Рішення

від 03.12.2008 по справі 8/187-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/187-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.08р.

Справа № 8/187-08

За позовом          Комунального підприємства "Дорожник" (м. Дніпродзержинськ)

3-тя особа:          Фонд комунальної власності м. Дніпродзержинська (м. Дніпродзержинськ)

до               Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинське житлово –комунальне підприємство" (м. Дніпродзержинськ)

про                      стягнення 49 327,17 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:                    Солодовник Ю.С. –представник (дов. № 09 від 04.08.08 р.)

від відповідача:          Крят В.М. –представник (дов. б/№ від 01.07.08 р.)

від 3-ї особи:                    Гаврилін А.В. –гол. спец./юр. (дов. № 420/1 від 18.09.08 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 49 327,17 грн. заборгованості за договорами оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, від 01.10.06 р. №№ 44 та 45, укладеними між сторонами.

Ціна позову складається з сум: основного боргу –43 933,60 грн., втрат від інфляції –4 522,43 грн., 3% річних –635,53 грн. та пені –236,61 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

У зв'язку з скрутним фінансовим становищем виплата орендної плати здійснювалася із запізненням. Також у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами, а також заборгованість з виплати заробітної платні співробітника підприємства.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.07 р. по справі № Б15/111-07 стосовно відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації, 26.06.07 р. в газеті «Голос України»№ 111 (4111) було опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Згідно ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

13.09.07 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в який не увійшла сума заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки останнім не були заявлені вимоги до відповідача по сплаті заборгованості позивачеві.

Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначив в ухвалі, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, від 13.09.07 р. по справі № Б15/111-07.

Одразу після отримання претензії позивача, у відповідності до платіжних реквізитів, які визначені в кутовому штампі КП «Дорожник»відповідачем було здійснено погашення суми основного боргу за договорами № 44 та № 45 від 01.10.06 р. в розмірі 43 933,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16 від 11.07.08 р.

Після закінчення терміну вказаних договорів відповідач неодноразово запрошував позивача для здійснення приймання майна. Листом № 193/4 від 24.09.07 р. на адресу позивача було направлено два примірники підписаного відповідачем акту приймання-передачі майна. Саме ж майно знаходиться у користуванні позивача.

Третя особа позов підтримала в повному обсязі, зазначаючи, що у період з березня 2007 року по 12 жовтня 2007 року відповідач користувався орендованим майном без сплати орендної плати. Позивач неодноразово звертався до відповідача з повідомленням про закінчення терміну дії договорів оренди, проханням добровільно повернути орендоване майно та сплатити заборгованість, що підтверджується листами позивача від 25.07.08 р. вих № 491, від 28.08.08 р. вих № 582.

Ухвалою голови господарського суду від 28.10.08 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 04.12.08 р.

По справі оголошувались перерви: з 20.10.08 р. по 28.10.08 р., з 28.10.08 р. по 17.11.08 р. та з 17.11.08 р. по 03.12.08 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх представників, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2006 року Фонд комунальної власності м. Днепродзержинська (Фонд), на підставі свого наказу № 02/259, дозволив Комунальному підприємству «Дорожник»(позивач) укласти договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, яке знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 276.

Відповідно до листа виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 13.04.07 р. №7и-06/294 було змінено поштову адресу орендованого майна на вул. Широка, 349.

01.10.06 р. між позивачем та відповідачем були укладені: договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста № 44 та договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності міста № 45.

Згідно умовам вказаних договорів, позивач передав відповідачу в оренду нерухоме та інше майно з метою розробки гірничої маси, видобування та реалізації щебеневої продукції, терміном на 11 місяців, по 01.09.07 р., що не заперечується сторонами.

Оскільки активи позивача знаходились у податковій заставі, від ДПІ м. Дніпродзержинська 13.07.06 р. була отримана згода (вих. № 21904/24-12) на операції з активами за умови, що щомісячна орендна плата буде перераховуватися на погашення податкового боргу позивача.

Відповідно до п.п. 4.3., 6.1. вищевказаних договорів оренди, відповідач зобов'язаний щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним, своєчасно здійснювати орендні платежі в повному обсязі на розрахунковий рахунок позивача.

У період з березня 2007 року по 12 жовтня 2007 року відповідач користувався орендованим майном без сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість: за договором оренди № 44 в сумі 22 118,09 грн. та за договором оренди № 45 в сумі 21 815,51 грн., всього - 43933,60 грн.

Вищезазначена обставина стала підставою для скасування ДПІ м. Дніпродзержинська (вих. № 1627/10/24 від 25.01.07 р.) раніше наданої згоди від 13.07.06 р. (вих. № 21904/10/12) на передачу в майна в оренду відповідачу.

Керуючись вказаним листом ДПІ м. Дніпродзержинська, позивач направив відповідачу 31.01.07 р. повідомлення вих. № 060 про розірвання договору оренди № 44.

Крім того, 25.07.07 р. позивач також направив відповідачу повідомлення № 491 про закінчення строку дії вищевказаних договорів оренди та повернення орендованого майна.

Факт отримання відповідачем останнього повідомлення позивача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 31.07.07 р.

28.08.07 р. позивач вдруге направив відповідачу повідомлення № 582 про закінчення строку дії вищевказаних договорів оренди та повернення орендованого майна.

Факт отримання відповідачем цього повідомлення позивача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 31.08.07 р.

12 жовтня 2007 р. відповідач повернув позивачу орендоване майно, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі, наданих в оренду основних засобів.

Листом від 21.08.07 р. № 56711 позивач разом з виставленими рахунками надав відповідачу акт звірки взаємних розрахунків.

Зазначений лист з додатками прийняв директор відповідача Вращук М.Г., про що свідчить його підпис та відбиток печатки відповідача на самому листі.

Враховуючи, що заборгованість відповідачем погашена не була, позивач направив відповідачу претензію № 251 від 23 червня 2008 р., яка була отримана відповідачем 07.07.08 р., що підтверджується копією поштового повідомлення.

Платіжним дорученням № 16 від 10.07.08 р. відповідач перерахував на п/р № 26009287941001 в Дніпродзержинській філії КБ "Приватбанк" суму у розмірі 43 933,60 грн.

Згідно листу Дніпродзержинської філії КБ "Приватбанк" від 29.10.08 р. п/р позивача №26009287941001 в Дніпродзержинській філії КБ "Приватбанк" був закритий 14.01.04 р.

Крім того, п.п. 4.3. договорів оренди, укладених між сторонами, передбачено, що сплата орендної плати здійснюється відповідачем на рахунок позивача № 26000021027005 в ДФ АТ "Індексбанк".

При викладених обставинах господарський суд вважає, що відповідач визнав наявність заборгованість в сумі 43 933,60 грн., але претензію позивача залишив без задоволення, оскільки направив суму боргу на неналежний рахунок.

Станом на момент розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення суми заборгованості.

Господарським судом також встановлено:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.07 р. по справі № Б15/111-07 стосовно відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації, 26.06.07 р. в газеті «Голос України»№ 111 (4111) було опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Викладене встановлено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.07 р. по справі № Б15/111-07, якою також було затверджено реєстр вимог кредиторів відповідача-боржника.

З вказаної ухвали суду вбачається, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості не надходили, до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів відповідача-боржника вимоги позивача не включались.

Господарським судом зазначено в самій ухвалі від 13.09.07 р. по справі № Б15/111-07, що згідно ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 598 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача і не були заявлені в межах вказаної справи, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення у справі про банкрутство, є погашеними за ч. 2 ст. 14 вказаного Закону і припинились згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, до публікації 26.06.07 р. в газеті «Голос України»№ 111 (4111) оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача заборгованість останнього перед позивачем становила: за договором №44- 14 578,74 грн. та за договором № 45 –14 379,30 грн., всього –28 958,04 грн.

Враховуючи вищенаведене, вказана сума заборгованості відповідача є погашеною, що є підставою для відмови в стягненні цієї суми.

Решта заборгованості: за договором № 44 –7 539,35 грн. та за договором № 45 –7 436,21 грн, всього - 14 975,56 грн. –є поточною заборгованістю відповідача, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, і підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи рішення в цій частині позову, господарський суд виходив також з наступного:

Спірні правовідносини регулються відповідними нормами ЦК України.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, вказаний Закон регулює органiзацiйнi вiдносини, пов'язанi з передачею в оренду майна державних пiдприємств та органiзацiй, пiдприємств, заснованих на майнi, що належить Автономнiй  Республiцi Крим або перебуває у комунальнiй власностi (далi - пiдприємства), їх структурних пiдроздiлiв.

Оскільки предметом договору оренди є комунальне майно, спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання ЦК України та Закону про оренду. Але при цьому відповідні положення Закону мають переважне значення.

Закон про оренду та ЦК України містять схожі положення щодо обов'язку користувача стосовно внесення плати за користування майном.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону, строки внесення орендної плати визначаються в договорі, а орендар зобов'язаний вносити її своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Господарським судом також встановлено:

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за неможливiсть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час прострочення, а також три проценти рiчних вiд простроченої суми, якщо iнший розмiр процентiв не встановлений договором або законом.

Позивачем були нараховані відповідачу на підставі вказаної норми Закону втрати від інфляції в та 3% річних.

Приймаючи до уваги часткове погашення заборгованості в сумі 28 958,04 грн. та здійснивши відповідний перерахунок, господарський суд вважає вимоги в цій частині позову частково обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумах: 163,57 грн. втрат від інфляції та 3% річних - 46,02 грн.

В решті позову в цій частині слід відмовити.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно п. 4.5. згаданих договорів оренди та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»позивачем була також нарахована пеня.

Приймаючи до уваги часткове погашення заборгованості в сумі 28 958,04 грн. та здійснивши відповідний перерахунок, господарський суд вважає вимоги в цій частині позову обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 236,61 грн., оскільки нарахована позивачем пеня є меншою, ніж підлягала нарахуванню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про оренду державного та комунального майна", "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 598, 611, 625, 759, 762, ЦК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинське житлово-комунальне об'єднання" (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. Менделєєва, 5-А/38, код 33247531, п/р 26000105915132 в ДФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017) на користь Комунального підприємства "Дорожник" (51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 176, код 31329952, п/р 26000021027005 у ДФ АТ «Індекс-банк», МФО 307015) - 14 975,56 грн. основного боргу, 163,57 грн. втрат від інфляції, 46,02 грн. річних, 236,61 грн. пені, 31,89 грн. витрат на держмито, 36,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін