Рішення

від 28.11.2008 по справі 14/148пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/148пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.11.08 р.                                                                                                       Справа № 14/148пд                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”,                  ЄДРПОУ 32208910, м.Донецьк

до відповідача Дочірнього підприємства „Твоя кімната-Донецьк”, ЄДРПОУ 32296038,

                          м.Донецьк

про визнання угоди недійсною

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Дорошенко Д.П.-по дов.

від відповідача: Сухоруков Д.В.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                                           Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                           оголошувалась перерва з 25.11 по 28.11.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Дочірнє підприємство „Твоя кімната-Донецьк”, м.Донецьк, про визнання недійсним договору оренди об'єкту нерухомості №03-19, укладеного 15.07.2005р. між позивачем та відповідачем.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою без номера та дати, що надійшла до суду 23.10.2008р. доповнив підстави позовних вимог.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність спірного договору вимогам закону, враховуючи відсутність у ньому умов щодо вартості орендованого майна з урахуванням її індексації, порядку використання амортизаційних відрахувань, відповідного акту приймання-передачі спірного майна, підписаного сторонами. Одночасно, як вказує позивач, спірний договір був підписаний з його боку неуповноваженою особою.

Відповідач надав відзив на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 16.10.2008р., в якому проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на узгодження сторонами всіх істотних умов спірного договору та ухилення позивача від передачі відповідачу орендованого майна за договором №03-18 від 15.07.2005р. Крім цього, в заяві без номера та дати, що надійшла до суду 16.10.2008р., відповідачем заявлено про застосування судом строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 15.07.2005р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди об'єкту нерухомості №03-19.

Згідно з умовами вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання передати відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти у тимчасове користування приміщення площею 1207,8 кв.м. в будівлі, розташованій за адресою: 83086 м.Донецьк, вул.Лагутенко, 13.

12.06.2007р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №1 до договору оренди №03-19 від 15.07.2005р., згідно з якою доповнено договір п.12.12 у наступній редакції: у зв'язку зі зміною адреси будинку, в п.1.1 договору змінити адресу з м.Донецьк, вул.Лагутенка, 13, на м.Донецьк, вул.Артема, 4а.

За змістом ст.283 Господарського кодексу України, ст.759 Цивільного кодексу України договір, в якому одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно, є договором оренди.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.283 Господарського кодексу України, ст.759 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем 15.07.2005р. був підписаний договір оренди №03-19.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору оренди за вимогами ст.284 Господарського кодексу України є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно з розділом 1 договору №03-19 від 15.07.2005р. сторонами було узгоджено, що предметом оренди є приміщення загальною площею 1207,8 кв.м. в будівлі, розташованій за адресою: 83086 м.Донецьк, вул.Лагутенка, 13.

При цьому, в п.1.4 договору сторонами не було зазначено вартості об'єкту оренди.

Таким чином, за висновками суду, всупереч вимог ст.284 Господарського кодексу України договір №03-19 від 15.07.2005р. не містить у собі умов щодо вартості майна з урахуванням її індексації.

Виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, пространстві та по відношенню до невизначеного кола осіб.

Таким чином, внаслідок неузгодженості сторонами умов щодо вартості майна з урахуванням її індексації, за висновками суду, договір оренди №03-19 від 15.07.2005р. є неукладеним.

Твердження позивача щодо неузгодження сторонами в договорі №03-19 від 15.07.2005р. порядку використання амортизаційних відрахувань спростовуються п.5.10 договору, згідно з яким амортизаційні відрахування на об'єкт оренди нараховує та залишає у своєму розпорядженні позивач.

Згідно з п.4.1 договору №03-19 від 15.07.2005р. строк оренди встановлюється з 11.07.2009р. до 09.07.2010р.

При цьому, сторонами в договорі не було визначено, коли має складатися відповідний акт приймання-передачі об'єкту оренди.

За таких обставин, враховуючи, що на момент розгляду справи строк оренди ще не настав, твердження позивача  щодо недійсності спірного договору у зв'язку з відсутністю підписаного між сторонами акту приймання-передачі майна судом до уваги не приймаються.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст  правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При розгляді спорів про визнання угод недійсними, у відповідності з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, зокрема, відповідність змісту угоди вимогам закону, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, обгрунтовуючи вимоги про визнання недійсним договору №03-19 від 15.07.2005р. позивач посилається на неузгодження сторонами всіх істотних умов цього договору, а також відсутність відповідних повноважень у особи, яка підписала спірний договір з боку позивача.

Проте, як вказувалось вище, внаслідок неузгодження сторонами істотних умов договору №03-19 від 15.07.2005р., останній є неіснуючим у часі, пространстві та по відношенню до невизначеного кола осіб, внаслідок чого неправомірним є розгляд питання про дійсність цього договору (зокрема, питання дійсності може стосуватись лише укладеного договору).

Строки позовної давності, на пропущення яких з боку позивача вказує відповідач, судом у цій справі не застосовуються у зв'язку з неукладеністю сторонами спірного договору та, як наслідок, відмови у задоволенні позовних вимог про визнання цього договору недійсним.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що внаслідок неузгодженості сторонами умов щодо вартості майна з урахуванням її індексації, договір оренди №03-19 від 15.07.2005р. є неукладеним, вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди об'єкту нерухомості №03-19, підписаного 15.07.2005р. між позивачем та відповідачем, підлягають залишенню без задоволення.       

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                      ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк до Дочірнього підприємства „Твоя кімната-Донецьк”, м.Донецьк про визнання недійсним договору оренди об'єкту нерухомості №03-19, підписаного 15.07.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „РосУкрОйл”, м.Донецьк та Дочірнім підприємством „Твоя кімната-Донецьк”, м.Донецьк.

В судовому засіданні 28.11.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.12.2008р.

               Суддя