів від будівлі храму розташовано залізничні колії, які використовуються для потреб виробництва;

-          такі дії відповідача спричиняють пошкодження будівлі, що може призвести до руйнації храму;

-          відстань від будівлі храму до осі крайньої залізничної колії повинна бути не менше 50 метрів за наявності санітарно-захисної зони та виконанням шумозахисних заходів;

-          відповідачем не надано доказів введення в експлуатацію колії та отримання погоджень щодо місця розташування вказаного об'єкту з компетентними органами згідно з чинним законодавством;

-          висновок щодо впливу вібрації від проходження рухомого складу залізничного транспорту Національного гірничого університету від 06.10.08р. на вказану будівлю храму не є належним доказом;

-          є необґрунтованим посилання відповідача на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за відсутності перевірки законності будівництва та експлуатації колії.

Також, позивач звернувся з клопотанням про направлення до органів прокуратури повідомлення в порядку ст.90 ГПК України про скоєння фахівцями Національного гірничого університету злочину, передбаченого ст.ст.364, 366 КК України у зв'язку з фальсифікацією висновку від 06.10.2008р. і зловживанням владою та службовим становищем при складенні такого висновку.

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що:

-          залізничні колії є власністю ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», що підтверджується актом прийому –передачі до статутного фонду від 05.07.02р. та переліком нерухомого майна, переданого у власність;

-          є безпідставним посилання позивача на норми п.5.4 наказу Міністерства охорони здоров'я №173 від 19.06.96р. «Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»з огляду на відсутність об'єктів, які є джерелом забруднення навколишнього природного середовища;

-          позивачем не надані докази того, що експлуатація залізничних колій призводить до руйнування храму і причинами такого руйнування можуть бути інші фактори;

-          згідно з висновком від 06.10.08р. Центру з проблем підривних робіт  науково –дослідної частини Національного гірничого університету щодо впливу вібрації від проходження рухомого складу залізничного транспорту на стан будівлі Храму Святого Миколая, встановлено малопотужний характер вібрації підґрунтя будівлі храму та відсутність загрози для нинішнього стану будівлі;

-          залізнична колія щомісячно інспектується представниками Укрзалізниці.

Третя особа –1 вказує на те, що спір не стосується прав та інтересів Дніпродзержинської міської ради.

          Третя особа –2 підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

                    Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 27.11.08р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

01.07.2002р. Фондом державного майна України був прийнятий наказ №1144 щодо участі Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві «Дніпровський завод мінеральних добрив».

На підставі вказаного наказу, згідно з актом прийому-передачі внеску державного майна до статутного фонду ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»від 05.07.2002р., а також затвердженого Фондом державного майна України переліку нерухомого майна, відповідачу були передані в тому числі і під'їзні залізничні колії.  

16.12.2004р. між Дніпродзержинською міською радою (Орендодавець) і ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»був укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 51,0677га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, згідно з планом земельної ділянки, що додається (в тому числі і земельна ділянка під під'їзними залізничними коліями площею 15,5107га).

В матеріалах справи міститься копія витягу ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»від 16.10.2007р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно –Свято-Миколаївський храм за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 494 із зазначенням підстави виникнення права власності –рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2007р.

Управлінням Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату було направлено на адресу ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»претензію (вх. від 27.02.08) з вимогою припинити здійснювати перевезення вантажів та будь-якого залізничного сполучення по залізничним коліям, розташованим біля Свято-Миколаївської церкви, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 494, на відстані від храму до осі крайньої залізничної колії не ближче ніж 50 метрів.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно з ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати  можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.  

Для вирішення даного спору по суті необхідно встановити наявність порушеного права позивача (можливість такого порушення), а також норми чинного законодавства, які порушуються відповідачем при експлуатації залізничних колій.   

Аналіз матеріалів справи свідчить про безпідставність посилання позивача на п.5 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

Відповідно до п.5.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я №173 від 19.06.1996р., промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні  відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Наведене дозволяє погодитись з твердженням ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»про те, що зазначена норма по встановленню санітарно-захисної зони передбачає наявність об'єктів, які є джерелом забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами (безпосередньо при виробництві), а не джерелом ймовірного пошкодження храму внаслідок експлуатації залізничних колій.

Пунктом 5.20 Правил встановлено, що житлову забудову необхідно   відокремлювати від залізничних ліній санітарно-захисною зоною шириною 100м від осі крайньої залізничної колії за умови забезпечення нормативних рівнів шуму в прилеглих об'єктах та на території забудови.

              При розташуванні залізниці у виїмці та при здійсненні спеціальних шумозахисних заходів розміри санітарно-захисної зони встановлюються з урахуванням забезпечення на території житлової забудови нормативних рівнів шуму, але не менше 50м. При цьому не менше 50% площі санітарно-захисної зони повинно бути озеленено.

              Відстань від меж садових ділянок до осі крайньої залізничної колії слід приймати не менше 50м при обов'язковому використанні шумозахисного озеленення шириною 25-30м або інших шумозахисних заходів.

Однак, будівля храму не є житловою забудовою, а тому вказана норма не може застосовуватись до спірних правовідносин.  

Крім того, відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку суду, позивачем не надано будь-яких доказів пошкодження храму внаслідок експлуатації відповідачем залізничних колій.

В той же час, ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»наданий висновок національного гірничого університету від 06.10.2008р. щодо впливу вібрації від проходження рухомого складу залізничного транспорту на перегоні ст. Правда –ст. Промислова на стан будівлі Храму Святого Миколая в м. Дніпродзержинську.

Згідно з вказаним висновком, отримані результати вимірювань вібрації підґрунтя будівлі храму від рухомого складу залізничного транспорту є локальними, носять малопотужний характер, не перевищують загальноприйняте допустиме значення для таких будівель і не можуть становити ніякої загрози для нинішнього стану будівлі храму.

Також, відповідачем надані копії, складених працівниками Укрзалізниці актів квартально-комісійного огляду під'їзних колій ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»від 16.05.2008р., 12.06.2008р., 17.07.2008р., 20.08.2008р., 15.09.2008р.     

Таким чином, в ході вирішення спору не встановлено порушення чинного законодавства з боку ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»при експлуатації відповідних під'їзних колій, а тому відсутні підстави для задоволення позову.  

Також, не підлягає задоволенню клопотання позивача про направлення до органів прокуратури повідомлення в порядку ст.90 ГПК України про скоєння фахівцями Національного гірничого університету злочину, передбаченого ст.ст.364, 366 КК України у зв'язку з фальсифікацією висновку від 06.10.2008р. та зловживанням владою та службовим становищем при складенні такого висновку.

Відповідно до ч.4 ст.90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

В ході вирішення спору не встановлені підстави для направлення відповідного повідомлення.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

          Суддя                                                                                                          В.О. Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –02.12.2008р.