Постанова

від 30.07.2012 по справі 40/5005/885/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2012 року Справа № 40/5005/885/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чимбар Л.О. - доповідача

суддів: Чохи Л.В., Пруднікова В.В.,

cекретар судового засідання Фузейникова В.О.

за участю прокурора : Бойкова О.П., довіреність № 2346-12 від 26.07.12 р.

представники сторін:

від відповідача: Биструшкін О.С.,довіреність №4-юр від 26.07.12, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Гамма" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012р. по справі №40/5005/885/2012

за позовом: прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м.Дніпроптеровськ

до приватного підприємства "Гамма", м.Дніпропетровськ

про стягнення 40 376грн. 13коп.,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Гамма", в якому просив стягнути на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 40 376 грн. 13 коп. -збитків та судовий збір.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012р. у справі № 40/5005/885/2012 (суддя - Красота О.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Гамма" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 40 376 грн. 13 коп. - збитків. Стягнуто з приватного підприємства "Гамма" в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська суму 1 609 грн. 50 коп. -судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач по справі подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт вказує, на те, що судом першої інстанції не було повідомлено його належним чином про місце засідання суду і розглянуто справу без його участі. Погодження суду з розрахунком відшкодування збитків на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 19-29 вересня 2011 року та на підставі довідки про показання лічильника зворотного фільтрування води від 22.12.2011 року свідчать про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Посилається на порушення ст.ст. 44,46,48,49, 111 Водного кодексу України, а також ст.23 КУ "Про надра".

У відзиві прокурор вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Позивач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить його заява (а.с.91), своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

В судовому засіданні 30.07.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді -доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення -скасуванню, з відмовою в задоволенні позову, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, що зумовлює стягнення з відповідача збитків у розмірі, розрахованому на підставі положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №389 від 20.07.2009р., зазначивши у рішенні, що відповідач самовільно користувався підземною водою із свердловини, що є порушенням ст.ст.44, 49 Водного кодексу України.

Разом з тим, з таким висновком господарського суду не можна погодитись.

Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне. За змістом статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, що здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, порядок погодження та видачі яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, після проведення перевірки Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області за участю прокуратури Амур-Нижньодніпровського району 19-29 вересня 2011 року було складено акт №73, в якому визначено факт самовільного без належних дозволів водокористування ПП "Гамма". В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено, що централізоване водопостачання на водовідведення автосервісу відсутнє, питна вода привозна, вода (технічної якості) на миття автомобілів береться зі підземної свердловини, розташованої на території автосервісу, будь-які документи щодо влаштування свердловини відсутні.

Позивач заперечував використання води на миття автомобілів зі свердловини на території сервісу. У судовому засіданні апеляційної інстанції з пояснень прокурора встановлено, що під час перевірки наявність свердловини на території автосервісу не була встановлена, перевіряючі не оглядали ніякої свердловини.

Таким чином, висновок в акті перевірки про наявність свердловини на території автосервісу та використання з такої свердловини води відповідачем є голослівним, не підтвердженим будь-якими доказами.

В судовому засіданні 30.07.2012 року представником відповідача надано договір №48 від 15.08.2011року, з якого вбачається, що між ТОВ "Шунгей" та ПП "Гамма" укладено договір про надання ТОВ "Шунгей" послуг по забезпеченню ПП "Гама" свердловинною водою, а ПП "Гама" зобов»язується проводити оплату за воду згідно виставлених рахунків.

Згідно акта приймання-передачі від 30.08.2011 року позивачем придбано на підставі вказаного вище договору 14 куб. м води.

Обчислюючи суму збитків, заявлених до стягнення по даній справі, Позивач використав формулу №23 відповідно пункту 9.1 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів», де показникк W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) визначено в розмірі 1069 куб.м. Вказаний розмір визначено позивачем на підставі довідки ПП «Гамма»від 22.12.2011 р. про показання лічильника оборотної води в кількості 1069 куб.м.

Однак, довідка ПП «Гамма»від 22.12.2011 року за своїм змістом не є доказом порушення відповідачем правил спеціального водокористування

Відповідач зазначав, що він використовує воду для миття автомобілів у замкненому зворотному циклі і для приблизного контролю за забрудненням фільтру зворотного водовикористання встановив лічильник перед фільтром, через який вода подається з резервуару відпрацьованої води до резервуару очищеної.

Таким чином, позивач необґрунтовано, без достатніх підстав в якості доказу показника об'єму води, що використана відповідачем самовільно без дозвільних документів, використав показання лічильника оборотної води (фільтру), оскільки вказаний лічильник не є повіреним, встановленим та сертифікованим у встановленому порядку, використовується виключно для внутрішніх потреб підприємства і фіксує приблизну кількість води, що очищується під час обороту у зворотному циклі.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вода, яка використовувалась відповідачем, придбавалась відповідним чином, а позивачем та прокурором належних доказів про самовільне використання води з підземної свердловини ні господарському, ні апеляційному суду не надано.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у ст.4 п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", який діяв на момент винесення судового рішення господарського суду першої інстанції, встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст. 11 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя-70 відсотків.

Отже, шкода (за її наявності) не підлягає стягненню на користь позивача, а на користь спеціально уповноважених органів у сфері охорони навколишнього середовища, а суд першої інстанції у порушення вимог вищевказаних норм, дійшов хибного висновку, що шкода підлягає стягненню на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині задоволення позову як таке, що не відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, підлягає скасуванню.

В задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Гамма" задовольнити

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012р. по справі №40/5005/885/2012 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя В.В. Прудніков

Постанова виготовлена в повному обсязі 06.08.2012року.