ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" серпня 2012 р. м. Київ К-20522/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2009
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2010
у справі № 2-а-26267/09/1270
за позовом Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс-Стандарт»
про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі по тексту -позивач, Ленінська МДПІ у м. Луганську) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс-Стандарт»(далі по тексту -відповідач, ТОВ «Євроресурс-Стандарт»), з підстав допущення при її створенні порушень, що не можна усунути.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2010, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.09.2006 виконавчим комітетом Луганської міської ради було зареєстровано ТОВ «Євроресурс-Стандарт»та взято на податковий облік до Ленінської МДПІ у м. Луганську.
Керівником вказаного товариства зазначено Варанкіну Ганну Василівну, яка за матеріальну винагороду оформила установчі документи вказаного товариства.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
У Господарському кодексі України вживаються терміни «скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання», «припинення діяльності суб'єкта господарювання». Водночас, стаття 104 Цивільного кодексу України вживає термін «припинення юридичної особи». Термін «припинення юридичної особи»вживається також у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Утім, усі зазначені вище нормативно-правові акти (ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ч. 2 ст. 104, ч. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України) пов'язують момент припинення юридичної особи (суб'єкта господарювання) з однією подією: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб'єкта господарювання).
Отже, позовні вимоги про припинення юридичної особи, спрямовані на втрату останньою цивільної правоздатності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, але виключно тим повноваженням, які направлені на виконання визначених законом функцій.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Вказана норма кореспондує зі ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно із якою підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
В свою чергу, державні органи згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.
Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст.ст. 38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли діють на реалізацію своєї владної компетенції.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно
Суддя О.І. Степашко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2012 |
Оприлюднено | 16.08.2012 |
Номер документу | 25532478 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Степашко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні