Постанова

від 17.07.2012 по справі 2а-4134/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2012 року 16:42 № 2а-4134/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва провизнання не чинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.03.2012р. №0000242203 за участю представників сторін:

від позивача : : Коновалов Т.П

від відповідача: Шкодич Ю.В,

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.07.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення -рішення від 07.03.2012р. № 0000242203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення прийняте без врахування норм цивільного та податкового законодавства України, та всіх обставин справи.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірного рішення не має.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками податкового органу було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лебарон», ПП «Декстерс», ТОВ «Кондорс»за період з 01.09.2009р. по 31.10.2010р.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 21.02.2012р. №74/23-9/25401254, яким встановлено порушення позивачем:

- пп.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість за періоди, що перевірялись у сумі 2 485 801,00грн.

З підстав виявлених порушень відповідачем було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012р. №0000242203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в розмірі 3 170 251,00 грн., з яких за основним платежем -2 485 801,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -621 450,00 грн.

Позивач обґрунтовуючи свою позицію вказує на те, що не погоджується з виявленими під час перевірки порушеннями, на його думку взаємовідносини підтверджуються первинними документи, які підписані уповноваженими особами, підписи яких підтверджені висновками експертів, тому підстав прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, позивач не вбачає та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податковий орган вважає щодо задоволення позовних вимог заперечував. На його думку, позивачем порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до включення сум податку на додану вартість не підтвердженими податковими накладними, та завищення податкового кредиту. Тобто, виявлені порушення на його думку свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке не підлягає скасуванню. За таких підстав, в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством «Декстерс»(код ЄДРПОУ 36630014) було укладено договір №29/09 від 29.09.2009 року, який підписано зі сторони ПП «Декстерс»- директором ОСОБА_3.

На виконання умов взаєморозрахунків, ПП «Декстерс»відвантажено електротехнічні товари, на що виписано податкові накладні, та враховано позивачем по зазначеним операціям до складу податкового кредиту, по податковим накладним, виписаним ПП «Декстерс»на загальну суму ПДВ 608937,31 грн., в т.ч. за жовтень 2009 року на 50041,39 грн.; за листопад 2009 року на 29242,3 7 грн.; за грудень 2009 року на 49780,06 грн.; за січень 2010 року на 25530,71 грн.; за лютий 2010 року на 3 7003,24 грн.; за березень 2010 року на 40628,57 грн.; за квітень 2010 року на 47809,08 грн.; за травень 2010 року на 30741,51 грн.; за червень 2010 року на 75966,24 грн.; за липень 2010 року на 58933,7 грн.; за серпень 2010 року на 53384,44грн.; за вересень 2010 року на 47209,03 грн.; за жовтень 2010 року на 62666,97 грн.

Як зазначено відповідачем ПП «Декстерс»зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією від 20.08.2009 за №10731020000017724, код за ЄДРПОУ 36630014. Взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 25.08.2009 за №29513.

Засновником, директор та головним бухгалтер ПП «Декстерс»в одній особі є ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2). Місцезнаходження (юридична адреса) ПП «Декстерс»: м. Київ, проспекг Повітрофлотський, буд.92.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.09.2009 №100244996, видано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 366300126582, анульовано 25.10.2011, однак на час взаємовідносин з позивачем чинне.

Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №93 від 17.02.2012 року встановлено, що підпис на договорі від 29.09.2009р. №29/09, накладних, податкових накладних та податковій декларації за вересень 2010р. на зворотній стороні після слів: Керівник підприємства ОСОБА_3 виконані гр. ОСОБА_3

Крім того, судом встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ «Лебарон»електротехнічну продукцію, на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Лебарон»(код за ЄДРПОУ 36125016) укладено договору №02/09 від 02.09.2009 року, який підписано зі сторони ТОВ «Лебарон»- директором ОСОБА_6

На виконання умов взаєморозрахунків ТОВ «Лебарон»відвантажено електротехнічні товари, на що виписано накладні та податкові накладні, за якими позивачем враховано до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Лебарон»на загальну суму ПДВ 1329330,33 гри., в т.ч. : вересень 2009 року-162459,19 грн.; жовтень 2009 року - 62778,72 грн.; листопад 2009 року - 170296,04 грн.; грудень 2009 року - 158202,8 грн.; січень 2010 року-71548,79 грн., лютий 2010 року-155115,87 грн.; березень 2010 року - 74719,06 грн.; квітень 2010 року-51368.24 грн.; травень 2010 року-102562,06 грн.; червень 2010 року-117880,78 грн.; липень 2010 року - 202398,78 грн.

Як зазначено відповідачем ТОВ «Лебарон»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 28.08.2008 року за №10741070006031094, код за ЄДРПОУ 36125016. Взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.09.2008 за №34204.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.08.2010 № 100139014, видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 361250126595, анульовано 21.08.2010 року, однак чинне на час спірних правовідносин.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.09.2008 №100139014, видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 361250126595, анульовано 21.08.2010 року, однак чинне на час спірних правовідносин.

Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №95 від 17.02.2012 року встановлено, що підпис на договорі поставки товару від 02.09.2009р. №29/09, податкових накладних, накладних на поставку продукції, податкових декларації та додатку 5 до них, за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р., березень 2010р., на зворотній стороні після слів: Керівник підприємства ОСОБА_6 виконані гр. ОСОБА_6

Судом встановлено, що позивач придбавав у ТОВ «Кондоре»(код за ЄДРПОУ 36469719) електротехнічну продукцію, без укладання договорів, на підставі первинних документів, податкових накладних, рахунків, які виписував директор ТОВ «Кондоре» ОСОБА_5

По вказаним операціям позивачем та на підставі первинних документів позивач врахував до складу податкового кредиту, податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 727018,5 грн., в т.ч.: травень 2010- 200404,53 грн.; червень 2010 - 170473,01 грн.; липень 2010-173285,84 грн.; серпень 2010 року-182855,15 грн.

Як зазначив відповідач ТОВ «Кондоре»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 08.04.2009 року за №10741020000033308. Код за ЄДРПОУ 36469719. Взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.04.2009 року за №36210. Засновником, директор та головним бухгалтер ТОВ «Кондрос»в одній особі є ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3). Місцезнаходження (юридична адреса) ТОВ «Кондоре»: м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд.7.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.06.2009 року №100233226, видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 364697126599, анульовано 29.10.2010 року, однак чинне на час спірних правовідносин.

Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №94 від 17.02.2012 року встановлено, що підпис на рахунках-фактурах, накладних на поставку продукції, податкових накладних, податкових деклараціях та додатків 5 до них, за 3 кв. 2009р, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р., січень 2010р., на зворотній стороні після слів: Керівник підприємства ОСОБА_5 виконані гр. ОСОБА_5

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п 7.4.5. п. 7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п/п 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Згідно із пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037 (надалі -Порядок №165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 18 Порядку №165 визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюватись печаткою платника податку-продавця.

Відповідно до пункту 5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку №165.

Тобто, виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, на переконання суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зазначене підтверджує позицію позивача щодо наявності у нього необхідних документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкові та видаткові накладні, тощо), та відповідали Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012р. №0000242203 скасуванню.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 07.03.2012р. №0000242203 винесене Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук