Постанова

від 31.07.2012 по справі 2а-1054/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. справа № 2a-1054/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.,

представників позивача Терефенко Г.В., Чиж Г.К.,

представників відповідача Григоріва В.М., Твердохліба М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0000932301, №0000902301 від 25.07.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0000932301, №0000902301 від 25.07.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську протиправно, в порушення положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", Цивільного кодексу України, необґрунтовано та безпідставно, за наслідками проведеної перевірки, прийняла податкове повідомлення-рішення за №0000902301 від 25.07.2011 року, яким збільшено податкові зобов'язання ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" зі сплати податку на прибуток в розмірі 112238,64 грн., в тому числі 93197,63 грн. за основним платежем, 19041,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення за №0000932301 від 25.07.2011 року, яким визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 76288,16 грн., в тому числі 61030,53 грн. за основним платежем та 15257,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказали на те, що в 2010 році ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" здійснювало господарські операції із ПП "Зорк", які полягали у придбанні будівельних матеріалів. Позивачем до складу валових витрат було включено вартість придбаних у вказаного Підприємства матеріалів. Твердження податкового органу про безпідставність даних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вказані в акті перевірки порушення контрагента ПП "Зорк" не пов'язані безпосередньо з виконанням договірних зобов'язань із ТОВ "Укрнафтогазмонтаж", а стосуються виключно його прав та обов'язків як платника податків. Вважають, що податковим органом протиправно зроблено висновок про нікчемність угод із ПП "Зорк", як наслідок безпідставно податковими повідомленнями-рішеннями донараховано податок на прибуток та податок на додану вартість. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти заявленого позову заперечили з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача, крім того суду пояснили, що під час перевірки ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" встановлено, що Товариство, в період який перевірявся, здійснювало господарські операції з ПП "Зорк". На думку податкового органу, дані операції є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договори не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених у них. Такі висновки мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Запоріжжя проведено перевірку ПП "Зорк" за період з 01.09.2010 року по 31.09.2010 року та встановлено, що Підприємством до податкового органу декларації з податку на прибуток за період який перевірявся не подавалися. Крім того, згідно пояснень громадянки ОСОБА_6 вбачається, що вона зареєструвала вказане підприємство за грошову винагороду, на посаду директора ОСОБА_7 не призначала, будь-яких фінансово-господарських документів відносно ПП "Зорк" нею підписано не було. СВ ВМП ДПА в Запорізькій області порушено кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу України -фіктивне підприємництво. Оскільки в останнього відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань, з урахуванням часу, значного обсягу робіт, а в силу відсутності найманих працівників, транспортних засобів свідчить, то це свідчить про відсутність можливості виконання господарських зобов'язань. Вказані факти, на думку податкового органу свідчать про фіктивність господарської діяльності між позивачем та ПП "Зорк", як наслідок завищення ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" валових витрат та безпідставне формування податкового кредиту. Вважають, що податковою інспекцією правомірно збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" по податку на прибуток та податок на додану вартість та відповідно застосовано штрафні санкції, а тому просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" 03.10.2006 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради зареєстроване юридичною особою та включене до ЄДРПОУ, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ АА №026210 від 03.10.2006 року (а.с.109, т.2). Крім того, позивач Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську 04.10.2006 року взятий на податковий облік. Дана інформація підтверджується копією акту перевірки від 07.07.2011 року №5437/23-1/34623037 (а.с.16, т.1).

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої відповідачем 07.07.2011 року складено акт за 5437/23-1/34623037(а.с.15-58, т.1).

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, відповідачем 25.07.2011 року податковим повідомленням-рішенням за №0000902301 збільшено податкові зобов'язання ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" зі сплати податку на прибуток в розмірі 112238,64 грн., в тому числі 93197,63 грн. за основним платежем, 19041,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податковим повідомленням-рішенням за №0000932301 від 25.07.2011 року - визначено (збільшено) зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 76288,16 грн., в тому числі 61030,53 грн. за основним платежем та 15257,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.85-86, т.1).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" 13.07.2011 року до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську подано заперечення №33 на акт виїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року (а.с.88-98, т.1).

Апеляційне провадження щодо податкових повідомлень-рішень №0000932301, №0000902301 від 25.07.2011 року, прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську, позивачем до вищого за підпорядкуванням податкового органу не порушувалося.

Висновки відповідача за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що за період, який перевірявся ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" придбало продукцію у контрагента ПП "Зорк", щодо якого органами ДПС, на обліку в яких він знаходиться, встановлено нікчемність здійснених ними правочинів. Вартість придбаних будівельних матеріалів на суму 304640,13 грн. позивачем включено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 року. Згідно акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 26.11.2010 року ПП "Зорк" за період з 01.09.2010 року по 31.09.2010 року встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Зорк" при придбанні та продажу товарів (послуг) у вересні 2010 року. Крім того, з пояснень громадянки ОСОБА_6 (директора та бухгалтера ПП "Зорк") випливає, що документів фінансово-господарської діяльності Підприємства нею ніколи не підписувалося та не подавалося до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, наміру здійснювати підприємницьку діяльність використовуючи створене підприємство ніколи не мала. В ході перевірки також встановлено відсутність у ПП "Зорк" необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, як наслідок не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за вересень 2010 року, що в свою чергу свідчить про нікчемність правочинів ПП "Зорк".

Відповідач дійшов висновку, що вказані вище обставини свідчать про здійснення ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" діяльності, спрямованої на вчинення операцій, пов'язаних з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Таким чином, на думку податкового органу ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" в порушення ст.228 Цивільного кодексу України, п.1.31 ст1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" завищено витрати на придбання товарів на загальну суму 304640.13 грн. Дане порушення вплинуло на формування податкового кредиту по податку на додану вартість за відповідний звітний період.

Крім того, як встановлено в ході перевірки, мали місце фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ "Промтехбуд". Заборгованість ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" перед вказаним контрагентом в сумі 68150 грн., яка залишилася нестягнутою після закінчення строку давності, до складу валових витрат не включена та відповідно не відображена в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року.

Також, позивачем, в порушення пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до податкового кредиту суму ПДВ згідно касового чеку від 06.07.2010 року виданого постачальником "Фокс Март", загальна сума якого становить 615 грн. (ПДВ-102,5 грн.). Проведеною перевіркою знято з податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 102,5 грн. в зв'язку з тим, що загальна сума поставлених товарів (послуг) перевищує 200 грн. за день.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов до висновку, що їх прийнято необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин з приводу визначення валових витрат позивача та обрахунку податку на прибуток підлягає застосуванню Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями в цей період -підлягає застосуванню Закон України "Про податок на додану вартість" (що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частинами 4, 5 та 6 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, у вересні 2010 року ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" придбало у ПП "Зорк" будівельні матеріали по накладних від 10.09.2010 року №807 на суму 114607,57 грн., в тому числі ПДВ -19101,26 грн., від 22.09.2010 року №899 на суму 94154,40 грн., ПДВ -15692,40 грн., від 07.09.2010 року №774 на суму 62039,50 грн., ПДВ -10339,92 грн., від 07.09.2010 року №773 на суму 96766,69 грн., ПДВ -15794,45 грн. загальна вартість придбаного товару становить 365568,16 грн.

Вартість придбаних будівельних матеріалів в розмірі 304640,13 грн. включено позивачем до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 року.

Представниками відповідача в судове засідання було представлено копії видаткових накладних №774 від 07.09.2010 року, №807 від 10.09.2010 року, №899 від 22.09.2010 року, копії прибуткових накладних №ПН-0000000106 від 07.09.2010 року, №ПН-0000000107 від 07.09.2010 року, №ПН-0000000105 від 10.09.2010 року, №ПН-0000000104 від 22.09.2010 року, згідно яких постачальником виступає ПП "Зорк", одержувач відповідно ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" (а.с.119-127).

Представниками податкового органу було зазначено, що вказані прибуткові та видаткові накладні не є достатнім доказом реальності операцій здійснених між позивачем та його контрагентом, оскільки вони не містять таких обов'язкових реквізитів, як особистий підпис або інших даних, що давали б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу представниками позивача зазначено, що 20.09.2011 року в офісі ПП "Галнафтогазмонтаж", з яким ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" укладено договір оренди офісного приміщення, проведений обшук працівниками податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області в ході якого, разом із документами вказаного Підприємства, помилково були вилучена вся документація позивача, системні блоки та програмне забезпечення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, в провадженні Івано-Франківському міському суду знаходиться кримінальна справи про обвинувачення керівника ПП "Галнафтогазмонтаж" ОСОБА_8 за ст. ст. 212 ч.3, 366 ч.2 КК України.

З наявної в матеріалах справи копії протоколу обшуку від 20.09.2011 року вбачається, що проведення обшуку відбувалося в офісному приміщенні ПП "Галнафтогазмонтаж", що знаходиться в м. Івано-Франківськ по вул. Короля Данила. В ході вказаного обшуку було вилучено ряд документів, особисті речі працівників, системні блоки та програмне забезпечення (а.с.78-80).

На виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року про витребування із матеріалів кримінальної справи про обвинувачення керівника ПП "Галнафтогазмонтаж" копій документів щодо господарських операцій між ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" та ПП "Зорк", вилучених під час обшуку в приміщенні ПП "Галнафтогазмонтаж" за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Короля Данила, Івано-Франківським міським судом листом від 12.07.2012 року повідомлено, що в матеріалах вказаної кримінальної справи відсутні документи, щодо господарських операцій між ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" та ПП "Зорк" (а.с.140).

Суд зазначає, що планова виїзна перевірка ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" проводилася з 16.06.2011 року по 30.06.2011 року. Акт за №5437/23-1/34623037 податковим органом сформовано 07.07.2011 року.

В даному акті документальної перевірки, працівниками податкової інспекції зроблені посилання на документи, які ними опрацьовувалися в ході здійснення перевірки, зокрема накладні від 10.09.2010 року №807, від 22.09.2010 року №899, від 07.09.2010 року №774, від 07.09.2010 року №773 (а.с.23, т.1). Крім того, на час формування акту, посилань щодо невідповідності документів чи відсутності у них обов'язкових реквізитів -не міститься.

З цього випливає, що на момент проведення вказаної перевірки всі фінансово-господарські документи, які б підтверджували реальність здійснення правочинів між ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" та його контрагентом ПП "Зорк" були в наявності позивача.

Як уже зазначалося вище, обшук офісного приміщення ПП "Галнафтогазмонтаж" проводився 20.09.2011 року. На місці проведення обшуку опис документів, що вилучалися не складався. Всі вилучені документи, як зазначено в протоколі обшуку поміщено в мішки. Тому посилання представників відповідача про відсутність первинних документів, як таких, суд оцінює критично та не бере до уваги.

Позивачем, з дотриманням вимог пункту 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту з цього податку включено накладні за вищевказаними господарськими операціями, сформованими ПП "Зорк".

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ "Укрнафтогазмонтаж", формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Позивачем придбано продукцію (будівельні матеріали) у контрагента ПП "Зорк".

Реальність здійснення вказаних правочинів підтверджується накладними, які сформовані на суми придбаного товару.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Вказана інформація міститься в акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 26.11.2010 року №3842/152/37056090 (а.с.156 т.2).

У пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Суд приходить до висновку, що господарські операції ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" та ПП "Зорк" мали реальний характер, понесені витрати за придбаний товар в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю позивача, а накладні, які перевірялися працівниками відповідача під час перевірки, є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Зорк", спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Судом встановлено, що отримана позивачем у контрагента ПП "Зорк" продукція в подальшому позивачем використана у господарській діяльності під час виконання робіт по берегоукріпленнях річок.

Із змісту акту перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на неспроможність контрагента - ПП "Зорк" виконувати господарські операції, що доводиться фактом відсутності в останнього відповідних виробничих потужностей та необхідної кількості працівників.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки законодавством обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних фондів та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення відповідних угод -відсутнє, тому дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ПП "Зорк" суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України (стаття 215) визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочин визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Цивільним і господарським кодексами передбачено, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Згідно акту перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП "Зорк" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за вересень 2010 року»від 26.11.2010 року №3842/152/37056090, вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Зорк" при придбанні та продажу товарів (послуг) у вересні 2010 року. Такі висновки мотивовані тим, що у вказаного Підприємства відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, основні фонди, виробничі активи, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів у господарській діяльності.

На підставі цього, відповідач дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про відсутність підстав, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій із ПП "Зорк".

Суд зазначає, що представниками відповідача -суб'єкта владних повноважень, який згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язаний доводити правомірність свого рішення, не доведено наявності протиправного умислу та мети при здійсненні господарських операцій між позивачем та ПП "Зорк" з огляду на те, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договорів укладених між позивачем та ПП "Зорк" та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Суд, окрім вищевикладеного щодо господарської діяльності позивача із ПП "Зорк" зазначає наступне.

На час здійснення господарських операцій з ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" ПП "Зорк" було включене до ЄДРПОУ, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Крім того, згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АС №370433, вбачається, що 29.07.2011 року внесено запис про судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи ПП "Зорк"; 12.08.2011 року -запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (а.с.173).

Суд зазначає, що вказані обставини, а саме щодо визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, вказують на неможливість визнання банкрутом фіктивного підприємства "Зорк".

Слід звернути увагу на те, що відповідно до пункту 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечується відповідачем.

Слід також зазначити, що пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем валових витрат, визначення податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також до висновку про помилковість визначення відповідачем зобов'язань позивачу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Щодо посилань податкового органу на порушення ТОВ "Укрнафтогазмонтаж", які полягали у не включенні та відповідно не відображенні в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року заборгованості позивача перед контрагентом ТОВ "Промтехбуд"; порушенні пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме включення до податкового кредиту суму ПДВ згідно касового чеку від 06.07.2010 року виданого постачальником "Фокс Март", загальна сума якого становить 615 грн., що в подальшому стало підставою застосування податковою інспекцією до Товариства штрафних (фінансових) санкцій, які входять в розмір штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані до позивача в розмірі 19041,01 грн. за податком на прибуток та 15257,63 грн. за податком на додану вартість та відображені в податкових повідомленнях-рішеннях, суд зазначає наступне.

Представниками Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську протягом розгляду справи в супереч вимогам ст. 71 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства, не представлено суду розрахунку застосування вказаних штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки суд не є суб'єктом, який здійснює нарахування (донарахування) податків, зборів та обов'язкових платежів до державного бюджету та не визначає розміри штрафних (фінансових) санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання з приводу вчинення ними порушень податкового законодавства - позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення - податкові повідомлення-рішення за № 0000902301 та № 0000932301 від 25.07.2011 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0000902301 від 25.07.2011 року про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 120238, 64 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0000932301 від 25.07.2011 року про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 76288, 16 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 03.08.2012 року.