Ухвала

від 11.12.2014 по справі 2а-4134/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Київ К/9991/76759/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Вербицької О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012

у справі № 2а-4134/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СВ Альтера») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000242203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лебарон», ПП «Декстерс», ТОВ «Кондорс» за період з 01.09.2009 по 31.10.2010, за результатами якої складений акт від 21.02.2012 №74/23-9/25401254.

В акті перевірки зазначені порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за періоди, що перевірялися у сумі 2485801,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000242203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану в вартість в розмірі 3170251,00 грн., з яких за основним платежем - 2485801,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 621450,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Декстерс» було укладено договір №29/09 від 29.09.2009.

На виконання умов взаєморозрахунків, ПП «Декстерс» відвантажено електротехнічні товари, на що виписано податкові накладні, та враховано позивачем по зазначеним операціям до складу податкового кредиту, по податковим накладним, виписаним ПП «Декстерс» на загальну суму ПДВ 608937,31 грн.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Декстерс» від 15.09.2009 №100244996, видано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 366300126582, анульовано 25.10.2011, однак на час взаємовідносин з позивачем чинне.

Крім того, позивачем було придбано у ТОВ «Лебарон» електротехнічну продукцію, на підставі укладеного між позивачем та ним договору №02/09 від 02.09.2009.

На виконання умов взаєморозрахунків ТОВ «Лебарон» відвантажено електротехнічні товари, на що виписано накладні та податкові накладні, за якими позивачем враховано до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Лебарон» на загальну суму ПДВ 1329330,33 грн.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Лебарон» від 21.08.2010 №100139014, видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 361250126595, анульовано 21.08.2010, однак чинне на час спірних правовідносин.

Також позивач придбавав у ТОВ «Кондоре» електротехнічну продукцію, без укладання договорів, на підставі первинних документів, податкових накладних, рахунків, які виписував директор ТОВ «Кондоре».

По вказаним операціям позивачем та на підставі первинних документів позивач врахував до складу податкового кредиту, податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 727018,50 грн.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Кондоре» від 30.06.2009 №100233226, видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 364697126599, анульовано 29.10.2010, однак чинне на час спірних правовідносин.

Судами встановлено, що позивач проводив облік доходів та витрат на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 1.7 статті 1 України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у контрагентів товарів, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних на його адресу особами, які мали статус платника податку на додану вартість.

Фактичне виконання спірних договорів підтверджується належним чином оформленими бухгалтерськими документами.

Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно контрагентів позивача за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а договори поставки укладені з ПП «Декстерс», ТОВ «Лебарон» та ТОВ «Кондоре» в судовому порядку не визнані недійсними.

Судами зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не було також надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Разом з тим, як встановлено судами, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників, у зв'язку з чим твердження податкового органу про нікчемність укладених позивачем з ПП «Декстерс», ТОВ «Лебарон» та ТОВ «Кондоре» правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)О.В. Вербицька