Постанова

від 31.07.2012 по справі 5017/1167/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р.Справа № 5017/1167/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Агропрофіт"

на рішення господарського суду Одеської області від 18 червня 2012 року

по справі № 5017/1167/2012

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство імені О.В. Суворова Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства імені В.С. Таїрова", Одеська обл., Болградський р-н, с. Оксамитне, вул. Суворова, 12

до Приватного підприємства „Агропрофіт", Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Перекопської дивізії, 10, кв. 16

про стягнення 178 032.00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Державне підприємство Дослідне господарство імені О.В.Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова", звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Агропрофіт" про стягнення заборгованості в сумі 178 032,00 гривень.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 18.06.2012 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 червня 2012 року по справі № 5017/1167/2012 (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство „Агропрофіт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18 червня 2012 року по справі № 5017/1167/2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників сторін, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 12.07.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Від сторін, представники яких не з'явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, ПП „Профіт-М" та Державне підприємство Дослідне господарство імені О.В.Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" підписали акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 15.07.2009 року, згідно якого ПП „Профіт-М" визнало заборгованість в сумі 178 032 гривни станом на 15 липня 2009 року.

15 лютого 2010 року між Приватним підприємством „Профіт-М" (первинний боржник) та Приватне підприємство „Агропрофіт" (другий боржник) та Державне підприємство Дослідне господарство імені О.В.Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" (кредитор) було укладено договір №15/02/2010 про переведення боргу, згідно умов якого первинний боржник переводить на другого боржника заборгованість (грошове зобов'язання) на суму 178 032 гривни. Кредитор проти заміни первинного боржника не заперечував.

Претензія від 27.10.2011 року за №198 у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань була залишена без відповіді, що стало підставою для звернення до суду. Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності за основним договором.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що ця вимога виконана. Укладений договір про переведення боргу відповідає вимогам ст.ст.521,513 ЦК України та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено наявність заборгованості в сумі 178 032,00 гривень у відповідача перед позивачем на підставі укладено договору №15/02/2010 від 15 лютого 2010 року та п.8 договору передбачено строк виконання зобов'язання до 1 липня 2007 року.

Колегія суддів вважає, що заперечення відповідача, стосовно пропуску терміну позовної давності, не заслуговують на увагу, оскільки зобов'язання які виникли у ПП „Профіт-М" на підставі договору №1СВ від 06.10.2008 року не виконанні. ПП „Профіт-М" та Державне підприємство Дослідне господарство імені О.В.Суворова Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" підписали акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 15.07.2009 року (а.с.9), згідно якого ПП „Профіт-М" визнано заборгованість в сумі 178 032,00 гривни.

Відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Крім того в подальшому сторони уклали договір про переведення боргу (а.с.8), тобто початком перебігу позовної давності є 15 лютого 2010 року, таким чином посилання представника відповідача на ст.262 Цивільного кодексу України є безпідставним.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що господарським судом правильно застосовані нормі матеріального права, що містяться у главі 19 „Позовна давність" Цивільного кодексу України.

Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Агропрофіт", Одеська обл., м. Ізмаїл, на рішення господарського суду Одеської області від 18 червня 2012 року по справі № 5017/1167/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 06 серпня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов